2.3.5. Контрольні запитання

– Що таке паспорт міцності гірських порід та які показники можна з нього визначити?

– Показати паспорт міцності для зв’язаних і твердих порід, чим вони відрізняються між собою?

– При яких відомих показниках механічних (міцностних) властивостей гірських порід можна побудувати паспорт міцності, зважаючи на те, що відомо найменша кількість цих показників?

– В якому стані знаходиться гірська порода, якщо точка, що характеризує показники міцтностних властивостей (наприклад σ_сж, σ_р) знаходиться: а) всередені кола Мора σ_сж, σ_р; б) на лінії цих кіл Мора; в) вище лінії, що утворюють кола Мора σ_р та σ_сж або вище кривої обігаючої кіл Мора?

– Якими показниками міцтністних параметрів характеризуються гірські породи, що відносяться до групи роздільно-зернистих (сипучих)? Покажіть паспорт міцності для таких порід.

2.4. Визначення механічних властивостей масиву гірських порід за результатами маркшейдерських зйомок на кар’єрі Завдання № 4

2.4.1. Мета роботи

Освоєння методу визначення механічних властивостей порід у виробничих умовах кар’єрів для коригування показників, що характеризують ці властивості в прибортовому масиві гірських порід.

2.4.2. Програма виконання завдання

Оцінюючи стан масиву порід за результатами маркшейдерських зйомок виконується креслення профілю уступу в доцільному масштабі. Розміри уступу та його деформованої частини, що наведені в умовах завдання дозволяють побудувати істинний профіль криволінійної поверхні ковзання, а також розвалу деформованих порід.

Виходячи з основних рівнянь граничної рівноваги масиву порід у непорушеному та деформованому стані визначаються величини всіх сил, які діють у масиві. Потім з рівняння рівноваги для деформованих порід за умовою, що в них зчеплення С=0 визначається кут внутрішнього тертя ρ. Його величина підставляється у вираз рівняння граничної рівноваги для непорушеного масиву, з якого визначається зчеплення гірських порід С.

Визначені величини ρ та С будуть відповідати їх фактичним значенням, що мають місце в масиві (виробничих умовах).

Порівняйте ці величини С і ρ з визначеними лабораторно (Вони наводяться в примітках до таблиці даних).

2.4.3. Умови завдання

Для масиву гірських порід в кар’єрі, що був охоплений зсувними деформаціями, за результатами маркшейдерських зйомок до і після зазначеної деформації визначити зчеплення та кут внутрішнього тертя (С_п, ρ_п). Їх величини порівняти з аналогічними, які визначалися для даного масиву в лабораторних умовах. Основні дані взяти за варіантами, що наведені нижче в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Параметри поширення зсуву науступі

№№ варіанта	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Н, м	12	12	12	12	12	12	12	12	12	12	12
α, град	42	41	40	42	38	39	41	38	40	42	42
а, м	8	8	7	6	12	11	9	8	6	8	7
а1, м	10	9	10	5,5	13	10	12	11	10	7,5	8
α1, град	17	20	24	17	12	15	21	24	26	18	19
Типи порід	глини

Продовження таблиці 2.4

№№ варіанта	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
Н, м	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10
α, град	43	44	45	46	41	38	37	36	35	40	38
а, м	7,5	7,8	7,9	8	6	8	9	10	12	7	8
а1, м	10	9	11	12	8	11	13	10	14	6,5	7
α1, град	20	21	20	19	20	22	23	25	22	18	19
Типи порід	суглинки

Продовження таблиці 2.4

№№ варіанта	23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33
Н, м	14	14	14	14	14	14	14	14	14	14	14
α, град	37	36	35	37	39	40	41	42	43	44	45
а, м	10	10,5	12	12,2	12,4	12,5	13	13,5	14	14,2	14,7
а1, м	10,5	12	14	16	16,5	16,9	17,1	17,2	17,5	18	19
α1, град	20	17	16	15,5	15	15	14,7	14,5	14	13,7	13
Типи порід	супісок

Примітки: глини – γ = 1,95÷2,01 т/м³; С = 2,2÷2,3 т/м³; ρ = 30÷32⁰; σ_р=2,15 т/м²;

суглинки – γ = 1,8÷1,85 т/м³; С = 1,84÷1,98 т/м³; ρ = 26÷28⁰; σ_р=1,95 т/м²;

супісок – γ = 1,57÷1,62 т/м³; С = 1,25÷1,55 т/м³; ρ = 27÷30⁰; σ_р=1,43 т/м².

Зсув розповсюдився в глибину на ширину а від верхньої брівки уступу (на верхній площадці) та після припинення деформації було зафіксовано, що породи розмістилися по нижній брівці зсуву (на нижній площадці уступу) на відстань а₁ (м).

Середній кут укосу уступу до деформації α (град), після зсуву α₁ (град). У місці зсуву на всій висоті уступу Н (м) зафіксована криволінійна площадка ковзання: вона проходить від верхньої площадки на відстані а до першопочаткового місця знаходження нижньої брівки уступу.