3.Економічна сутність та призначення мита

Мито відноситься до непрямих податків, якими оподатковується зовнішньоторгівельний оборот. Залежно від державної політики ставки мита можуть диференційовано підвищувати вартість товарів та впливати на їх конкурентноздатність на внутрішньому та зовнішніх ринках. Це дозволяє використовувати мито як дієвий інструмент податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Зокрема, застосування мита дозволяє підтримувати раціональне співвідношення ввозу та вивозу товарів, валютних надходжень та витрат, забезпечує умови інтеграції національної економіки у світову.

Мито, що стягується митницею, є податком на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Справляння податку відбувається на підставі таких основних нормативних документів, як Закон України „ Про митний тариф України”, Закон України „ Про єдиний митний тариф України „ Декрет Кабінету Міністрів України” „ Про єдиний митний тариф України”

Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок увізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України ( товарна номенклатура ) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів, з якою ми вже знайомилися при вивченні акцизного збору. Складається митний тариф з 21 розділу, кожен з яких включає певну кількість груп.

Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

Мито – це податок на товари та інші предмети, перетинають митний кордон України.

4.Види мита, платники, об’єкт і ставки податку

Згідно з діючим законодавством в Україні застосовують такі види мита:

• адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

• специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів,які обкладаються митом;

• комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладання.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх увезенні на митну територію України. Слід відмітити, що ввізне мито є диференційованим;

до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовують преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

до решти товарів та інших предметів застосовують повні ( загальні ) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України. Слід зауважити, що на окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх установлення.

Із метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законом України, у випадках ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

• спеціальне мито;

• антидемпінгове мито;

• компенсаційне мито.

Специфічне мито застосовують:

як засіб захисту українських виробників;

як засіб захисту національного товаровиробника у випадку, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та за таких умов, що заподіють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національного товаровиробника;

як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Антидемпінгове мито застосовують у випадку ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, що заподіє шкоду національному товаровиробнику.

Компенсаційне мито застосовуються:

у випадку ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, яке заподіє шкоду національному товаровиробнику;

у випадку вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Платниками мита є будь-які юридичні або фізичні особи, які здійснюють переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, що підлягають митному оподаткуванню.

Об’єктом оподаткування митом,залежно від виду ставки, є митна вартість товарів або інших предметів, які переміщуються через митний кордон країни, чи кількість товарів.

Митна вартість товарів – це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Ставки мита:

преференційні - це ставки, які встановлюються державою для створення особливого сприятливого режиму для однієї чи кількох країн на всі чи окремі групи товарів, що імпортуються;

пільгові – це ставки, які створюють найбільш сприятливі умови для імпорту товарів із країн і економічних союзів, з яких Україна уклала угоди про вільну торгівлю або торговельно-економічні угоди щодо створення найбільш сприятливого режиму чи національного режиму;

повні – це ставки, які застосовуються щодо товарів, що ввозяться на митну територію України.