Тема 6: Товарне виробництво і товарно-грошові відносини

План

1. Характеристика товарного виробництва

2. Товар і його властивості

3. Теорії вартості

4. Походження, сутність і функції грошей

5. Грошовий обіг

6. Інфляція, її суть, види та економічні наслідки

7. Грошова система

Характеристика товарного виробництва

Історично першим типом економічної організації суспільного виробництва, який панував протягом тривалого часу, було натуральне господарство, за якого продукти праці, як результат виробництва використовувалися для задоволення особистих потреб безпосередньо виробників і членів їх родин.

Натуральне господарство характеризувалося СПП в зародковому стані, замкненістю організаційно-економічних зв’язків, відірваністю господарюючих суб’єктів один від одного, примітивною технікою та технологією виробництва, малопродуктивною ручною працею. Тому процес у розвитку продуктивних сил і суспільства був дуже повільним. При натуральному господарстві робоча сила була позбавлена мобільності, вона виробничо та матеріально була закріплена. Продукти праці без участі ринку надходили в особисте й виробниче споживання. З розвитком продуктивних сил натуральне господарство стає перешкодою соціально-економічному прогресу. Однак це ще не означало його повного зникнення. Воно ще й сьогодні розповсюджене в країнах, що розвиваються. Однак процес переходу від натурального до товарного виробництва відбувся вже у період середньовіччя.

При товарному виробництві продукти праці виробляються для продажу на ринку. А основною метою товарного виробництва є отримання вигоди. Товарне виробництво характеризується існуванням постійних економічних зв’язків між виробниками та споживачами.

Безпосередньо причиною виникнення товарного виробництва є економічна відособленість товаровиробників, яка нероздільно пов’язана з розвитком приватної власності на засоби виробництва та економічною і юридичною свободою виробника.

Під економічною відособленістю товаровиробників мається на увазі таке ставлення, за якого вони самостійно вирішують, що виробляти, якими засобами та які ресурси використовувати. Також вона передбачає самостійне розпорядження виробленою продукцією, володіння нею, її відчуження і використання відповідно до власних інтересів.

Товарне виробництво й обіг у своєму розвитку проходять дві стадії: нижчу – бартерне господарство і вищу – грошове господарство. В бартерному господарстві б/я товар можна обмінювати на інший товар. У грошовому господарстві лише на гроші, при цьому суспільні витрати будуть нижчими ніж при бартерному господарстві.

Виділяють два типи товарного виробництва6 просте і підприємницьке.

Просте товарне виробництво ґрунтується на особистій праці власників засобів виробництва, воно невелике за обсягом, і характеризується відсутністю купівлі-продажу робочої сили товару.

Підприємницьке виробництво передбачає спільну працю найманих робітників заради прибутку власника підприємства.

Товар і його властивості

Товар – це продукт праці, який має дві властивості: по-перше, задовольняє певну потребу людини; по-друге, здатний обмінюватись на інші блага в певних пропорціях. Отже, йому властиві споживча вартість і вартість. Товаром може бути як матеріальне, так і нематеріальне благо, в тому числі і послуга.

Споживча вартість товару означає здатність товару задовольняти потреби людини. Наприклад, хліб, м’ясо задовольняють потребу людини в їжі.

Формою прояву вартості є мінова вартість, тобто кількісне співвідношення в якому одні споживні вартості (товар) обмінюються на інші.

Базовою величиною для вимірювання вартості товару є вирати простої праці і витрати складної праці.

Проста праця - без спеціальної кваліфікації. Складна праця – кваліфікована, вимагає попередньої підготовки виробника.

За одиницю складної праці створюється більша вартість, ніж за одиницю простої. Обидві вартості товару – споживна вартість і вартість тісно взаємозв’язані і впливають одна на іншу. Ця взаємопов`язаність знаходить свій вплив в цінності товару. Вона визначається, з одного боку, суспільно необхідними витратами на виробництво товару, а з іншого – індивідуальним сприйняттям кожним покупцем його споживчої вартості.

Теорії вартості:

1. Теорія трудової вартості. Розробку цієї теорії було почато представниками класичної політекономії У.Петті, А.Смітом, Д.Рікардо. свій подальший розвиток вона отримала в працях К.Маркса. вартість товару визначається підрахуванням витрат живої праці.

2. Теорія витрат виробництва (Дж.Мілль). Вартість створюється не лише живою, але і уречевленою працею.

3. Теорія трьох факторів виробництва Ж. Б. Сей і Ф. Бастія трактували формування вартості в процесі виробництва як результат витрат трьох йоо основних факторів: праці, капіталу і землі. Всі вони беруть рівноправну участь. Кожний з цих факторів створює відповідну частину вартості:

а) праця – заробітну плату;

б) капітал - % за користування;

в) земля – ренту

4. Теорія граничної корисності (Ф. Візер, Дж. Кларк, Л. Вальрас) вважали, що вартість (цінність) визначається мірою корисності результату. Вони розмежовували сукупну корисність блага (корисність всього запасу благ) і граничну корисність блага (корисність останньої одиниці цього запасу благ). Цінність блага розглядалося ними як судження людини про важливість благ, наявних в їх розпорядженні для підтримання життя і добробуту.

5. Неокласична теорія Маршалла. Він вважав, що формування ринкових цін відбувається в результаті взаємодії попиту і пропозиції та пов’язував зміну попиту з категорією граничної корисності, а пропозиції – з вирішальним впливом витрат виробництва.