Тема 12: Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини

План

1. Споживання та заощадження національного доходу

2. Доходи населення

Споживання та заощадження національного доходу

Споживання – це вираження загального споживчого чи платоспроможного попиту.

Споживання – це загальна кількість товарів, куплених та спожитих протягом певного періоду.

Рівень споживання залежить від суб’єктивного та об’єктивного чинників. Суб’єктивний чинник включає психологічну схильність людей до споживання, а об’єктивний включає рівень доходу, його розподіл, рівень цін тощо.

Між рівнем споживання та рівнем доходу і снує прямий зв’язок. Проте на рівень споживання крім доходу впливає також гранична схильність до споживання.

Щоб зрозуміти ГСС, розглянемо середню схильність до споживання, яку визначають як психологічний чинник, що впливає на бажання людей купувати споживчі товари.

Гранична схильність до споживання – це відношення будь-яких змін у споживані до будь-яких змін у рівні доходу, який викликав зміну у споживані.

Виходячи з “головного психологічного закону” Кейнса, гранична схильність до споживання ≈ від 0 до 1.

Проте людина прагне не тільки споживати, а й заощаджувати.

Заощадження являє собою частину доходу, яка не споживається.

Гранична схильність до заощадження – це співвідношення будь-яких змін у заощаджені до тих змін у доході, які спричинили зміни у заощадженнях.

Сукупний доход (∆У) = С + S

ГСС + ГСЗ = 1; ГСС = 1 – ГСЗ.

Заощадження є основою інвестицій.

Загальний обсяг капітальних і виробничих товарів називають реальними інвестиціями. Дж. М. Кейнс довів, що заощадження та інвестиції завжди однакові, оскільки фактичні заощадження і інвестиції дорівнюють різниці між доходом і споживанням.

Доходи населення

Важливим економічним показником в СНР є особистий доход. Він показує кількість грошей, що надійшли в особисте споживання.

ОД = ЧНП – прибутки підприємства – НП – податкові платежі до державної системи соціального страхування - відсоткові платежі за межі сектора “населення” + транспортні платежі.

Якщо від особистого доходу відняти прибутковий податок, то будемо мати доход, що йде на використання населення.

Тема 13: Роль держави у ринковій економіці

План

1. Необхідність державного регулювання в ринковій економіці

2. Функції державного регулювання

3. Діяльність держави щодо забезпечення економічної рівноваги

Необхідність державного регулювання в ринковій економіці

Основне призначення держави полягає у регулюванні діяльності всіх економічних суб’єктів. Держава може здійснювати регулювання у таких напрямках:

1. регулювання рівня доходів працюючих (через встановлення розміру мінімальної зарплати);

2. регулювання діяльності монополій;

3. забезпечення нормальних умов для розвитку ЗЕД (через систему митного регулювання ЗЕД держави);

4. соціальне регулювання (через підтримку непрацездатних та тимчасово непрацюючих);

5. правове регулювання ( сприяє підвищенню ефективності функціонування економіки)

Необхідність державного регулювання економіки було добре обґрунтовано в теоретичних працях Дж.Кейнса. Дж.Кейнс обґрунтував необхідність діяльності держави для забезпечення повної зайнятості населення.

На відміну від класичної політ економіки яка вважала зниження ЗП основним чинником збільшення зайнятості, Кейнс доводить необхідність дотримання стійкого рівня ЗП або його підвищення. А основним чинником підвищення рівня зайнятості Кейнс вважає збільшення інвестицій та виділяє два основних інструменти регулювання інвестицій.

а) Грошово-кредитна політика держави (державна підтримка низького відсотку на довгострокову перспективу);

б) Бюджетна політика держави (збільшення витрат держави з бюджету на інвестиції).

Основні функції державного регулювання

Державне регулювання виконує такі функції:

1. Функція перерозподілу національного доходу між сферами і галузями економіки. Ця функція реалізується завдяки податково-бюджетній політики держави, за допомогою якої держава акумулює величезні кошти, що створюють можливість державного впливу на економіку.

2. Функція створення та розвитку соціально-економічної інфраструктури полягає у забезпеченні життєдіяльності галузей, що забезпечують функціонування економіки (енергетика, транспорт, зв’язок), сприяють відтворенню робочої сили (охорона здоров`я, освіта). У цих галузях держава не регулює практично не конкурує з ринковим, а навпаки підвищує ефективність останнього.

3. Функція регулювання ЗЕД та охорона навколишнього середовища (через митну і валютну політику, позичкову політику).

Діяльність держави щодо забезпечення економічної рівноваги

Для досягнення соціально-економічної рівноваги та стабільності в суспільстві держава застосовує ряд методів. Серед них можна виділити три основні:

• метод податкового регулювання;

• метод видаткової політики;

• метод правового регулювання.

Метод податкового регулювання використовувався державою як важливий інструмент впливу на економічну діяльність. Так, розрізняють податки, що заохочують деякі види економічної діяльності, обмежують інші та забороняють треті. Через систему оподаткування держава певною мірою регулює виробничу діяльність, розміри чистого доходу виробників, а також власні доходи.

(Наприклад, у США мінімум річного доходу сім`ї, що не обкладається податком, становить 8750 доларів. Якщо річний доход перевищує цю суму, податок зростає за прогресивною системою. Проте максимум податку обмежено і складає 50% від суми доходу. У фонд соціального забезпечення для одержання допомоги за старістю сплачується 14,1% від зарплати, якщо зарплата менша 40000 доларів за рік, якщо зарплата більша, то ставка збільшуються).

Метод видаткової політики.

Усі бюджетні видатки можна розділити на три групи:

І – витрати на оборону та закордонні справи;

ІІ – витрати на регулювання економіки;

ІІІ – витрати на соціальну діяльність.

Витрати на регулювання економіки.

1. Субсидії (на стабілізацію цін виробником сільського господарства продукції, щоб компенсувати витрати їх прибутку в зв’язку з обмеженням виробництва за завданням держави).

2. Регулювання кредиту і грошового обігу.

Інструменти механізму здійснення кредитної політики центральним банком (США):

а) операції на відкритому ринку  купля-продаж державних облігацій. (для того щоб викачати гроші з банків, їм продають державні облігації зростання резервів банків  S грошей спадає і кредит зростає  відсоткова ставка по кредиту зростає  обсяг виробництва, зайнятість, доходи зменшуються)

б) регулювання відсоткової ставки (по позикам комерційним банкам). Якщо вона зростає, то знижуються резерви банків.

в) регулювання інвестиційної політики. (через підвищення ставки амортизаційних відрахувань  прискорює повернення вартості основного капіталу як джерела модернізації виробництва).

Правове регулювання.

Сутність правового регулювання полягає в тому, що держава створює правові засади економічної діяльності, тобто встановлює “правила економічної гри”. Значне місце в правовому регулюванні посідає антимонопольне регулювання.

Засоби державного втручання у діяльність монополій: зменшення прибутків монополій за рахунок високих податків, контроль за обсягами виробництва, умовами входження фірм у галузь, екологічне регулювання, забезпечення безпеки продукції для споживачів.