1.3 Характеристика матеріалу з точки зору можливості з'єднання способами зварювання тиском [2]
При зварюванні алюмінієвих сплавів типу АМг6 слід враховувати його хімічну активність. Сплави типу АМг найбільш схильні до утворення пор,оскільки поверхнева плівка в них має більшу товщину, більш пухка і вміщує більше води. Отже рекомендують застосовувати потужні короткочасні імпульси струму з щільністю J=2000 А/мм2, та tімп=0,02...0,4 с.
Зміцнений нагартуванням сплав АМг6 має найбільше σд (160 МПа). Для попередження виплесків трохи збільшують Fзв (на 15-20% більше чим при зварюванні сплаву Д16Т) і пом’якшують режим, підвищуючи tзв в 1,5 – 2 рази. Для попередження гарячих тріщин, починаючи з товщини 0,5 мм рекомендовано прикладати ковальське зусилля при Fк=(2…9)Fзв.
При шовному зварюванні матеріалів товщиною до 2 мм рекомендується цколгарма б з безперервним переміщенням деталей.Для великих товщин – циклогрма в з кроковим переміщенням й проковкою. Робоча поверхня електродів і роликів для зварювання алюмінієвих сплавів повинна бути сферичної форми а електродні матеріали – з підвищеною електропровідністю (не нижче 85% електропровідності міді) і твердістю 100-125МПа.
1.4 Вибір та обґрунтування основних конструктивних елементів зварного з'єднання
Конструктивні елементи обумовлюються ГОСТ 15878-79 для двох груп А та Б. З’єднання групи А мають більш високі показники міцності.
Основними конструктивними елементами є мінімальний діаметр ядра для точкового зварювання. Це визначають із умов стабільності, міцності та герметичності шва при мінімальному перекритті. Приблизно для товщини деталей δ≥0,5 діаметр ядра вираховують по формулі
d=2 δ+(2…3)мм, або d=4 δ⅔ де δ – товщина листів що зварюються.
Інші конструктивні елементи
Величина проплавлення (h1) в більшості випадків повинна бути в межах 20…80 % від товщини деталей, менший показник належить тоншій деталі.
Глибина
вм’ятини g не повинна перебільшувати
20% товщини деталей. При мікро зварюванні
цей показник значно нижчий.
Мінімальна відстань між точками вибирається з умов мінімального шунтування при збереженні міцності.
Величина перекриття литих зон герметичного шва f повинна бути не менше 25% довжини литої зони l.
Мінімальна величина перекриття β це найменша ширина сполучення деталей без округлення сусідніх елементів.Відстань від центру точки чи осі шва до краю перекриття u не повинна бути меншою 0,5β. Відстань між осями сусідніх рядів вибирають на 20% більше ніж tш
Приведені
залежності є рекомендаційними і можуть
змінюватись в залежності від матеріалу
та товщини деталей, вимог до вузла, який
зварюємо.
2. Основи теорії способу зварювання
Точкове зварювання – спосіб контактного зварювання при якому деталі зварюються окремими ділянками які називають точками. При точковому зварюванні деталі спочатку стискують електродами та нагрівають електричним струмом доти, доки в середині між ділянками не утвориться розплавлена зона – ядро. Рідкий метал не витікає і надійно захищається від навколишнього середовища щільним кільцем, яке виникає при пластичній деформації близьких до ядра шарів металу. Після утворення рідкого ядра зварювальний струм вимикають, а деталі на деякий час залишаються стисненими. Рідкий метал кристалізується і утворює зварну точку.
По способу підбору струму точкове зварювання буває двостороннім та одностороннім. При двосторонньому зварюванні струм підводять до кожної деталі, а при односторонньому - до однієї.
Розрізняють точкове зварювання на одно точкове, коли за одну операцію утворюється одна точка, та на багато точкове, коли утворюється дві і більше точок.