Тема 8: Суб’єкти ринкової економіки. Підприємництво

План

1. Сутність підприємництва. Функції і умови існування підприємництва

2. Суб’єкти та об’єкти підприємництва

3. Підприємство як первинна ланка ринкової економіки. Види підприємств

Сутність підприємництва. Функції і умови існування підприємництва

Підприємництво – це тип господарської поведінки підприємців з організації розробки, виробництва і реалізації благ з метою отримання прибутку та задоволення потреб людей. Звідси, підприємець – це суб’єкт, що поєднує у собі новаторські комерційні й організаторські здібності, які він використовує для пошуку і розвитку нових і існуючих методів виробництва, нових благ та нових сфер застосування капіталу.

Мета підприємництва зводиться, з одного боку, до отримання прибутку, а з іншого – до прагнення реалізувати творчий потенціал людини.

Функції підприємництва:

1. Інноваційна функція полягає у сприянні народження та реалізації нових ідей, здійсненню техніко-економічних та наукових розробок.

2. Ресурсна функція полягає у націленості на найбільш ефективне використання матеріальних, трудових, фінансових та інформаційних ресурсів.

3. Організаційна функція підприємництва передбачає поєднання ресурсів виробництва в оптимальних пропорціях та здійсненні контролю за їх використанням.

4. Мотиваційна функція зводиться до формування певного мотиваційного механізму ефективного використання ресурсів та максимального задоволення потреб споживачів.

Для нормального розвитку підприємництва необхідне існування певних передумов: економічних, політичних, правових і психологічних.

Економічні передумови підприємництва полягають у створенні в суспільстві умов для функціонування приватних, колективних та державних власників, сприянні у нашій країні роздержавлення і приватизації власності та демократизації господарств; існування сприятливої податкової, кредитної та митної політики.

Політичні передумови підприємництва передбачають створення у державі сприятливого політичного клімату для підприємництва. Така політика має надати всім суб’єктам господарювання гарантії щодо збереження їхньої власності, виключення можливостей націоналізації і експропріації.

Правові передумови ґрунтуються на законодавстві та нормативних актах. За допомогою нормативних актів в країні мають бути створені для всіх учасників ринку однакові правила гри.

Сутність психологічної передумови полягає в позитивній суспільній думці щодо підприємництва. Якщо цього не буде розвиток підприємництва стримуватиметься.

Суб’єкти та об’єкти підприємництва

Суб’єктами підприємництва можуть бути: фізичні особи (громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності), юридичні особи всіх форм власності.

Фізичні особи або окремі індивідууми як і організатори індивідуального виробництва, у якому застосовуються власні засоби виробництва і використовується власна праця.

Юридичні засоби (товариства, кооперативи, спільні підприємства, асоціації, об’єднання тощо) порівняно з індивідуальним підприємництвом займаються діяльністю у значно більших масштабах з обов’язковим залученням найманої робочої сили.

Згідно ЗУ “Про підприємництво” заборонено заняття підприємницькою діяльністю таким категоріям громадян: військовослужбовцям, особам з органів прокуратури, суду, служби державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, а також органам державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Крім цього не можуть займатися підприємницькою діяльністю особи, що мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво тощо.

Об’єктом підприємництва є певні види діяльності (виробництво, торгівля, посередництво тощо), який проявляється у вироблю вальній продукції та послугах.

Забороняється займатися виготовленням зброї, її реалізацією, виготовлення і реалізацію наркотичних засобів, грошових знаків. Деякі види діяльності в Україні такі, як виробництво сигарет, лікеро-горілчаних виробів, розвідка і експлуатація корисних копалин, виготовлення і реалізація медикаментів та хімічних речовин потребують спеціального дозволу – ліцензії.

Підприємство. Види підприємств

Закон України “Про підприємство в Україні” дає таке визначення підприємства: “Підприємство” – самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Підприємство можна класифікувати за різними критеріями, найбільш поширеними з яких є форма власності, розмір, сфера діяльності.

Залежно від форми власності виділяють такі види підприємств:

• одноосібне володіння;

• товариство (партнерство);

• корпорація;

• державне підприємство.

Одноосібне володіння – підприємство, у якому майно належить одному суб’єкту, що самостійно веде справу, отримує весь прибуток і несе всю відповідальність за ризик від бізнесу.

Переваги:

• економічна самостійність;

• низькі витрати.

Недоліки:

• обмеженість фінансових ресурсів;

• багатоманітність обов’язків.

Партнерство, або товариство – форма організації підприємницької діяльності, що застосовується на об’єднані (пайовому, дольовому) майна різних власників.

Розподіл прибутку між його членами відбувається пропорційно до розміру їх паїв. При ухвалені управлінських рішень розподіляється кількість голосів, теж відповідно до їх паїв.

Розрізняють такі види партнерства:

1. повне товариство (товариство з необмеженою відповідальністю);

2. товариство з обмеженою відповідальністю;

3. командне товариство (змішане).

Повне товариство є найпоширенішим. Його учасники несуть повну відповідальність за справу фірми в розмірах як свого внеску, так і своїх особистих коштів.

У товариствах з обмеженою відповідальністю майнова відповідальність партнерів не перевищує суми, яку вони внесли у статутний фонд товариства.

Командне товариство об’єднує своїх членів за принципом повної відповідальності (дійсні члени) і частини – за принципом обмеженої відповідальності (неповні члени), майнова відповідальність яких поширюється лише на внесок зроблений учасником у капітал товариства. Право голосу мають лише дійсні члени товариства.

Переваги товариств:

• зростання фінансових можливостей підприємства в наслідок об’єднання капіталів;

• зменшення ризику банкрутства.

Недоліки:

• можливі розходження в поглядах партнерів, що ускладнює процес управління.

Корпорація – провідна форма підприємства в країнах з ринковою економікою. Корпорація є юридичною особою, що утворюється об’єднанням на пайових засадах своїх членів (акціонерів) і належить до товариств з обмеженою відповідальністю.

Особливість акціонерних товариств полягає в тому, що їхній капітал розділяється на однакові за своєю номінальною величиною паї у вигляді акцій. Цим вони відрізняються від товариств. Той, хто утримує більшу кількість акцій, які мають право голосу вибирає керівні органи і контролює діяльність підприємства. Кількість акцій, що дає можливість управляти підприємством називається контрольним пакетом.

Державні підприємства ґрунтуються на державній власності (підприємства ВПК, транспорт, порти, пошта, зв’язок, енергетика, трубопроводи).

За розміром підприємства поділяють на: малі, середні, великі.

Малими вважаються підприємства з певною кількістю працівників (від 15 до 200) в США (до 500).

Середні підприємства здійснюють виробництво невеликої, але стійкої номенклатури виробів у значних кількостях.

Великі підприємства спрямовані на виготовлення масової продукції за стабільним асортиментом.

За сферою і видом господарської діяльності розрізняють:

• підприємства сільського господарства;

• будівельні;

• транспортні;

• фінансові;

• торгові;

• обслуговуючі.