Тема 5.2 Фінансові ресурси підприємства

План

1. Фінансові ресурси підприємства

2. Форми фінансування підприємств

Фінансові ресурси підприємства – це грошові кошти, які є в його розпорядженні і призначені для здійснення поточних витрат і платежів за всіма зобов’язаннями та стимулювання працівників

Формування фінансових ресурсів підприємства відбувається за рахунок різних джерел фінансування.

Фінансування – це задоволення потреби підприємства в капіталі, яка включає у себе мобілізацію фінансових ресурсів, їх повернення, а також відносини між підприємством та капіталодавцями, що з цього випливають.

Розрізняють дві групи джерел фінансування підприємства:

• власні кошти;

• залучені кошти.

Статутний капітал – це майно підприємства, створене за рахунок внесків засновників, величина якого регулюється законодавством.

Найважливішим чинником прийняття рішень у сфері фінансування є ризик порушення структури капіталу, тобто співвідношення власних та позичкових джерел.

На практиці на структуру капіталу підприємства значною мірою впливають такі основні чинники:

1. галузь виробництва, до якої належить підприємство;

2. форма організації бізнесу;

3. обсяги діяльності підприємства;

4. особливості оподаткування прибутку;

5. особливості законодавства про банкрутство та інші специфічні чинники.

З перелічених джерел фінансування підприємств однією з найважливіших форм є кредитування, тобто надання відповідних грошових сум у борг на певний час за відповідну плату (проценти). За рахунок кредитів розширюються фінансові можливості підприємства, проте виникає ризик, пов'язаний з необхідністю повернення боргів і сплати процентів за кредит. Тому підприємству слід дотримуватись оптимального співвідношення між власним капіталом і кредитами.

В останні роки активізувалась діяльність банківських установ по інвестиційному кредитуванню. Інвестиційний кредит – це участь банку в інвестиційному проекті у формі надання кредиту на строк, який відповідає розрахунковому строку окупності проекту чи перевищує його. У міру реалізації проекту повернення інвестованих банком коштів і одержання доходу у виді процента здійснюється на етапі експлуатації інвестиційного проекту з виручки від реалізації продукції.

Крім грошових кредитів, підприємство може використовувати майновий кредит, тобто передачу в борг нерухомості або інших матеріальних цінностей. (оренда, лізинг).

Оренда – засноване на договорі строкове і відшкодоване володіння та користування майном.

В оренду можуть бути передані:

• земля та інші природні ресурси;

• структурні підрозділи або підприємство в цілому;

• окремі будівлі, транспортні засоби, обладнання;

• інші матеріальні цінності.

Розрахунок між суб’єктами оренди ведеться у формі орендної плати – регулярних платежів орендодавачу за здане в оренду майно, яке використовується протягом терміну оренди. Орендна плата включає в себе амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна і орендний процент (цей процент встановлюється, як правило, на рівні, не нижчому, ніж банківський процент).

Переваги оренди:

• не вимагає від орендаря значних початкових інвестицій, пов’язаних з придбанням майна;

• ризик за моральне зношування орендованого майна (найчастіше, устаткування) несе орендодавець.

Недоліки оренди:обмежує підприємницьку діяльність орендарі, оскільки він не є власником орендованого майна.

Лізинг – оренда майна у кредитора, який придбав його з метою здачі в оренду.

Важливою формою фінансування підприємства є випуск цінних паперів.

Цінний папір – документ встановленої форми, який засвідчує майнові права, здійснення або передача яких можлива тільки за умови його пред’явлення.

До цінних паперів належать: облігації, векселі, чеки, коносамен­ти, акції, приватизаційні цінні папери та ін.

Цінні папери діляться на два великих класи:

1. дольові цінні папери, які підтверджують участь їх власників у капіталі акціонерного товариства і які дають їм право на частину прибутку підприємства;

2. боргові цінні папери, які підтверджують факт позики грошових коштів і дають право на участь у прибутку позичальника особливо обумовленим способом.

Цінні папери є фактично документами на майнові права, свідоц­твами про участь у капіталі.

Найбільш поширеними видами цінних паперів, які залучаються, як зовнішні джерела фінансування підприємства, є акції та облігації.

Акція - це цінний папір, який засвідчує право його власника на частку майна і прибутку акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними та на пред’явника, простими та привілейованими.

Прості акції дають право участі в управлінні акціонерним товариством, але не гарантують певного рівня дивідендів.

Привілейовані акції забезпечують власникові одержання фінансових дивідендів, а також пріоритетну участь і розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Проте власники зазначених акцій не мають права брати участь в управлінні товариством, якщо інше не передбачено статутом.

Облігація – кредитний цінний папір, який підтверджує внесення грошової суми і зобов’язання повернути номінальну вартість цього цінного папера в передбачений термін з виплатою фіксованого проценту. Виручка від продажу облігацій не належить до власного капіталу підприємства.

Контрольні питання:

1. Фінансові ресурси підприємства –це…;

2. Дві групи джерел фінансування підприємства;

3. Статутний капітал – це…;

4. За якими напрямами використовуються фінансові ресурси підприємства;

5. Інвестиційний кредит – це…;

6. Оренда – це…;

7. Переваги та недоліки оренди;

8. Лізинг – це…;

9. Цінний папір – це…;

10. Акція – це…;

11. Прості акції…;

12. Привілейовані акції…;

13. Облігація – це….