Міжнародний стандарт аудиту 560 «Подальші події»

Сфера застосування цього МСА – розглядає відповідальність аудитора, що стосується подальших подій під час аудиту фінансової звітності.

На фінансову звітність можуть впливати певні події, що відбуваються після дати фінансової звітності. Як правило, концептуальні основи фінансової звітності визначають два типи подій:

а) події, які надають докази щодо умов, що існували на дату фінансової звітності;

б) події, які надають докази щодо умов, що виникли після дати фінансової звітності.

МСА 700 роз’яснює, що дата аудиторського звіту інформує читача про те, що аудитор урахував вплив подій і операцій, про які аудитору стало відомо і які відбулися до цієї дати.

Цілі аудитора такі:

а) отримати достатні та прийнятні аудиторські докази того, що події, які відбуваються в період між датою фінансової звітності та датою аудиторського звіту і потребують коригування або розкриття у фінансовій звітності, належно відображені в цій фінансовій звітності відповідно до концептуальної основи фінансової звітності;

б) вжити належних дій у відповідь щодо фактів, які стали відомі аудитору після дати аудиторського звіту і які, якби вони були відомі аудитору на дату звіту, могли б призвести до внесення аудитором змін до цього звіту.

Визначення

а) Дата аудиторського звіту – дата, обрана аудитором для датування звіту щодо фінансової звітності відповідно до МСА 700.

б) Дата затвердження фінансової звітності – дата, коли всі звіти, що входять до складу фінансової звітності, включаючи відповідні примітки, були вже складені, а особи, наділені визнаними повноваженнями, підтвердили, що вони несуть відповідальність за цю фінансову звітність.

в) Дата оприлюднення фінансової звітності – дата, коли аудиторський звіт і перевірена аудитором фінансова звітність стали доступними третім сторонам.

г) Дата фінансової звітності – дата, на яку припадає кінець найостаннішого періоду, який охоплює фінансова звітність.

д) Подальші події – події, що відбуваються у період між датою фінансової звітності та датою аудиторського звіту, і факти, які стають відомими аудитору після дати аудиторського звіту.

Вимоги

Аудитор повинен браги до уваги оцінку ризиків аудитором під час визначення характеру і обсягу аудиторських процедур, які мають включати таке:

і) отримання розуміння будь-яких процедур, установлених управлінським персоналом з мстою забезпечення ідентифікації всіх подальших подій;

б) здійснення запитів до управлінського персоналу і в разі потреби до тих, кого наділено найвищими повноваженнями, чи відбулися подальші події, які могли б вплинути на фінансову звітність (див. параграф Д9);

в) ознайомлення з протоколами засідань, якщо вони є, за участю власників, управлінського персоналу чи тих, кого наділено найвищими повноваженнями, суб’єкта господарювання, що проводилися після дати фінансової звітності, та здійснення запитів щодо питань, які обговорювалися на тих засіданнях, протоколи яких недоступні (див. параграф Д10);

г) ознайомлення з останньою подальшою проміжною фінансовою звітністю суб’єкта господарювання, якщо вона є.

Письмові запевнення

Проте якщо після дати аудиторського звіту, але до дати оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомим факт, який, якби він був йому відомий на дату аудиторського звіту, міг би призвести до внесення ним змін до аудиторського звіту, аудитор повинен:

а) обговорити це питання з управлінським персоналом або, якщо доцільно, з тими, кого наділено найвищими повноваженнями;

б) визначити, чи потрібно вносити зміни до фінансової звітності і, якщо так, то

в) зробити запити, як управлінський персонал має намір розглянути це питання у фінансовій звітності.

Якщо управлінський персонал вносить зміни до фінансової звітності, аудитор повинен:

– виконати аудиторські процедури, необхідні за конкретних обставин зміни;

– надати новий аудиторський звіт щодо зміненої фінансової звітності. Новий аудиторський звіт не слід датувати раніше дати затвердження зміненої фінансової звітності.

Проте якщо управлінський персонал не вносить зміну до фінансової звітності за конкретних обставин, якщо аудитор вважає, що її потрібно змінити, тоді:

а) якщо аудиторський звіт ще не було надано суб’єкту господарювання, аудитор повинен модифікувати думку, як того вимагає MCA 705⁵, а потім надавати аудиторський звіт або

б) якщо аудиторський звіт вже було надано суб’єкту господарювання, аудитор повинен повідомити управлінський персонал і тих, кого наділено найвищими повноваженнями, якщо всі з тих, кою наділено найвищими повноваженнями, не беруть участі в управлінні суб’єктом господарювання, щоб вони не надавали фінансову звітність третім особам до внесення всіх необхідних змін. Якщо незважаючи на це фінансова звітність надається у подальшому без необхідних змін, аудитор повинен вжити відповідних заходів, щоб застерегти від довіри до аудиторського звіту.

Запит

При здійсненні запитів до управлінського персоналу і в разі потреби до тих, кого наділено найвищими повноваженнями, про те, чи відбулися будь-які подальші події, які могли б вплинути на фінансову звітність, і аудитор може запитати про поточний стан статей, які були відображені в обліку на основі попередніх або недостатніх даних, і може зробити конкретні запити щодо таких питань:

– чи з’явилися нові зобов’язання, нові позики або нові гарантії;

– чи здійснювалися або плануються продажі/придбання активів;

– чи було збільшення капіталу або випуск боргових інструментів, таки х як випуск нових акцій чи незабезпечених боргових зобов’язань, чи була укладена або планується укладення угоди про злиття/ліквідацію;

– чи були будь-які активи відчужені урядом або знищені, наприклад через пожежу або повінь;

– чи були будь-які події, що стосуються непередбачених зобов’язань;

– чи були зроблені або чи передбачаються будь-які незвичайні облікові коригування;

– чи відбулися або чи є ймовірність того, що відбудуться будь-які події, які ставлять під сумнів прийнятність облікових політик, використаних у фінансовій звітності, як це було б, наприклад, якби такі події поставили під сумнів обґрунтованість припущення про безперервність;

– чи відбулися будь-які події, які стосуються визначення оцінки облікових показників оцінок або забезпечень, зроблених у фінансовій звітності;

– чи відбулися будь-які події, які стосуються суми очікуваного відшкодування активів.