3). Функції теорії держави і права.

Функції теорії держави і права – це напрямки науково-пізнавальної та навчальної діяльності, що характеризують сутність, зміст та призначення теорії як суспільно-правової та загальнотеоретичної науки.

Функції теорії держави і права – це ті завдання, які вона покликана виконувати, досліджуючи свій предмет. Ці функції визначаються, насамперед, особливостями її предмета та місцем і роллю у системі юридичних наук.

Функції теорії держави і права характеризується наступними ознаками:

1. це напрямки наукової діяльності, метою якої є отримання знань про державу і право;

2. це напрямки навчальної діяльності, що забезпечує формування професійних знань юриста;

3. це напрямки фундаментальної діяльності, змістом якої є визначення сутності, структури та функцій держави і права;

4. це діяльність , що характеризує теорію як самостійну науку;

5. це напрямки діяльності, що характеризують соціальне призначення теорії

6. це напрямки діяльності, що визначають місце теорії в системі наукової діяльності взагалі та юридичної діяльності зокрема.

До основних функцій теорії держави і права належать такі.

1. Політична, що характеризується можливістю вивчення держави і права як засобів реалізації політичної влади, характеризуючи державу як елемент політичної системи, а право – як форму надання державним рішенням обов’язкового характеру

2. Методологічна функція характеризується можливістю розробляти прийоми та способи дослідження, що характеризуються як методологія вивчення держави і права, а також категорій, що забезпечують системність та єдність юридичної науки. Також методологічна функція виявляється у тому, що теорія держави і права розробляє методику дослідження державно-правових явищ і формулює систему пов’язаних з ними понять, які використовуються всіма іншими юридичними науками. Адже саме вироблена загальною теорією методологія дозволяє правильно інтерпретувати факти, згруповувати їх за певними зв’язками і відношеннями, сприяє правильному пошуку належної правової норми.

Наприклад, усі галузеві юридичні науки і практика використовують поняття права, поняття норми права і т.п. для аналізу і вивчення конкретних галузей права і конкретних сфер правового регулювання суспільних правовідносин. Такі загальнотеоретичні знання дають можливість зрозуміти сучасний стан і розвиток держави і права, дають практику і соціально-правовий досвід, вміння аналізувати систему права і законодавства, правильно тлумачити закони, правильно аналізувати і узагальнювати юридичні факти та іншу правову інформацію. У цілому теорія держави і права є така система знань, яка дає можливість ще більше поглибити і розширити свої професійні знання і вміння, отримувати нові знання про державу і право.

3. Інтерпретаційна, що забезпечує вивчення держави і права як юридичних категорій, які мають ознаки, функцію та структуру.

4. Ідеологічна. Ця функція виражається в тому, що вона формує державно-правовий світогляд про минулий, сучасний та майбутній розвиток різних держав світу, різних правових систем, а також держави і права України, її місце і роль в сучасному світі. Ця наука формує правову ідеологію як систему знань, правових понять, ідей і теорії, що виражається в Конституції та системі права і законодавства України. Засвоєння цих знань дає можливість підвищити рівень професійної правосвідомості і правової культури студентів-юристів.

Наприклад, ідея правової держави є метою розвитку нашого суспільства і засобом її досягнення. З цього випливає висновок, що ідеї обґрунтовані теорією держави і права є відображенням і передбаченням реального буття державно-правової дійсності, спонукання до дії, що перетворює цю дійсність.

5. Евристична надає можливість проаналізувати позитивний і негативний досвід розвитку державно-правових інститутів. Термін «еврика» означає «відкриття». «Евристика» - галузь знань про творчу діяльність пов’язану з пошуками шляхів відкриття нового в судженнях, ідеях, способах діяння. Досліджуючи ті чи інші державно-правові явища теорії держави і права вносить нові пропозиції про вдосконалення діяльності державних органів влади, про запровадження нової системи місцевого самоврядування, нових форм і видів права тощо.

Наприклад, правознавство відкриває нові галузі, підгалузі і правові інститути права (ядерне право, економічне право, космічне). Теорія держави і права відкриває нові закономірності розвитку держави і права.

6. Прогностична забезпечує можливість визначення перспектив та напрямків розвитку держави в майбутньому. Ця функція тісно пов’язана з прогностичними методами вивчення держави і права, вона прогнозує розвиток держави і права, окремих державно-правових інститутів. Наприклад, спеціалісти з теорії права запропонували і обґрунтували комплексний підхід до розуміння права замість вузько нормативної концепції права, яка мала авторитарний і тоталітарний характер, розробили концепцію правової держави тощо.

Необхідно чітко відрізняти такі дві функції як евристична ті прогностична. Прогностична функція визначає розвиток держави і права в майбутньому, а евристична, зокрема, розробляє концепції вже існуючих понять і визначає їх на сьогодні. Тобто евристична функція висуває тенденції розвитку тих чи інших державно-правових явищ, а прогностична функція визначає шляхи їх досягнення.

7. Онтологічна встановлює можливість констатації певного стану розвитку держави. У перекладі з давньогрецької термін «онтологія» означає вчення про суще. У домарксиській філософії цей термін означав вчення про першопочатки буття. У Росії цей термін введено в XVII столітті. І його розуміли як самостійну частину філософії, яка досліджувала нібито вищі, такі, що осягаються не відчуттями, а розумом, основи всього буття. Отже, онтологія – це вчення про буття держави і права, про те як право і держава виникають і існують.

Онтологічна функція теорії держави і права забезпечує визначення змісту і основних форм діяльності держави і права на певному етапі їх розвитку.

8. Системоутворююча, що означає можливість теорії забезпечити єдність юридичної науки шляхом розробки системи категорій та методів, які конкретизуються галузевими та спеціально-прикладними юридичними науками. Ця функція також виявляється в тому, що теорія держави і права об’єднує всі юридичні науки у злагоджену, гармонійну пізнавальну систему і визначає її інтегральну єдність.

9. Комунікативна полягає у забезпеченні обміну інформацією між юридичними науками, що здійснюється, з одного боку, шляхом узагальнення знань галузевого характеру, а з іншого шляхом конкретизації теорій та концепцій загальноюридичного змісту до особливостей предмету інших юридичних наук.

10. Інформаційна, що забезпечує надання інформації суб’єктам суспільних відносин стосовно їх статусу, прав і обов’язків, а також можливостей їх захисту.

11. Практично-прикладна характеризує можливості теорії щодо наукового обґрунтування шляхів та способів вирішення практичних проблем в процесі реалізації практичної юридичної діяльності. Наприклад, впровадження напрацьованих теорією держави і права положень і висновків у державно-правову практику, врахування їх в роботі з удосконалення організації і функціонування державного апарату, підвищення якості підготовки нормативно-правових актів й ефективності їх реалізації.

12. Функція пояснення (конструктивна функція) забезпечує розкриття змісту, сутності об’єктів, що є предметом вивчення наукою. Завдяки цій функції визначається не лише сутність держави і права, а і характеризується їх взаємодія з іншими елементами суспільства.

13. Виховна. Змістом цієї функції є забезпечення певного рівня правової культури населення з метою формування усвідомленої потреби в забезпеченні прав та інтересів суб’єктів шляхом вчинення правомірної діяльності.

14. Учбова, містом цієї функції є формування професійних знань юридичного характеру. Формування цих знань здійснюється стосовно юристів.

Наявність чітко визначених функцій теорії держави і права надає можливість визначити характер цієї науки та її особливості як самостійного виду наукової діяльності.