- •Тема 2.1.
- •Загальні властивості дисперсних систем
- •Класифікація дисперсних систем
- •Класифікація по дисперсності
- •Класифікація за агрегатним станом фаз
- •Класифікація по міжфазній взаємодії
- •Методи одержання колоїдних систем
- •Методи добування колоїдних систем
- •Методи диспергування
- •4. Ознайомлення з методами очищення колоїдних систем
- •Застосування ультрафільтрації і зворотного осмосу в деяких галузях харчової промисловості
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.2.
- •2. Дифузійно-седиментаційна рівновага
- •3. Oптичні властивості колоїдних систем
- •4.Оптичні методи досліджень колоїдних систем
- •Контрольні запитання
- •Тема: 2.3. Поверхневі явища і адсорбція план
- •Адсорбція , її види
- •2. Адсорбція на межі розчин – газ
- •3. Адсорбція на межі тверде тіло-газ
- •4. Капілярна конденсація
- •5. Молекулярна адсорбція з розчинів
- •Особливості адсорбції розчинених речовин із розчинів:
- •6. Іонообмінна адсорбція
- •7. Адсорбція з багатокомпонентних розчинів
- •8. Принцип хроматографічного аналізу
- •Тим, хто хоче знати більше значення сорбційних явищ
- •Шкідливість деяких поверхнево-активних речовин (пар)
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.4. Електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золей план
- •Електрокінетичні явища
- •Будова міцели гідрозоля
- •Агрегативна стійкість золей
- •Коагуляція
- •5. Коагуляційні методи очищення промислових вод на підприємствах харчової промисловості
- •Тим, хто хоче знати більше роль процесів коагуляції при формуванні грунтів
- •Склад шампунів
- •Тема 2.5. Структуроутворення в дисперсних системах план
- •Вільнодисперсні та зв’язанодисперсні системи
- •2. Гелеутворення. Тиксотропія. Синерезис гелів
- •3. В’язкість дисперсних систем
- •4. Рівняння н’ютона та шведова-бінгама
- •5. Криві течії
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.6 мікрогетерогенні і грубодисперсні системи
- •1. Суспензії, їх стабілізація
- •Характеристика суспензій
- •Одержання суспензій
- •Властивості суспензій
- •Застосування суспензій
- •Емульсії та їх одержання
- •Визначення емульсій та поширення в природі
- •2.2. Класифікація емульсій
- •2.3.Утворення емульсій
- •2.4.Стійкість емульсій
- •2.5.Руйнування емульсій
- •2.6. Практичне значення емульсій
- •Піни, їх будова і стійкість
- •3.1.Будова пін та їх визначення
- •3.2. Одержання пін
- •3.3. Характеристика піноутворювачів та їх значення
- •3.4. Застосування пін
- •3.5. Руйнування пін
- •Аерозолі та їх властивості
- •4.1.Класифікація аерозолів
- •Розміри частинок димів і туманів
- •4.2. Методи одержання аерозолів
- •4.3. Властивості аерозолів
- •4.4. Аерозолі в народному господарстві, природі та техніці
- •Захист навколишнього середовища від диму, пилу тощо
- •Порошки
- •5.1. Визначення порошків та їх розміри
- •5.2. Методи одержання порошків
- •5.3. Особливості порошків
- •5.4. Властивості порошків
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.7. Розчинення високомолекулярних сполук план
- •1. Будова молекул високомолекулярних сполук
- •Конформації макромолекул високомолекулярних сполук
- •Природні і синтетичні високомолекулярні з’єднання
- •3. Набухання полімерів
- •Набухання в технології харчових виробництв
- •Загальна характеристика розчинів полімерів
- •Драглі, їх утворення
- •Тим, хто хоче знати більше характеристика нових синтетичних полімерів
- •Функції білків в організмі
- •Характеристика меду
- •Склад губної помади
- •Контрольні запитання
- •Література
3.5. Руйнування пін
Разом з тим в ряді виробництв утворення піни небажане. Вона заважає перемішуванню і випаровуванню рідин. Наприклад, піноутворення в барабанах котлів знижує їх коефіцієнт корисної дії. Особливо шкідливі піни, що утворюються в стічних водах, які містять піноутворювачі. Ці піни покривають шаром поверхню водоймищ і, не даючи доступу кисню в воду, викликають загибель усіх живих організмів.
Піну можна зруйнувати введенням в неї речовин, які мають високу поверхневу активність, але самі не дають стійкої піни. Такі речовини одержали назву піногасників.
Ними є спирти (пентиловий, октиловий, аміловий, циклогексиловий), жирні кислоти, складні ефіри. Піногасники або вступають у реакцію з стабілізаторами руйнують, або витискують стабілізатори з поверхні розділення і цим дуже зменшують стійкість пін. Так, наприклад, одна краплина складного ефіру повністю руйнує піну в склянці пива.
Піни можна руйнувати і механічним шляхом, наприклад, продуваючи повітря над поверхнею розчину, що запінився.
Аерозолі та їх властивості
4.1.Класифікація аерозолів
Аерозолями називають дисперсні системи, дисперсною фазою яких можуть бути тверді частинки або крапельки рідини, а дисперсійним середовищем є газ ( повітря ).
Аерозолі класифікують: за агрегатним станом дисперсної фази, дисперсністю і методами одержання. За агрегатним станом аерозолі поділяють на тумани – аерозолі з рідкою дисперсною фазою; та дим – аерозолі з твердими частинками.
До димів відносять і пил – системи з твердими, але більшими частинками.
Аерозолі змішаного типу, у твердих частинках яких є сконденсована рідина, що утворюється в атмосфері промислових міст, мають назву «смог» - у частинках сажі, попелу, пороху конденсується волога.
Таблиця 3.
Розміри частинок димів і туманів
Форма рідких частинок туманів куляста, а твердих може бути найрізноманітнішою (голчастою, пластинчастою, зіркоподібною). Аерозолі агрегативно нестійкі. Занадто грубодисперсні системи кінетично нестійкі і досить швидко осідають. Тому області відносної стійкості аерозолів складає 10-7 – 10-4м.
4.2. Методи одержання аерозолів
Як і будь-які дисперсні системи, аерозолі можуть бути утворені двома методами – конденсаційним і диспергаційним. До конденсаційного метода відносяться виникнення туману при охолоджені насиченого пару. Процес конденсації пари залежить від ряду факторів. Перш за все - від ступеня пересиченості пари, тобто від відношення її пружності до пружності насиченої пари при тій же температурі. Чим вища ступінь пересиченості, тим менший час проходження конденсації. Другою необхідною умовою є наявність центрів конденсації, роль яких можуть відігравати дрібні тверді або рідкі частинки, навіть йони газів.
Хімічні процеси, що призводять до утворення аерозолів, різноманітні, але суть їх полягає в тому, що газоподібні речовини в результаті реакцій дають тверді або рідкі продукти, які мають дуже малу пружність пари.
Метод конденсації дає змогу створювати тонкодисперсні і відносно однорідні за ступенем дисперсності аерозолі. Так, аерозолі утворюються при конденсації перенасиченої пари або в результаті хімічних реакцій. Наприклад, при конденсації молекул хлористого амонію, прдукту реакції:
NH3 + HCl = NH4Cl,
утворюється дим. При згорянні магнію утворюється дим, що складається з магній оксиду:
2Мg + 02 = 2МgО
Внаслідок конденсації парів води при охолодженні атмосферного повітря виникають хмари і тумани. Звичайно аерозолі, що утворилися конденсаційним методом, тонкодисперсні та однорідні за розмірами частинок.
При диспергаційних методах одержання аерозолів тверді або рідкі речовини подрібнюють механічним шляхом (подрібнення вибухом, розпилення рідин у форсунках, пульверізація та ін.), а потім тверді частинки або рідкі крапельки розподіляються в газі. Так утворюється пил з борошна на млинах, пил цукрової пудри і порошку какао на кондитерських підприємствах. Методами диспергування одержують полідисперсні і седиментаційно нестійкі дими і тумани (розмір частинок більше 10-6м).
У природі аерозолі утворюються також диспергуванням твердих тіл при обвалах, виверженнях вулканів, вивітрюванні та ерозії грунтів.
