Прееклампсія

117. Яка сучасна термінологія і визначення поняття пізніх гестозів?

В Україні існує різна термінологія стосовно даної патології. До цього часу застосовують термін – пізні гестози, який можна вважати застарілим. Сучасними термінами є – прееклампсія, гіпертензивні розлади при вагітності.

Прееклампсія є симптомокомплексом поліорганної та полісистемної недостатності, що виникає під час вагітності. Прееклампсія не є самостійним захворюванням, це клінічний прояв неспроможності адаптаційних механізмів материнського організму адекватно забезпечити потреби плода, що розвивається. Реалізується ця неспроможність через різноманітний ступінь виразності перфузійно-дифузійної недостатності в системі мати-плацента-плід.

118. Які основні етіологічні теорії прееклампсії?

Нараховується близько 30 різноманітних теорій. Серед причин прееклампсії, особливо тяжких форм, провідне місце належить екстрагенітальній па­тології, аутоімунним порушенням, ендокринним захворюванням. Велика кількість різних теорій патогенезу прееклампсії говорить про те, що жодна із них не описує його повністю.

Важлива роль у походженні прееклампсії належить:

• недостатності спіральних артеріол матки, яка спричиняє порушення плацентарного кровообігу;

• дисфункції ендотелію судин, пов'язаної з аутоімунним порушенням, викликаним вагітністю.

119. Який патогенез прееклампсії?

Зміни в органах, характерні для прееклампсії:

1. В серцево-судинній системі: генералізований вазоспазм, підвищення периферичного опору судин, гіповолемія.

2. Гематологічні зміни: активація тромбоцитів, що супроводжується коагулопатією споживання, зниження обсягу плазми, підвищення в’язкості крові, гемоконцентрація.

3. В нирках: протеїнурія, зниження швидкості клубочкової фільтрації, зниження екскреції сечової кислоти.

4. В печінці: перипортальні некрози, субкапсулярна гематома.

5. В ЦНС: набряк головного мозку, внутрішньочерепні крововиливи.

Існує важка клінічна форму гестозу - HELLPP-синдром. Патофізіологічні зміни при HELLP-синдромі відбуваються переважно в печінці. Сегментний вазоспазм призводить до порушення кровотоку в печінці і розтягнення глисонової капсули (болі у верхній ділянці живота). Гепатоцелюлярний некроз обумовлює підвищення трансаміназ.

Тромбоцитопенія і гемоліз виникають внаслідок пошкодження ендотелію в змінених судинах. Якщо це порочне коло, що складається з пошкодження ендотелію та внутрішньосудинної активації системи зсідання, не переривається, то протягом декількох годин розвивається ДВЗ-синдром із смертельною кровотечею.

120. Які фактори ризику виникнення прееклампсії?

1. Екстрагенітальна патологія: захворювання нирок, печінки, гіпертонічна хвороба, хронічні захворювання легенів та бронхів, вади серця, цукровий діабет, ожиріння та інші прояви ен­докринопатії.

2. Акушерсько-гінекологічні фактори ризику:

   1. наявність гіпертонічних розладів у спадковому анамнезі;

   2. наявність прееклампсії при попередній вагітності;

   3. вік вагітної (менше 19, більше 30 років);

   4. багатоводдя, багатопліддя;

   5. анемія вагітної;

   6. ізосенсибілізація за Rh-фактором та АВО-системою;

3. Соціально-побутові чинники:

   1. шкідливі звички;

   2. професійні шкідливості;

   3. незбалансоване харчування.

121. Яка класифікація прееклампсії?

• Легка прееклампсія або гестаційна гіпертензія без значної протеїнурії

• Прееклампсія середньої тяжкості

• Тяжка прееклампсія

• Прееклампсія неуточнена

122. Які методи моніторингу стану вагітних з групи ризику щодо розвитку прееклампсії?

Контроль артеріального тиску, спостереження за зміною ваги, визначення дефіциту між випитию та виділеною рідиною, контроль рівня білків у сечі, контроль кількості тромбоцитів у крові.

123. Які клінічні прояви та лабораторні критерії прееклампсії?

Класична тріада симптомів гестозу (набряки, протеїнурія, гіпертонія), описана у 1913 році німецьким акушером Цангемейстром.

Головний біль, порушення зору, біль в епігастрії та правому підребер’ї є клінічними проявами тяжких форм прееклампсії.

Лабораторними критеріями постановки діагнозу прееклампсія є білок у сечі понад 0,3 г., зниження к-ті тромбоцитів, диспротеїнемія, збільш. к-ті фібриногена.