- •Тема 2.1.
- •Загальні властивості дисперсних систем
- •Класифікація дисперсних систем
- •Класифікація по дисперсності
- •Класифікація за агрегатним станом фаз
- •Класифікація по міжфазній взаємодії
- •Методи одержання колоїдних систем
- •Методи добування колоїдних систем
- •Методи диспергування
- •4. Ознайомлення з методами очищення колоїдних систем
- •Застосування ультрафільтрації і зворотного осмосу в деяких галузях харчової промисловості
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.2.
- •2. Дифузійно-седиментаційна рівновага
- •3. Oптичні властивості колоїдних систем
- •4.Оптичні методи досліджень колоїдних систем
- •Контрольні запитання
- •Тема: 2.3. Поверхневі явища і адсорбція план
- •Адсорбція , її види
- •2. Адсорбція на межі розчин – газ
- •3. Адсорбція на межі тверде тіло-газ
- •4. Капілярна конденсація
- •5. Молекулярна адсорбція з розчинів
- •Особливості адсорбції розчинених речовин із розчинів:
- •6. Іонообмінна адсорбція
- •7. Адсорбція з багатокомпонентних розчинів
- •8. Принцип хроматографічного аналізу
- •Тим, хто хоче знати більше значення сорбційних явищ
- •Шкідливість деяких поверхнево-активних речовин (пар)
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.4. Електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золей план
- •Електрокінетичні явища
- •Будова міцели гідрозоля
- •Агрегативна стійкість золей
- •Коагуляція
- •5. Коагуляційні методи очищення промислових вод на підприємствах харчової промисловості
- •Тим, хто хоче знати більше роль процесів коагуляції при формуванні грунтів
- •Склад шампунів
- •Тема 2.5. Структуроутворення в дисперсних системах план
- •Вільнодисперсні та зв’язанодисперсні системи
- •2. Гелеутворення. Тиксотропія. Синерезис гелів
- •3. В’язкість дисперсних систем
- •4. Рівняння н’ютона та шведова-бінгама
- •5. Криві течії
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.6 мікрогетерогенні і грубодисперсні системи
- •1. Суспензії, їх стабілізація
- •Характеристика суспензій
- •Одержання суспензій
- •Властивості суспензій
- •Застосування суспензій
- •Емульсії та їх одержання
- •Визначення емульсій та поширення в природі
- •2.2. Класифікація емульсій
- •2.3.Утворення емульсій
- •2.4.Стійкість емульсій
- •2.5.Руйнування емульсій
- •2.6. Практичне значення емульсій
- •Піни, їх будова і стійкість
- •3.1.Будова пін та їх визначення
- •3.2. Одержання пін
- •3.3. Характеристика піноутворювачів та їх значення
- •3.4. Застосування пін
- •3.5. Руйнування пін
- •Аерозолі та їх властивості
- •4.1.Класифікація аерозолів
- •Розміри частинок димів і туманів
- •4.2. Методи одержання аерозолів
- •4.3. Властивості аерозолів
- •4.4. Аерозолі в народному господарстві, природі та техніці
- •Захист навколишнього середовища від диму, пилу тощо
- •Порошки
- •5.1. Визначення порошків та їх розміри
- •5.2. Методи одержання порошків
- •5.3. Особливості порошків
- •5.4. Властивості порошків
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.7. Розчинення високомолекулярних сполук план
- •1. Будова молекул високомолекулярних сполук
- •Конформації макромолекул високомолекулярних сполук
- •Природні і синтетичні високомолекулярні з’єднання
- •3. Набухання полімерів
- •Набухання в технології харчових виробництв
- •Загальна характеристика розчинів полімерів
- •Драглі, їх утворення
- •Тим, хто хоче знати більше характеристика нових синтетичних полімерів
- •Функції білків в організмі
- •Характеристика меду
- •Склад губної помади
- •Контрольні запитання
- •Література
Характеристика меду
У складі натурального меду міститься близько 75 % глюкози й фруктози, 1—1,5 % сахарози і 18 % води, а також ферменти, вітаміни, органічні кислоти, мінеральні солі, дубильні й ароматичні речовини. Фальшивий мед може містити цукор, патоку, крейду, борошно, крохмаль і навіть тирсу.
Домішки речовин, не розчинних у воді, знайти легко. Для цього в невелику пробірку, склянку або баночку набирають пробу меду з дна посудини, де він зберігається, й додають дистильовану (можна й просто кип'ячену) воду, щоб співвідношення меду й води за об'ємом складало 1:1. Коли мед розчиниться у воді, нерозчинні домішки будуть добре помітні на дні пробірки або на поверхні розчину.
Щоб знайти домішку крохмалю, додають до розведеної у воді проби меду кілька крапель спиртової настоянки йоду. Якщо суміш посивіє, крохмаль присутній.
Для виявлення домішки крейди в пробу меду капають оцтову кислоту. Якщо суміш «скипає» через виділення вуглекислого газу, значить, має місце домішка крейди.
Домішка патоки виявляється, якщо до розчину проби меду у воді додати чотирикратний об'єм етилового спирту або горілки. Чистий мед дасть прозорий розчин, а мед з крохмальною патокою стане молочно-білим; при відстоюванні така суміш буде розшаровуватися, а на дні з'явиться напіврід-кий прозоро-білий декстрин. Якщо до меду підмішана цукрова патока, -додавання декількох крапель 3%-го розчину аргентум нітрату зумовить виділення білого осаду аргентум хлориду АgСl.
"Зрілий" натуральний мед майже в півтора рази важчий за воду (його густина — 1,4 г/мл). На холоді або при довгому зберіганні він зацукрову-ється рівномірно, утворюючи дрібні кристалики глюкози. Якщо в банці меду з’явмлися великі кристали, це вказує на наявність сахарози.
Склад губної помади
До складу звичайних губних помад обов'язково входять касторова олія (від 50 до 60 %), трохи восків, барвники й віддушки. Касторову олію використовують у помадах дуже давно, І знайти їй заміну поки не вдалося, оскільки тільки в ній міститься рицинолева кислота, яка зв'язує усі компоненти воєдино а робить консистенцію рівномірною. Тваринні й рослинні воски — наповнювачі, які до того ж благотворно впливають на шкіру. Звичайно це бджолиний віск, віск канделіли, карнауби (вид пальми), олія хо-хоба, ланолін, а також деякі похідні нафти — озокерит, парафін і церезин. Усі ці сполуки хімічно інертні й тверді (з високою температурою плавлення), тому помада не розтікається по обличчю в жарку погоду.
У сучасні губні помади обов'язково додають антиокисник (пропілгалат, бутилгідроксианізол), віддушки (жасмин, лаванду, бергамот, речовини з ароматами полуниці, малини, банана), сахарин і ваніль для приємного смаку і, нарешті, барвники — розчинні (наприклад, еозини) або нерозчинні— лаки й пігменти (титан двоокис, окисли заліза), кармін.
На кожний день підійдуть нестійкі помади: зволожуючі Й живильні. У помадах тину «Вічний поцілунок» звичайно присутня клейова сннтетич-на основа, завдяки якій барвний пігмент не змивається і не з'їдається тривалий час. Саме тому, що пігмент довге знаходиться на губах, вів проникає безпосередньо В шкіру й може викликати небажані наслідки, аж до новоутворень. Такі помади відрізняються ще й тим, що в них замість касторової олії використовують різні силікони для кращого блиску. Усі запевнення щодо нешкідливості стійких помад просто не перевірені часом, оскільки даних про їхній тривалий вплив поки немає. Дуже обережно треба користуватися помадами, які проявляються («транспарантними»). Їхня дія базується на хімічній реакції, тому й виглядають вони на губах по-різному', залежно від кислотності шкіри хазяйки.
Помади надзвичайно яскравих кольорів (особливо дешеві) дуже небезпечні, тому що містять анілінові барвники. Через це вони більш токсичні і мають генотропну активність.
