Міжнародний стандарт аудиту 570 “Безперервність”

Сфера застосування цього МСА розглядає відповідальність аудитора під час аудиту фінансової звітності, пов’язану з використанням управлінським персоналом припущення про безперервність діяльності при складанні фінансової звітності.

Припущення про безперервність діяльності

Згідно із припущенням щодо безперервності діяльності суб’єкт господарювання розглядається як такий, що продовжує ведення бізнесу в передбачуваному майбутньому. Фінансова звітність загального призначення складається на основі припущення про безперервність діяльності, якщо управлінський персонал не маг наміру ліквідувати суб’єкт господарювання чи припинити діяльність або не має реальної альтернативи таким заходам.

Якщо використання припущення про безперервність діяльності є прийнятним, активи та зобов’язання відображаються виходячи з того, що суб’єкт господарювання зможе реалізувати свої активи та погасити зобов’язання в звичайному ході бізнесу.

Детальні вимоги щодо відповідальності управлінського персоналу за оцінку здатності суб’єкта господарювання безперервно продовжувати діяльність та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності також може установлювати законодавчий або нормативний акт.

Відповідальність аудитора

Відповідальність аудитора полягає в отриманні достатніх і прийнятних аудиторських доказів щодо прийнятності використання управлінським персоналом припущення про безперервність діяльності під час складання фінансової звітності та за висновок щодо існування суттєвої невизначеності стосовно здатності суб’єкта господарювання безперервно продовжувати діяльність.

Відповідно відсутність будь-якого посилання на невизначеність безперервності діяльності в аудиторському звіті не можна розглядати як гарантію здатності суб’єкта господарювання безперервно продовжувати свою діяльність.

Цілі аудитора такі:

а) отримати достатні та прийнятні аудиторські докази щодо прийнятності використання управлінським персоналом припущення про безперервність діяльності під час складання фінансової звітності;

б) зробити висновок, ґрунтуючись на отриманих аудиторських доказах, чи існує суттєва невизначеність стосовно подій чи умов, які можуть поставити під значний сумнів здатність суб’єкта господарювання безперервно продовжувати діяльність;

в) визначити наслідки для аудиторського звіту.

Приклади подій або умов, які окремо або в сукупності можуть поставити під значний сумнів припущення про безперервність діяльності:

– Позики з фіксованим строком, погашення яких наближається, за відсутності реальних перспектив пролонгації чи погашення; або надмірна залежність від короткострокових позик для фінансування довгострокових активів.

– Ознаки скасування фінансової допомоги кредиторами.

– Негативні грошові потоки від операційної діяльності, про які свідчить історична або прогнозна фінансова звітність.

– Негативні основні фінансові коефіцієнти.

– Суттєві операційні збитки або значне зменшення вартості активів, що використовуються для генерування грошових потоків.

– Борги або припинення виплати дивідендів.

– Нездатність вчасно платити кредиторам.

– Нездатність виконувати умови угод про позики.

– Нездатність отримати фінансування для розробки нових основних продуктів або інші суттєві інвестиції.

– Міграційні наміри управлінського персоналу ліквідувати суб’єкт господарювання або припинити операції.

– Втрата провідного управлінського персоналу без його заміни.

– Втрата основного ринку, основного клієнта (клієнтів), права привілею, ліцензії або основного постачальника (постачальників).

– Труднощі з робочою силою.

– Нестача важливих ресурсів.

– Поява дуже успішного конкурента.

Інше

– Недотримання вимог до рівня капіталу або інших статутних вимог.

– Незавершені судові або регулятивні провадження проти суб’єкта господарювання, які, якщо вони будуть задоволені, можуть призвести до претензій, виконання яких суб’єктом господарювання малоймовірне.

– Зміни у законодавчому чи нормативному акті або урядовій політиці, які, за очікуванням, негативно вплинуть на суб’єкт господарювання.

– Відсутність страхування чи неповне страхування від ризику катастроф.

Аудиторські процедури, можуть включати:

– аналіз та обговорення з управлінським персоналом грошових потоків, прибутку та інших відповідних прогнозів;

– аналіз та обговорення останньої доступної проміжної фінансової звітності суб’єкта господарювання;

– розгляд умов боргових зобов’язань та угод про позики і визначення того, чи були вони порушені:

– розгляд протоколів зборів акціонерів, тих, кого наділено найвищими повноваженнями, та відповідних комітетів для виявлення проблем з фінансуванням;

– запити до юрисконсульта суб’єкта господарювання щодо існування судових позовів або претензій та обґрунтованості оцінок їх результатів управлінським персоналом та попередньої оцінки фінансових наслідків;

– підтвердження існування, законності та виконання угод про надання або збереження фінансової допомоги з пов’язаними та третіми сторонами, а також оцінювання фінансової здатності таких сторін забезпечити додаткові кошти;

– оцінка планів суб’єкта господарювання щодо невиконаних замовлень клієнтів;

– виконання аудиторських процедур стосовно подальших подій для ідентифікації подій, які пом’якшують чи в інший спосіб впливають на здатність суб’єкта господарювання безперервно продовжувати діяльність;

– підтвердження існування, умов та достатності можливостей отримати позики;

– отримання та огляд звітів про регуляторні заходи;

– визначення достатності фінансування для будь-якого запланованого вибуття активів.

Аудиторські висновки та звітність

На основі отриманих аудиторських доказів аудитор повинен зробити висновок, чи існує за судженням аудитора суттєва невизначеність, що стосується подій або умов, які окремо або в сукупності можуть поставити під значний сумнів здатність суб’єкта господарювання безперервно продовжувати діяльність.

Приклад відповідних параграфів, коли слід висловити умовно-позитивну думку:

Основа для умовно-позитивної думки

Закінчуються угоди про фінансування компанії, і несплачені суми підлягають сплаті 19 березня 20Х1р. Компанія не змогла переглянути умови угод або отримати фінансування для повернення боргів. Ця ситуація свідчить про існування суттєвої невизначеності, яка може поставити під значний сумнів здатність компанії безперервно продовжувати діяльність, тому компанія може не бути в змозі реалізувати свої активи та погасити зобов’язання в звичайному ході бізнесу. Фінансова звітність (та примітки до неї) не повністю розкривають інформацію про цей факт.

Умовно-позитивна думка

На нашу думку, крім неповного розкриття інформації, зазначеного в параграфі “Основа для умовно-позитивної думки”, фінансова звітність достовірно подає в усіх суттєвих аспектах (або відображає справедливо та достовірно) фінансовий стан компанії на 31 грудня 20Х0р., фінансові результати її діяльності та грошові потоки за рік, що тоді закінчився, відповідно до.

Приклад відповідних параграфів, коли слід висловити негативну думку:

Основа для негативної думки

Закінчуються угоди про фінансування компанії, і несплачена сума піддягала сплаті 31 грудня 20Х0р. Компанія не змогла переглянути умови угод або отримати фінансування для повернення боргів і розглядає оголошення себе банкрутом. Ці події свідчать про існування суттєвої невизначеності, яка може поставити під значний сумнів здатність компанії безперервно продовжувати діяльність, тому компанія може бути не в змозі реалізувати свої активи та погасити

Безперервність зобов’язання в звичайному ході бізнесу. Фінансова звітність (ти примітки до неї) не розкривають інформацію про цей факт.

Негативна думка

На нашу думку, через пропуск інформації, зазначеної в параграфі “Основа для негативної думки”, фінансова звітність не подає достовірно в усіх суттєвих аспектах (або не відображає справедливо та достовірно) фінансовий стан компанії на 31 грудня 20Х0р, фінансові результати її діяльності та грошові потоки за рік, що тоді закінчився, відповідно до.

Повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями

Це повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями, містить таке:

а) чи становлять події або умови суттєву невизначеність;

б) чи є прийнятним використання припущення про безперервність діяльності для складання фінансової звітності;

в) достатність розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.