Тема 13. Зв’язки між підприємствами

Підприємство – це організаційно-відокремлена і економічно самостійна основа (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги).

Цілі підприємства

По-перше, цілі підприємства мають бути конкретними і вимірюваними.

По-друге, цілі підприємства повинні бути орієнтовані у часі, тобто мати конкретний горизонт прогнозування.

По-третє, цілі підприємства мають бути досяжними; аби слугувати підвищенню ефективності.

По-четверте, цілі підприємства повинні бути взаємно підтримуючими.

Територіальний принцип управління базується на коопераційних зв’язках підприємств регіону.

Галузевий принцип управління виробництвом базується на кооперації спеціалізованих підприємств галузевої промисловості.

Кооперація - форма співробітництв, узгоджена діяльність виробників при створенні товару(продукції, робіт, послуг).

Регіональна кооперація - забезпечення реалізації цілей територіального господарювання, механізм господарювання в регіоні.

Найбільш важливі напрямки територіальної кооперації є:

• Науково-технічна кооперація виробничих та наукових підприємств,організацій, установ.

• Створення галузевих виробництв.

• Формування промислових та транспортних узлів.

• Розвиток виробничої, соціальної та ринкової інфраструктури.

• Створення регіональних банків розвиткувиробництва.

• Коопераційні зв’язки

Формування і розвиток коопераційних зв’язків виробників регіону визначається економічною доцільністю та ринковою кон’юктурою:

• Внутрішні та міжрегіональні зв’язки виробників;

• Ринкові зв’язки реалізації засобів виробництва;

• зв’язки з формування споживчого ринку.

Види зв’язків:

• Стійкі

• Партнерські

• Організаційні

• Стійкі зв’язки

Обумовлені технологією виробництва, послідовністю переробки сировини до отримання готової продукції (без встановлення коопераційних зв’язків із спеціалізованими підприємствами створення якісної готової продукції не можливе), формуються в регіоні та між регіонам.

Партнерські зв’язки визначаються станом ринку, його кон’юктурою, характером споживання, економічною користю.

Організаційні зв’язки визначаються механізмом та оргнізаційною структурою постачально збутового управління та в значній мірі залежать від ринкової ситуації.

За тривалістю та характером коопераційні зв’язки поділяються:

Постійні- встановлюються між підприємствами, які тісно взаємопов’язані за характером виробничої спеціалізації;

Тимчасові- виникають, коли з’являються незавантажені з будь-яких причин виробничі потужності.

Життєвий цикл коопераційних зв’язків

• Формування

• Розвиток

• Зрілість

• Спадання

• Припинення

Коопераційні зв’язки за галузевим принципом:

Агрегатні (за кооперацією надходять готові агрегати до продукції головного заводу);

По детальні (отримання від підприємств окремих вузлів);

Технологічні (підприємства виконують окремі операції – покриття, фарбування та ін.).

Економічні критерії коопераційних зв’язків

Зв’язки між підприємствами повинні бути економічно доцільними:

• Економічна доцільність співробітництва;

• Скорочення витрат;

• Прискорення циклу виробництва та реалізації товару;

• Економічна безпека;

• Ліквідація нераціональних транспортних перевезень.

В процесі розвитку коопераційних зв’язків формуються наступні зони:

1. Зона максимальної відповідальності;

2. Зона часткової відповідальності;

3. Зона розбіжності.