Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Моделювання економіки лекції.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆
  1. Динамічна модель міжгалузевого балансу.

Розглянуті вище моделі міжгалузевого балансу – статичні, оскільки належать до окремо взятих періодів часу й не відображають зв’язок із попередніми або наступними періодами. На відміну від статичних, динамічні моделі міжгалузевого балансу [1, 25, 39, 44, 45] враховують взаємозв’язок між попередніми й наступними періодами розвитку економіки. Інакше кажучи, динамічні моделі описують не окремий стан, а процес економічного розвитку, максимально наближаючись до реальної економічної системи. Крім того, у динамічних моделях зі складу кінцевої продукції виділяються виробничі капіталовкладення, тобто інвестиції в основний капітал, що дозволяє аналізувати їх розподіл, використання й виробничу ефективність. Нижче розглянемо варіант динамічної моделі, в основі побудови якої лежить функціональна залежність між величиною інвестицій та приростом продукції за період .

Принципова схема перших двох квадрантів динамічного міжгалузевого балансу (ДМБ) наведена в таблиці 5.5.

Таблиця 5.5

Галузі- виробни­ки

Галузі-споживачі

Кінцева продук­ція

Валова продук­ція

Міжгалузеві потоки засобів

виробництва

Міжгалузеві потоки

капітальних вкладень

1

2

...

1

2

...

1

...

...

2

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

У таблиці 5.5 – це міжгалузеві потоки засобів виробництва в поточному періоді; – кількість продукції -тої галузі, що направляється в поточному періоді в -ту галузь як капітальні вкладення в її основні фонди (фактично це виявляється для галузей-споживачів у прирості виробничого обладнання, виробничих площ, транспортних засобів тощо); – чиста кінцева продукція -тої галузі (вона включає в себе продукцію, що використовується на кінцеве споживання (індивідуальне та суспільне), чистий експорт, накопичення невиробничої сфери, приріст оборотних фондів, капітальний ремонт тощо). Як випливає з таблиці 5.5, у схемі ДМБ кінцева продукція кожної -тої галузі дорівнює сумі потоків капіталовкладень та чистої кінцевої продукції, тобто

.

З урахуванням останньої рівності розподіл продукції всіх галузей формалізується так:

, . (5.36)

Трансформуємо співвідношення (5.36), ввівши змінну часу. При цьому будемо вважати, що приріст продукції поточного періоду зумовлений капітальними вкладеннями, зробленими в цьому ж періоді. Припускаючи також, що капіталовкладення прямо пропорційні приросту продукції, отримаємо

, , (5.37)

де коефіцієнти пропорційності , , називаються коефіцієнтами вкладень, або коефіцієнтами приросту фондомісткості. Економічний зміст цих коефіцієнтів очевидний. Вони показують, яка кількість продукції -тої галузі повинна бути вкладена в -ту галузь для збільшення виробничої потужності -тої галузі на одиницю продукції. Зауважимо, що коефіцієнти , можуть також залежати від часу, хоча в рамках пропонованого варіанта динамічної моделі міжгалузевого балансу ми будемо вважати їх сталими величинами.

Якщо зважати на те, що всі обсяги валової й кінцевої продукції належать до конкретного моменту часу , а приріст валової продукції визначається в порівнянні з -м моментом часу (наприклад поточний і попередній роки), то, використавши (5.36) і (5.37), отримаємо співвідношення

(5.38)

Якщо відомі , , , , , то динамічна модель (5.38) буде системою лінійних рівнянь із невідомими , . Інакше кажучи, система (5.38) дозволяє визначити випуск валової продукції в наступний період (момент) часу залежно від валового випуску в попередній період.

У математичному плані модель (5.38) дискретна. Очевидно, базуючись на (5.38), можна запропонувати також неперервний варіант динамічної моделі міжгалузевого балансу

, . (5.39)

Система (5.39) є системою лінійних диференціальних рівнянь першого порядку зі сталими коефіцієнтами. Для її розв’язання, крім , та , потрібно також задати значення валових випусків у початковий момент часу . Розв’язавши отриману задачу Коші, знайдемо шуканий валовий випуск у будь-який момент часу , хоча найбільш реальні дані можна отримати лише для невеликих проміжків часу. Зробимо кілька зауважень.

  • Cтосовно дискретної моделі (5.38) зазначимо, що для порівняно коротких періодів часу припущення (5.37) може виявитись нереальним, оскільки існують відставання в часі (так звані лаги) між капіталовкладеннями й приростом випуску продукції. У зв’язку з цим актуальні також моделі, які враховують лаг капітальних вкладень.

  • Ще одне зауваження стосується припущення про те, що в період виробничі потужності використовуються повністю, тому сумарний приріст продукції досягається за рахунок капіталовкладень . В умовах перехідної (трансформаційної) економіки, яка характеризується падінням виробництва, а отже, неповним використанням виробничих потужностей, дане припущення частково порушується. У зв’язку з цим використання моделі в умовах нестабільної та циклічної економіки проблематичне. Однак цінність результатів, отриманих на основі розрахунків із моделлю, не зменшується, особливо під час визначення обсягів виробництва в галузях при загальному обсязі чистої кінцевої продукції, величина якої близька до фонду кінцевого споживання (з огляду на інертність цього показника нескладно отримати його оцінку).

  • Особливу роль у динамічній моделі відіграють коефіцієнти приросту фондомісткості . Кожний стовпчик матриці цих коефіцієнтів характеризує для відповідної -тої галузі величину й структуру фондів, необхідних для збільшення виробничих потужностей (випуску продукції) на одну одиницю. Коефіцієнти приросту фондомісткості певним чином пов’язані з прямими коефіцієнтами фондомісткості. Це використовується при побудові динамічних моделей, оскільки дані про фондомісткості продукції отримати завжди легше, ніж розрахувати коефіцієнти вкладень.