Тема 10: Перехідна економіка та її закономірності

План

1. Зміст перехідного періоду

2. Приватизація в Україні

3. Моделі перехідної економіки

4. Етапи і терміни перехідного періоду

Зміст перехідного періоду

Кожна економічна система проходить стадії становлення і розвитку зрілого стану і занепаду, коли відбувається становлення нової системи.

Перехідний період – це особливий період в еволюції економіки, коли стара система відмирає й водночас народжується й утверджується нова.

Одним з головних завдань перехідного періоду є роздержавлення і приватизація державного майна, тобто заміна державної власності на колективну, приватну, кооперативну тощо.

При переході до ринкової економіки головним є перебудова організаційно-економічної структури економіки шляхом її демократизації, деконцентрації виробництва та децентралізації управління, широкий розвиток малого і середнього підприємництва.

Для переходу до ринкової економіки потрібна перебудова виробничо-технологічної структури економіки, але це має бути не проста заміна співвідношень різних галузей і сфер, а технічне переоснащення.

Невідповідність соціально-економічної, організаційно-економічної й виробничо-технологічної структури командної системи умовам ринкової економіки призвели до того, що перехідний період розпочинається глибокою системною кризою: дуже значним спадом виробництва, гіперінфляцією та зубожінням народу. Крім того розвитку кризи спрямовані і грубі прорахунки і помилки уряду та Верховної Ради. Лише за 1991-1993 р. спад виробництва склав – 59%. Так у США під час “великої депресії” спад склав - 25%. За даними Світового банку рівень інфляції в Україні у ІІ половині 1993р. був найвищим у світі. Якщо у 1992р. рівень інфляції зріс у 21 раз, то за 1993р. – у 103 рази. За 1992р. – І половина 1994р. життєвий рівень населення України знизився у 2,5 рази.

Приватизація в Україні

Одним із головних засобів соціально-економічних перетворень перехідного періоду є приватизація. Хід приватизації характеризує заміну елементів старого новими формами власності.

Приватизація потребує створення спеціальної організаційної структури. В Україні – це фонд державного майна, який має регіональні ( обласні) та місцеві відділення. Антимонопольна політика України теж займається проблемами приватизації.

За об’єктами приватизації розрізняють “велику” і “малу” приватизацію. Об’єкти приватизації розділяються на шість груп.

І група  малі підприємства, вартість менша 1 млн.грн..

ІІ, ІІІ група  об’єкти середнього розміру, вартість яких від 1-170 млн.грн..

ІV група великі підприємства, вартість більша 170 млн.грн. (підприємства ВПК

та підприємства призначені для іноземного інвестування).

V група  об’єкти незавершеного виробництва і збанкрутілі підприємства.

VІ група акціонерні компанії, в яких є частини, що належать державі.

Після схвалення рішення про приватизацію об’єкта створюється комісія з приватизації у складі представників ФДМ, місцевих рад, керівництва підприємства, фінансових органів, антимонопольного комітету. Після цього складають план приватизації. У ньому визначають терміни приватизації, способи приватизації, початкову ціну об’єкта, розмір пакетів акцій. Продаж пакету акцій підприємства здійснюється на аукціоні.

Моделі перехідної економіки

Виділяють три моделі перехідної економіки:

1. Модель “ринкового соціалізму”, яка застосовувалася свого часу в Югославії Угорщині, зараз успішно використовується в Китаї та В’єтнамі ;

2. Модель “оксамитової революції” у Чехії та Словаччині;

3. Модель “шокової терапії” у Польщі, країнах СНД.

Якщо перша модель характеризувалася поступовістю перетворень, провідною роллю державного керівництва та управління усіма процесами, то модель “шокової терапії” – намаганням швидко зруйнувати стару командну систему і запропонувати ринкові відносини. Модель “оксамитової революції” характеризувалася не тільки поступовістю трансформації, а й м’яким переходом від централізованого регулювання до ринкового механізму.

В умовах “ринкового соціалізму” переважає власність держави, яка поєднується з дрібною приватною власністю. При пристосуванні моделі “шовкової терапії” здійснюється прискорена корпоратизація державної власності, причому нерідко передаванням її в руки колишньої влади. Моделі “оксамитової революції” властива значно ширша активність населення у перетворенні відносин власності (ваучерна приватизація у Чехії). Застосування моделей “ринкового соціалізму” і “оксамитової революції” приносить позитивні наслідки. Застосування моделі “шокової терапії” призводить до глибокої економічної кризи – спаду виробництва, гіперінфляції, зубожіння народу.

Етапи і терміни перехідного періоду

Перехідний період передбачає три етапи свого розвитку.

Перший, найкоротший пов’язаний з виходом з економічної кризи, подоланням спаду виробництва, стабілізацією економіки, забезпеченням економічного зростання.

Другий етап – передбачає роздержавлення, приватизацію та демонополізацію економіки. На завершення цих процесів потрібно кілька років.

Третій етап – передбачає структурну перебудову економіки на основі переходу до нового технологічного способу виробництва. Цей етап зароджується у першому і другому етапах і для свого здійснення потребує не менше двох трьох десятиліть. Адже це надзвичайно складний процес, який дуже дорого коштує.