- •Міністерство освіти і науки України
- •Програма дисципліни
- •Практичні завдання та контрольні роботи
- •Фізичні і фізико-технічні властивості гірських порід Завдання № 1
- •2.1.1. Мета роботи
- •2.1.2. Програма виконання завдання
- •2.1.3. Умови завдання
- •Завдання № 2
- •2.2. Оцінка напруженого стану масиву гірських порід
- •2.2.1. Мета роботи
- •2.2.2. Програма виконання завдання
- •2.2.3. Умови завдання
- •2.2.4. Теоретична частина
- •2.1.4. Теоретична частина
- •2.1.5. Контрольні запитання
- •2.2.5. Контрольні запитання
- •2.3. Визначення показників механічних (щільнісних) властивостей порід Завдання № 3
- •2.3.1. Мета роботи
- •2.3.2. Програма виконання завдання
- •2.3.3. Умови завдання
- •2.3.4. Теоретична частина
- •2.3.5. Контрольні запитання
- •2.4. Визначення механічних властивостей масиву гірських порід за результатами маркшейдерських зйомок на кар’єрі Завдання № 4
- •2.4.1. Мета роботи
- •2.4.2. Програма виконання завдання
- •2.4.3. Умови завдання
- •2.4.4. Теоретична частина
- •2.4.5. Контрольні запитання
- •2.5. Розрахунки стійкої висоти вертикального оголення порід за різними способами Завдання № 5
- •2.5.1. Мета роботи
- •2.5.2. Програма виконання
- •2.5.3. Умови завдання
- •2.5.4. Теоретична частина
- •2.5.5. Контрольні запитання
- •2.6. Визначення методів побудови стійкого профілю уступу при криволінійній площадці ковзання Завдання № 6
- •2.6.1. Мета роботи
- •2.6.2. Програма виконання роботи
- •2.6.3. Умови завдання
- •2.6.4 Теоретична частина
- •2.6.5. Контрольні запитання
- •2.7 Вивчення способу внімі (метод г.Л. Фісенка) для побудови стійкого профілю укосу та його розрахунків. Завдання №7
- •2.7.1. Мета роботи
- •2.7.2 Програма завдання
- •2.7.3. Порядок виконання роботи
- •2.7.5 Теоретична частина
- •2.7.6. Контрольні запитання
- •2.8 Розрахунки параметрів випускних отворів кар’єрного бункеру Завдання №8
- •2.8.1. Мета роботи
- •2.8.2. Вихідні данні
- •2.8.3. Програма виконання завдання
- •2.8.4. Теоретична частина
- •Продовження таблиці 2.6
- •2.8.5. Контрольні запитання
- •2.9. Визначення компонентів напруг у гірському масиві попереду очисного вибою. Завдання № 9
- •2.9.1 Мета роботи
- •2.9.3. Програма виконання завдання
- •2.9.4. Довідковий матеріал для виконання завдання
- •2.9.5 Приклад виконання завдання
- •Хід рішення:
- •2.9.6. Контрольні питання
- •2.10. Визначити кількість анкерів при камерній системі розробки. Завдання № 10
- •2.10.1. Мета роботи
- •2.10.3. Програма виконання завдання
- •2.10.4. Теоретична частина
- •2.10.5. Приклад виконання завдання
- •Вихідні дані до частини 2:
- •Хід рішення:
- •Частина 1
- •Частина 2
- •Рішення:
- •2.10.6. Контрольні питання
- •Використана література:
2.6.3. Умови завдання
За даними завдання №4 ( уступ висотою Н з кутом укосу α та показниками властивостей С, ρ, γ) побудувати профіль стійкого укосу уступу при криволінійній площадці ковзання, за методами Н.Н. Маслова і В.В. Соколовського. В масштабі на рисунку відобразити зазначені профілі та порівняти їх між собою.
2.6.4 Теоретична частина
По Н.Н. Маслову криволінійний профіль площадки ковзання, який і є стійким профілем укосу масиву порід, змінюється з глибиною відповідно до того, як збільшується тиск гірських порід. Кожній величині тиску порід Рі на межі шару висотою hі буде співвідноситися своя величина куту зрушення φі, яку можливо розрахувати за паспортом міцності породи, що будується для такого шару. В однорідному масиві порід достатньо розділити уступ за глибиною на т шарів однакової висоти hі (див. рис. 2.5). Для більш достовірного побудування стійкого профілю укосу необхідно вибирати якомога більше т, наприклад т = 8...10 для уступу висотою Н = 10...11 м.
Рис. 2.5 Схема до побудування криволінійного профілю площадки ковзання за Н.Н. Масловим в однорідному масиві.
Тиск на межі кожного виділеного шару порід визначиться за виразами:
,
,
,...,
.
В загальному вигляді
.
Паспорт
міцності для однорідного масиву порід
будується один, загальний (рис. 2.6), як
спрощений паспорт міцності при відомих
показниках С
та ρ.
Відклавши на осі ординат в масштабі
графіка
величину
зчеплення С
та провівши під кутом ρ
до осі абсцис пряму лінію, далі проводять
вертикальні лінії до даної лінії з точок
1,2,3...т.
Зазначені точки будуть знаходитися на
осі σ
і відкладаються на ній відповідно до
розрахованих величин тиску Р1,
Р2,
Р3,...
Рі.
З’єднавши перехрестя вісей графіка з
точками зіткнення вертикальних ліній
і прямої обігаючої кругів Мора (1’, 2’,
3’,...,т’)
отримуємо величини кутів зрушення,
відповідно φ1,
φ2,
φ3,...
φі.
Ці кути переносяться на переріз уступу
(див. рис. 2.5). Відповідно в шарі висотою
h1,
проводиться пряма лінія під кутом φ1,
потім аналогічно в інших шарах. При
цьому початок прямої лінії кожного
наступного шару буде виходити з кінця
попереднього. Наприклад, у шарі висотою
h2,
початок знаходиться в точці перетину
лінії утворюючої кут φ1
та межі шару. Таким чином отримується
криволінійний стійкий профіль укосу
уступу, що складається з однорідних
порід.
У масиві, який буде складатися з окремих прошарків різної потужності h1, h2, h3,... hі та інших видів порід, спрощені паспорти міцності будуються для порід кожного шару. На цих паспортах аналогічно вищенаведеній методиці знаходять кути зрушення φ1, φ2, φ3,... φі. Потім за їх величинами будується стійкий профіль укосу породного масиву.
Рис. 2.6 Спрощений паспорт міцності гірських порід масиву
За
В.В. Соколовським верхня частина породного
масиву, що складається із зв’язаних та
твердих порід, на висоту Н90
буде мати прямолінійний вертикальний
профіль. Шар цих порід висотою Н90
служить навантаженням для всієї нижньої
частини масиву. У ній профіль площадки
ковзання буде криволінійним. Для його
знаходження користуються графічною
залежністю табличних (умовних) координат
та
(рис.2.7). Графіки координат
та
побудовані для різних величин кута
внутрішнього тертя ρі.
При цьому величина зчеплення порід С
= 1, а також об’ємна вага їх γ
= 1. Щоб визначити координати різних
точок стійкого профілю у масиві, його
розділяють на т
шарів за глибиною. Цей розподіл виконується
на перерізі породного масиву (наприклад
уступу) в товщі нижче від глибини Н90
(рис. 2.8). Потужність шарів в однорідному
масиві одинакова, в неоднорідному –
відповідає природній потужності пластів
різних порід.
Рис. 2.7 Графіки обрису укосів увігнутої форми
Рис. 2.8 Схема до побудови стійкого криволінійного профілю укосу за методом В.В. Соколовського
Від
горизонтальної лінії, що відмежовує
привантаження висотою Н90,
присвоюються координати (істинні) х1,
х2,
х3,...,
хі
за глибиною виділених шарів (глибиною
їх межі). Визначені координати х1,
х2,
х3,...,
хі
перераховуються в табличні
,
,
,...,
за виразами
;
;
;
...;
.
За допомогою графіків залежності табличних координат (див. рис.2.7) по координатах знаходяться координати для заданих величин ρ.
Якщо величина ρ знаходиться за межами значень, що приведені на графічних залежностях, потрібно провести відповідні лінії методом інтерполяції.
Знайдені
величини табличних координат
,
,
,...,
перераховуються на істинні за виразами:
;
;
;
...;
.
Ці координати відкладаються на горизонтальних лініях межі кожного шару вліво від умовної осі, яка проводиться вертикально на перерізі породного масиву уступу (див. рис. 2.8). Отримують точки 0, 1, 2, 3, ... , і. Після з’єднання їх прямими відрізками та провівши вертикальну лінію на глибині Н90 буде побудовано криволінійний стійкий профіль укосу уступу висотою Н.
