- •Простір товарів та відношення переваги. Поняття функції корисності, теорема Дебре. Неокласичні функції корисності, їх властивості та характеристики.
- •Неокласична модель поведінки споживача.
- •Функції попиту та граничної вартості грошей.
- •Рівняння Слуцького у векторній та матричній формі. Матриця Слуцького і її властивості.
- •Класифікація товарів на основы функцій попиту на товари.
- •Еластичність попиту та умови агрегації.
- •Поняття виробничої функції. Класифікація та сфера застосування виробничих функцій.
- •Найпростіші моделі поведінки виробників: моделі максимізації прибутку та випуску продукції
- •Порівняльна статика фірми. Основне матричне рівняння теорії фірми.
- •Функції попиту на ресурси та пропозиції випуску.
- •Аналіз чутливості функцій попиту та пропозиції до змін цінових параметрів.
- •Неокласичні моделі багатопродуктової фірми в умовах досконалої конкуренції.
- •Моделі однопродуктової фірми в умовах недосконалої конкуренції (монополія, монопсонія).
- •Моделі однопродуктової фірми в умовах недосконалої конкуренції (олігополія, олігопсонія). Рівновага за Курно. Рівновага та нерівновага за Стакельбергом.
- •Моделі встановлення рівноважної ціни: павутиноподібна модель, моделі Еванса та Самуельсона.
- •Класична модель загальної економічної рівноваги
- •Поняття загальної економічної рівноваги. Модель Вальраса.
- •Коефіцієнт трудових витрат і витрат виробничих фондів
- •Порівняльна статика моделі Леонтьєва.
- •Стохастичний аналог моделі Леонтьєва.
- •Означення 5.5. Якщо існують похідні , то матриця
- •Динамічна модель міжгалузевого балансу.
- •Аналіз оптимальних траєкторій динамічної моделі Леонтьєва засобами магістральної теорії.
- •Модель Неймана. Поняття динамічної рівноваги, продуктивності й нерозкладності для моделі Неймана.
- •Концептуальна модель односекторної економіки. Неокласичні макровиробничі функції.
- •26. Модель оптимального економічного росту рамсеївського типу.
- •6.3.1. Деякі варіанти моделі Рамсея
Динамічна модель міжгалузевого балансу.
Розглянуті
вище моделі міжгалузевого балансу –
статичні, оскільки належать до окремо
взятих періодів часу й не відображають
зв’язок із попередніми або наступними
періодами. На відміну від статичних,
динамічні
моделі міжгалузевого балансу
[1, 25, 39, 44, 45] враховують взаємозв’язок
між попередніми й наступними періодами
розвитку економіки. Інакше кажучи,
динамічні моделі описують не окремий
стан, а процес економічного розвитку,
максимально наближаючись до реальної
економічної системи. Крім
того, у динамічних моделях зі складу
кінцевої продукції виділяються виробничі
капіталовкладення, тобто інвестиції в
основний капітал, що дозволяє аналізувати
їх розподіл, використання й виробничу
ефективність. Нижче розглянемо варіант
динамічної моделі, в основі побудови
якої лежить функціональна залежність
між величиною інвестицій та приростом
продукції за період
.
Принципова схема перших двох квадрантів динамічного міжгалузевого балансу (ДМБ) наведена в таблиці 5.5.
Таблиця 5.5
Галузі- виробники |
Галузі-споживачі |
Кінцева продукція |
Валова продукція |
|||||||
Міжгалузеві потоки засобів виробництва |
Міжгалузеві потоки капітальних вкладень |
|||||||||
1 |
2 |
... |
|
1 |
2 |
... |
|
|||
1 |
|
|
... |
|
|
|
... |
|
|
|
2 |
|
|
... |
|
|
|
... |
|
|
|
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
|
|
|
... |
|
|
|
... |
|
|
|
У таблиці
5.5
– це міжгалузеві потоки засобів
виробництва в поточному періоді;
–
кількість продукції
-тої
галузі, що направляється в поточному
періоді в
-ту
галузь як капітальні вкладення в її
основні фонди (фактично це виявляється
для галузей-споживачів у прирості
виробничого обладнання, виробничих
площ, транспортних засобів тощо);
– чиста кінцева продукція
-тої
галузі (вона включає в себе продукцію,
що використовується на кінцеве споживання
(індивідуальне та суспільне), чистий
експорт, накопичення невиробничої
сфери, приріст оборотних фондів,
капітальний ремонт тощо). Як випливає
з таблиці 5.5, у схемі ДМБ кінцева продукція
кожної
-тої
галузі дорівнює сумі потоків
капіталовкладень та чистої кінцевої
продукції, тобто
.
З урахуванням останньої рівності розподіл продукції всіх галузей формалізується так:
,
. (5.36)
Трансформуємо
співвідношення (5.36), ввівши змінну часу.
При цьому будемо вважати, що приріст
продукції поточного періоду
зумовлений капітальними вкладеннями,
зробленими в цьому ж періоді. Припускаючи
також, що капіталовкладення прямо
пропорційні приросту продукції, отримаємо
,
, (5.37)
де
коефіцієнти пропорційності
,
,
називаються коефіцієнтами вкладень,
або коефіцієнтами приросту фондомісткості.
Економічний зміст цих коефіцієнтів
очевидний. Вони показують, яка кількість
продукції
-тої
галузі повинна бути вкладена в
-ту
галузь для збільшення виробничої
потужності
-тої
галузі на одиницю продукції. Зауважимо,
що коефіцієнти
,
можуть також залежати від часу, хоча в
рамках пропонованого варіанта динамічної
моделі міжгалузевого балансу ми будемо
вважати їх сталими величинами.
Якщо
зважати на те, що всі обсяги валової й
кінцевої продукції належать до конкретного
моменту часу
,
а приріст валової продукції визначається
в порівнянні з
-м
моментом часу (наприклад поточний і
попередній роки), то, використавши (5.36)
і (5.37), отримаємо співвідношення
(5.38)
Якщо
відомі
,
,
,
,
,
то динамічна модель (5.38) буде системою
лінійних рівнянь із
невідомими
,
.
Інакше кажучи, система (5.38) дозволяє
визначити випуск валової продукції в
наступний період (момент) часу залежно
від валового випуску в попередній
період.
У математичному плані модель (5.38) дискретна. Очевидно, базуючись на (5.38), можна запропонувати також неперервний варіант динамічної моделі міжгалузевого балансу
,
. (5.39)
Система
(5.39) є системою
лінійних диференціальних рівнянь
першого порядку зі сталими коефіцієнтами.
Для її розв’язання, крім
,
та
,
потрібно також задати значення валових
випусків у початковий момент часу
.
Розв’язавши отриману задачу Коші,
знайдемо шуканий валовий випуск у
будь-який момент часу
,
хоча найбільш реальні дані можна отримати
лише для невеликих проміжків часу.
Зробимо
кілька зауважень.
Cтосовно дискретної моделі (5.38) зазначимо, що для порівняно коротких періодів часу припущення (5.37) може виявитись нереальним, оскільки існують відставання в часі (так звані лаги) між капіталовкладеннями й приростом випуску продукції. У зв’язку з цим актуальні також моделі, які враховують лаг капітальних вкладень.
Ще одне зауваження стосується припущення про те, що в період виробничі потужності використовуються повністю, тому сумарний приріст продукції
досягається за рахунок капіталовкладень
.
В умовах перехідної (трансформаційної)
економіки, яка характеризується падінням
виробництва, а отже, неповним використанням
виробничих потужностей, дане припущення
частково порушується. У зв’язку
з цим використання моделі в умовах
нестабільної та циклічної економіки
проблематичне. Однак цінність результатів,
отриманих на основі розрахунків із
моделлю, не зменшується, особливо під
час визначення обсягів виробництва в
галузях при загальному обсязі чистої
кінцевої продукції, величина якої
близька до фонду кінцевого споживання
(з огляду на інертність цього показника
нескладно отримати його оцінку).
Особливу роль у динамічній моделі відіграють коефіцієнти приросту фондомісткості
.
Кожний стовпчик матриці цих коефіцієнтів
характеризує для відповідної
-тої
галузі величину й структуру фондів,
необхідних для збільшення виробничих
потужностей (випуску продукції) на одну
одиницю. Коефіцієнти приросту
фондомісткості певним чином пов’язані
з прямими коефіцієнтами фондомісткості.
Це використовується при побудові
динамічних моделей, оскільки дані про
фондомісткості продукції отримати
завжди легше, ніж розрахувати коефіцієнти
вкладень.
