- •Тема 1. Сутність музичної педагогіки та її основні категорії
- •Об’єкт та предмет музичної педагогіки
- •Категорії музичної педагогіки
- •Сучасні тенденції розвитку музичної освіти
- •Історичні етапи розвитку світової і вітчизняної музичної педагогіки
- •1. Основні теоретичні знання
- •Тема 1. Етапи розвитку західноєвропейської музичної педагогіки
- •1.Специфіка релігійно-музичного виховання в добу Середньовіччя
- •Музично-естетичні та виховні гуманістичні ідеали Відродження
- •Системи музичного виховання XVIII-xiXст.
- •Тема 2. Періодизація становлення та розвитку музичної педагогіки в Україні і період – Київська Русь
- •Музика – обов’язковий елемент навчання в перших християнських школах
- •Церковний хоровий спів як основна форма музичного навчання
- •Музичне навчання в церковно-приходських, латинських, протестантських школах
- •2.Острозька протестантська школа – осередок українського просвітництва
- •1.Гуманітарна освіта в єзуїтських школах
- •Братський рух та вивчення музики в братських школах
- •Ііі період – Українське барокко
- •Творчий характер музичної освіти в Києво-Могилянській академії
- •“Граматика мусикійська” м. Ділецького
- •Музичне виховання в просвітницькій діяльності г. Сковороди
- •Особливості музичного виховання в козацьких школах
- •Музика в системі навчання художніх приватних шкіл
- •Просвітницькі організації “Громади”, педагогічні товариства “Просвіти” – носії національної історико-етнологічної педагогічної думки
- •Становлення вітчизняної фольклористики, викладання фольклору
- •Народна музика – головний чинник становлення композиторської школи та національної системи музичної освіти
- •Видатні українські викладачі – знавці української пісні
- •V період – Становлення національної системи освіти
- •Музично-педагогічна діяльність в. Та с.Шацьких
- •Музично-педагогічні пошуки б. Асаф’єва
- •Нове розуміння уроку музики
- •Негативні наслідки застосування комплексно-проектного методу
- •VI період – Музично-педагогічна думка в період радянської ідеологеми
- •Українська педагогічна школа та комуністична ідеологія: 20-30-ті роки
- •Криза національної освіти в 30-50 –ті роки
- •Б. Теплов. “Психологія музичних здібностей”
- •Методика музичного виховання н. Гродзенської
- •Часткова демократизація 60-х років
- •Методика музичного виховання д. Кабалевського
- •“Педагогіка співробітництва” 80-х років
- •Розвиток національної педагогіки 90-х років
- •Сучасна педагогіка і проблеми музичного виховання
- •Напрями наукових досліджень у галузі музичної педагогіки хх ст.
ХСтановлення вітчизняної фольклористики, викладання фольклору
ІХ століття було позначене діяльністю
збирачів народної музики – А.Коціпінського,
О.Гулака-Артемовського, М.Лисенка,
О.Рубця, О.Кольберга, П.Сокальського та
інших. На думку Т.Карпінської [21], їхніми
зусиллями було створено базу вітчизняної
фольклористики.
З другої половини ХІХ ст. вперше порушуються питання про необхідність включення фольклору як навчального предмета в консерваторіях (В.Одоєвський, О.Сєров, П.Сокальський). М.Лисенко з утворенням його Музично-драматичної школи (вищого навчального закладу) у 1907 р. зробив першу в тодішній Росії спробу ввести викладання гри на бандурі. Саме його слід вважати першим запроваджувачем музичного фольклору у вітчизняному вищому музичному навчальному закладі (в тому числі й російському).
Послідовники М.Лисенка – К.Стеценко, М.Леонтович, Я.Степовий, Г.Хоткевич, В.Верховинець - зосередилися на шкільному музичному вихованні, оскільки вбачали в ньому фундамент музично-фольклорного. Так, науково-дослідницька діяльність В. Верховинця зумовила розробку інноваційних засобів формування національної культури молоді: народного танцю, національного балету, рухливої музичної гри, вокально-хореографічної композиції, театралізованої пісні. В основі його методики – комплексне використання елементів музичного, хореографічного, драматичного мистецв і їх практичне застосування в навчально-виховному процесі [49].
Н
Народна музика – головний чинник становлення композиторської школи та національної системи музичної освіти
Музику викладали майже в усіх університетах, причому досить різнобічно. Вона зберігала своє значення як важливий засіб культурного розвитку і професійної підготовки. Музичні заняття були обов'язковими предметами і в Київській учительській семінарії, в якій виховували майбутніх учителів.
Музична освіта продовжувала усталені традиції національної і світової художньої культури. За архівними матеріалами, у концертних виступах студентів поряд із творами західноєвропейських і російських композиторів звучала музика українських авторів, обробки народних пісень.
До навчальних концертних програм входили не лише зразки класичної та народної творчості, а й поширена побутова музика: марші, польки, вальси, екосези. Це були перші пошуки шляхів естетичного виховання засобами масової популярної музики.
Заняття музикою впливали на формування духовного світу студентів, стверджували ставлення до неї як до невід'ємної частини людської культури. Набуті знання використовувалися у подальшій роботі вчителями гімназій, училищ, шкіл і відтак набували широкого соціально-педагогічного значення.