3.2 Зварювання.

АМг6 належить до групи Al-Mg-Mn і найбільш схильні до утворення пор,оскільки поверхнева плівка в них має більшу товщину, більш пухка і вміщує більше води. Отже рекомендують застосовувати потужні короткочасні імпульси струму з щільністю J=2000 А/мм², та t_імп=0,02...0,4 с.

Даний сплав має невеликий питомий опірі високий λ потребують вельми жорстких режимів.В зв’язку з більш високим σд (100-140 МПа), а також схильністю до внутрішніх виплесків і гарячих тріщин зварювальне зусилля збільшують до 1,2…1,4)Fзв1. Чим жорсткіший режим тим більше установлюють Fзв, але для нашого сплаву АМг6 ( який має найбільше σд (160 МПа)),для попередження виплесків трохи збільшують Fзв (на 15-20% більше чим при зварюванні сплаву Д16Т) і пом’якшують режим, підвищуючи tзв в 1,5 – 2 рази.

Робоча поверхня електродів для зварювання алюмінієвих сплавів повинна бути сферичної форми а електродні матеріали – з підвищеною електропровідністю (не нижче 85% електропровідності міді) і твердістю 100-125МПа.

2. 3.3 Додаткова обробка.

Оскільки АМг6 схильний до утворення гарячих тріщин то починаючи з товщини 0,5 мм рекомендують прикладати ковальське зусилля ( проковку ), при Fк= (2..3)Fзв. Деталі з товщиною більше 4 мм. Зєднуються при збільшенні Fзв в момент пропускання току. На протязі всього процесу зварювання підтримується висока концентрація теплоти.

0. 3.4 Можливі дефекти, що можуть виникати при зварюванні

При точковому зварюванні найчастіше виникають такі дефекти, як не -

провари, вибризкування.

При точковому зварюванні Al - сплавів, зокрема АМг6 характерні такі дефекти:

Непровар – найбільш небезпечний і важко помітний дефект, при якому зона взаємного розплавлення, менша потрібної в кресленні виробу. Непровари зустрічаються наприклад при зварюванні алюмінієвих сплавів (АМг6, Д16 та ін.), які мають на поверхні збільшену товщину плаксируючого слоя із чистого алюмінію – метала який має більш високу електропровідність і Тпл ніж основний сплав. Загальна причина непровару – зміна параметрів режиму зварювання. Для попередження непроварів слід забезпечити стабільність технологічних факторів і роботи зварювального обладнання, а також видалити перед зварюванням тугоплавкі оксиди, які заважають процесу утворення зони взаємного розплаву деталей.

АМг6 дуже схильний до вибризкування. Вибризкування – це викид частини розплавленого металу із зони зварювання. Загальна причина появи цього дефекту це відставання швидкості деформації від швидкості нагріву.

3. 3.5 Методи контролю якості зварного з`єднання

Руйнівний метод контролю виконується на деталях, відібраних з певної партії готових виробів. При контролі великогабаритних вузлів (дверей, кузовів автомобіля), руйнують певну кількість точок, які потім знову зварюють. Руйнівний метод контролю дає достовірні дані, але він трудомісткий і не може розповсюджуватись на масові і товстостінні деталі.

До не руйнівних методів контролю відносять: візуальний огляд, рентгенівське просвічування, ультразвукове просвічування, магнітна дефектоскопія, використання струмів шунтування.

Зовнішній огляд з’єднань проводять неозброєним оком або через лупу 7 – 10 кратного збільшення. При огляді поверхні перевіряють розташування зварних точок, форму і розміри вм’ятини від електродів, наявність зовнішніх дефектів, зазори між деталями.

В деяких випадках дає позитивний результат рентгенівський контроль (пори, тріщини, непровари з зазором не менше 210 мкм) і магнітна дефектоскопія (тріщини, відсутність литого ядра). До перспективних методів контролю непровару відносять методи, основані на визначенні електропровідності місця зварювання. Один з таких способів контролю зварювання є використання струмів шунтування. Спосіб полягає в пропусканні через місце зварювання постійного чи високочастотного струму величиною 10…20 А, й замірянням струму шунтування другого листа і порівняння його зі зразком еталоном.

4. Розрахунок параметрів режиму зварювання та порівняння їх з рекомендаціями в літературі.

Основними параметрами режиму контактного точкового зварювання є зусилля між електродами, час зварювання, сила зварювального струму. Вихідними даними до розрахунку є товщини та матеріал зварюваних деталей.

Основним параметром з’єднання при контактному точковому зварюванні є діаметр ядра d_Я. Іншими параметрами з’єднання є величини проплавлення h, h₁, глибина вм’ятин g, g₁, величина напуску В, відстань від центру точки до краю напуску u та крок точок l.

Залежно від матеріалу деталей та їх товщини для точкового зварювання застосовують різні цикли зміни зусилля між електродами та зварювального струму:[3]

Товщина деталей – 2,5 мм;

Fзв –5.5 кН;

t зв – 0.12 с .