63.Д.Гордон про загальну парадигу радикальної школи.

Парадигма ліво радикалів різко відрізняється від ортодоксальної економічної теорії мовою викладу, вихідними уявленнями й цінностями. Девід Гордон сформулював 6 загальних положень, що складають вихідну позицію ліво радикалів, серед них:

1, Способи виробництва. У цьому понятті виражається рівень розвитку техніки, утілений у знаряддях праці, форма власності на знаряддя праці і сировину і суспільні відносини між людьми, що складаються в процесі виробництва.

2, Класи і класовий конфлікт. Поділ суспільства на економічні класи зумовлений суспільним поділом праці,характерним для даного способу виробництва. Відповідно до формули К.Маркса класова належність визначається взаємовідносинами відповідних груп людей у процесі виробництва.

3, Прагнення до нагромадження капіталу. У технічно розвиненому суспільстві конкуренція між власниками капіталу веде до того, що капіталісти, які не збільшують свій капітал, витісняються тими, які нагромаджують. Однак капіталіст має можливість нагромаджувати лише в тому випадку, коли він прагне одержати більше прибутку. Це і є головна рушійна сила капіталістичного суспільства.

4,Внутрішні суперечності. Щораз інтенсивніша гонитва заради нагромадження капіталу призвела до колосального збільшення продуктивної спроможності і багатства. Цей процес могутнього зростання виробництва обумовив виникнення внутрішніх суперечностей.

5, Системовизначаючі інститути. Суть капіталізму виражають ті інститути, які визначають природу суспільних відносин між індивідами і змістом повсякденного життя людей у капіталістичному суспільстві, а також утримують у визначених межах наслідки конфліктних ситуацій, що виникають між групами з різними економічними інтересами.

6, Держава. З позиції радикалів, діяльність держави при капіталізмі слугує в підсумку життєвим інтересам класу капіталістів. Мета держави – забезпечувати стабільність, власне, самої класової структури. Пануючий вплив класу капіталістів на уряд виявляється в тому, що найпершими функціями держави є захист приватної власності та збереження інших системо утворюючих інститутів, на яких ґрунтується влада цього класу.

65. Концепція «якісного економічного зростання».

Заходи, які є основою економічної політики, підсумком яких буде поліпшення якості чинників виробництва, їх оновлення і їх кількісне збільшення, слід розглядати як політику, направлену на економічне зростання. Якщо результатом заходів, що проводяться, буде збільшення сукупної пропозиції на основі підвищення якості чинників, то це будуть засоби політики якісного економічного зростання. Для підтримки якісного екон зростання уряду слід застосовувати інструменти ек політ, сприяючі зростанню випуску за рахунок підвищення якості чинників виробництва, тобто на інноваційній базі.

Політика якісного економічного зростання повинна охоплювати три напрями: економічне, соціальне і екологічне.

Економічний напрям включає два складені блоки: факторний і структурний. Факторний блок - Переважання в структурі чинників економічного зростання інноваційних чинників: особового, матеріально-технічного і інформаційного. Структурний блок - Прискорений розвиток сучасних наукоємних галузей з високою доданою вартістю, розвиток сірки послуг, особливо освітніх і медичних, інформаційних галузей. Соціальний - Подолання високої диференціації доходів, доступність освіти, якісних медичних послуг, доступ до культурного населення. Екологічний - недопущення падіння якості навколишньої сфери, облік екологічних досліджень. У структурі чинників економічного зростання провідна роль повинна належати інноваційним чинникам. У структурі всієї економіки повинен бути присутнім сильний наукоємний блок - наукоємні галузі, інформаційний сектор тощо. Політика економічного зростання повинна бути орієнтована і не допускати погіршення якості навколишнього середовища.

(с интернета, в книге не нашла)