Характеристика меду

У складі натурального меду міститься близько 75 % глюкози й фрукто­зи, 1—1,5 % сахарози і 18 % води, а також ферменти, вітаміни, органічні кислоти, мінеральні солі, дубильні й ароматичні речовини. Фальшивий мед може містити цукор, патоку, крейду, борошно, крохмаль і навіть тирсу.

Домішки речовин, не розчинних у воді, знайти легко. Для цього в не­велику пробірку, склянку або баночку набирають пробу меду з дна посуди­ни, де він зберігається, й додають дистильовану (можна й просто кип'яче­ну) воду, щоб співвідношення меду й води за об'ємом складало 1:1. Коли мед розчиниться у воді, нерозчинні домішки будуть добре помітні на дні пробірки або на поверхні розчину.

Щоб знайти домішку крохмалю, додають до розведеної у воді проби меду кілька крапель спиртової настоянки йоду. Якщо суміш посивіє, крохмаль присутній.

Для виявлення домішки крейди в пробу меду капають оцтову кислоту. Якщо суміш «скипає» через виділення вуглекислого газу, значить, має міс­це домішка крейди.

Домішка патоки виявляється, якщо до розчину проби меду у воді додати чотирикратний об'єм етилового спирту або горілки. Чистий мед дасть про­зорий розчин, а мед з крохмальною патокою стане молочно-білим; при відстоюванні така суміш буде розшаровуватися, а на дні з'явиться напіврід-кий прозоро-білий декстрин. Якщо до меду підмішана цукрова патока, -додавання декількох крапель 3%-го розчину аргентум нітрату зумовить виділення білого осаду аргентум хлориду АgСl.

"Зрілий" натуральний мед майже в півтора рази важчий за воду (його густина — 1,4 г/мл). На холоді або при довгому зберіганні він зацукрову-ється рівномірно, утворюючи дрібні кристалики глюкози. Якщо в банці меду з’явмлися великі кристали, це вказує на наявність сахарози.

Склад губної помади

До складу звичайних губних помад обов'язково входять касторова олія (від 50 до 60 %), трохи восків, барвники й віддушки. Касторову олію вико­ристовують у помадах дуже давно, І знайти їй заміну поки не вдалося, оскільки тільки в ній міститься рицинолева кислота, яка зв'язує усі ком­поненти воєдино а робить консистенцію рівномірною. Тваринні й рослинні воски — наповнювачі, які до того ж благотворно впливають на шкіру. Зви­чайно це бджолиний віск, віск канделіли, карнауби (вид пальми), олія хо-хоба, ланолін, а також деякі похідні нафти — озокерит, парафін і церезин. Усі ці сполуки хімічно інертні й тверді (з високою температурою плавлен­ня), тому помада не розтікається по обличчю в жарку погоду.

У сучасні губні помади обов'язково додають антиокисник (пропілгалат, бутилгідроксианізол), віддушки (жасмин, лаванду, бергамот, речовини з ароматами полуниці, малини, банана), сахарин і ваніль для приємного смаку і, нарешті, барвники — розчинні (наприклад, еозини) або нероз­чинні— лаки й пігменти (титан двоокис, окисли заліза), кармін.

На кожний день підійдуть нестійкі помади: зволожуючі Й живильні. У помадах тину «Вічний поцілунок» звичайно присутня клейова сннтетич-на основа, завдяки якій барвний пігмент не змивається і не з'їдається три­валий час. Саме тому, що пігмент довге знаходиться на губах, вів проникає безпосередньо В шкіру й може викликати небажані наслідки, аж до ново­утворень. Такі помади відрізняються ще й тим, що в них замість касторо­вої олії використовують різні силікони для кращого блиску. Усі запевнен­ня щодо нешкідливості стійких помад просто не перевірені часом, оскільки даних про їхній тривалий вплив поки немає. Дуже обережно треба користу­ватися помадами, які проявляються («транспарантними»). Їхня дія базу­ється на хімічній реакції, тому й виглядають вони на губах по-різному', залежно від кислотності шкіри хазяйки.

Помади надзвичайно яскравих кольорів (особливо дешеві) дуже небезпеч­ні, тому що містять анілінові барвники. Через це вони більш токсичні і мають генотропну активність.