24. Розкрийте методи оцінювання кредитоспроможності позичальника та аналізу його фінансового стану.

Оцінка фін. стану позич-ка — КБ здіиснюється на підставі: дотримання ним обов'язкових екон. норм-в та показників діяльності, передбачених нормативними актами НБУ; аналізу прибутків та збитків, аналізу якості активів та пасивів; створення резервів для покриття можливих втрат від активних операцій;, виконання зобов’язань КБ у минулому. Головним джерелом інформації про фін.стан поз-ка є його звітність: баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про наявність майна, а також розрахунки певних показників, зроблених на підставі цієї звітності. Є ще інші джерела, до яких належать архіви банку, інформація від інших фінансово-кр. установ економічна преса тощо. Банк-кредитор має право вимагати у кліента список банків і фін-х установ, з якими він має і мав відносини в минулому. В повинен з'ясувати питання про стан пот-х розрахунків клієнта з постач-ми своїми працівниками. Тільки на підставі результатів ретельної аналітичної роботи банк робить висновки про здатність клієнта повертати борги, а отже, і про можливість укладання з ним кредитної угоди.

До укладання кр-ї угоди фахівець банку повинен ретельно проаналізує кредитоспр-ть потенційного позич-ка, тобто його здатність своєчасно поверну позичку, вивчити фактори, які можуть спровокувати її неповернення. Збереженість основної суми боргу є одним з головних принципів, який завжди має дотримуватися при здійсненні банком позичкової операції. Тому оцінка якості потенційного позич-ка є одним із важливих етапів процесу кр-ня. При цьому особливе значення має встановлення обґрунтованості кр-ту. Жодні додаткові заходи захисту не зможуть запобігти кризовій ситуації, якщо позичка у своїй основі не є обґрунтованою. Одним з елементів оцінки кредитоспр-ті є з'ясування персональних якостей потенційного позич-ка. Тут увага банку має зосереджуватися на таких моментах, як репутація, порядність і чесність, професійна здатність, матеріальна забезпеченість, ставлення до своїх зобов’язань перед іншими кредиторами і в минулому.

Існують методи оцінки кредитоспроможності позичальника: метод порівнянь, метод рейтингової оцінки, метод групувань, експертних оцінок, метод коефіцієнтів.

Оцінка кредитрспроможності клієнтів методом фін-вих коефіцієнтів.

НБУ рекомендує КБ викор-ти для економічної оцінки д-ті позич-в таку систему фінансових коефіцієнтів: коеф. Загальної ліквідності який характеризує на скільки обсяг поточних зобов’язань за кредитами і розрахунками можна погасити за рахунок усіх мобілізованих оборотних активів (не менше 2-2,5); коеф. абсолютної (термінової) лік-ті, який хар-є, на скільки короткострокові зобов’язання можуть бути негайно погашені швидко ліквідними грошовими коштами та ц. п. (не менше 0,2-0,25); Коеф-т співвідношення залучених і власних коштів (коеф. автономності), який характеризує розмір залучених коштів на 1 грн. власних коштів (не більше 1); коеф. фін. незалежності, який свідчить про питому вагу власних коштів у загальній сумі заборгованості; коеф. маневреності власних коштів, що хар-є ступінь мобільності використання власних коштів (не менше 0,5). Крім наведених крефіщєнтів лік-ті, можуть застосовуватися й інші, які можна об'єднати в певні групи показників: погашення боргу; ділової активності; рентабельності; використання основного капіталу. У групу показників погашення боргу входять коефіцієнти: грошового потоку показує, яка частина грошових надходжень клієнта спрямовується на покриття основного боргу і % за позичками, строком повернення до одного року. Чим нижчий коеф. грошового потоку, тим менший резерв міцності для погашення боргів. Показники ділової активності складаються з трьох коеф-ів оборотності: дебітової забор-ті, запасів і витрат, кред-ої забор-ті. Показники рентабельності включають: рентабельність під-ва; рентаб. Реаліз. Прод-ї; рент. Акціонерного капіталу; рент. Активів; рент. Витрат.

Необхідно ретельно вивчити фін. стан позич-ка, ліквідність його балансу, ефективність вир-ва і викор-ня основного оборотного капіталу для цього викор-ся бух-ка, стат-на і фін-ва звітність позичальника, матеріали попередніх перевірок на місці, прогнози фін. стану клієнта протягом усього періоду кор-ня позичкою.

25.Поясніть яким чином формуються та використовуються кредитні ресурси банку. Банк здійс кред операції у межах наявних кред ресірсів. Під кред ресурсами розміють сук власних, залучених і запозичених коштів банку, що знаход у його розпорядженні. Ці кошти визначають кред потенціал банку (чим він більший, тим більші можливості банку). До власних коштів належ: СК, заг резерви та фонди банку, нерозпод прибутки мин років, приб пот року, емісійні різниці. До залучених – кошти на коррах НБУ, депозити НБУ, залишки на пот рах, залишки на вкладн рах, тощо. До запозичених – кредити НБУ, кредити ін банків, кошти від розміщ ЦП. Найбільша роль у формув кред ресурсів належить залишкам на пот та вкладн рах-х клієнтів.

Банк самост визначає порядок залучення і викор коштів, провед кред операцій, встановл % ставки та комісій. При цьому % ст. не може бути нижчою депозитної ставки.

Кредити надаються СГД та фіз особам, якщо вони мають можливості та забезпечення своєчасно повернути кредит. Банки можуть надавати кредити СГД у безготівк формі як у нац, так і іноземн валюті, шляхом перерах коштів на п\р, а також у готівк формі для розрах зі здавачами с\д продукції. Кредити фіз особам можуть надаватися як у готівк так і безготівк формі. Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кред договорів. Для отрим кредиту позич-к звертається до банку з кред заявкою, в якій зазнач сума, мета, строки погашення та форми забезпечення кредиту.

26. Охарактеризуйте методи управління проблемними кредитами та порядок реструктурування безнадійних боргів. Проблемний кредит – це кредит, повернення якого може не здійснюватись у зв’язку з виникненням певних фін проблем у поз-ка. Проблемні кредити у своїй більшості не виникають раптово. Причини виникнення проблемних кредитів: погіршення політ та екон ситуації в країні;зміна ринкової кон'юнктури галузі, де працює поз-к;зміна законодавства, що стосується роботи банку/позичальника; поверхове визначення заявки на отримання кредиту;прояв суб'єктивізму та невиправданого ліберального ставлення до клієнтів;невірна оцінка фін стану позичальника;неправильна оцінка вартості та рівня ліквідності застави;відсутність дієвого контролю за погашенням позик; низька кваліфікація керівного складу;велика залежність від позичкових коштів;неефективне використання ресурсів;відсутність або неефективність власної системи страхування ризиків підпр діяльності. В процесі проведення кредитних операцій банк дотримується кредитної політики, і тому періодично аналізує склад та структуру кредитного портфелю. Про можливість неповернення позички в строк сигналізують такі результати проведеного аналізу: різке збільшення дебіторської заборгованості; зменшення частки короткострокових активів; зменшення коефіцієнта ліквідності; зростання прострочених боргів, збільшення частки основного капіталу в загальній сумі активів.

У процесі роботи з проблемними кредитами банк може застосовувати 2 основні методи управління: - реабілітацію; - ліквідацію.

Метод реабілітації полягаєв розробціспільного з позичальником плану заходів щодо повернення кредиту. Метод ліквідації означає повернення кредиту шляхом проведення процедури банкрутства та продажу активів позичальника. Відповідальність за управління проблемними кредитами і робота з поверення заборгованості здійснюється підрозділом по роботі з проблемними активами за підтримки юридичного відділу.

Реструктуризація кредиту: Розстрочка сплати проблемних боргів (в окремих випадках із залученням додаткових кредитних ресурсів) у разі недоцільності оголошення позичальника банкрутом

Списання безнадійної заборгованості: Здійснюється у випадку неможливості стягнення боргу та/або реалізації застави

27. Розкрийте механізм кредитування в поточну діяльність юридичної особи. Вкажіть пакет документів, необхідний для отримання кредиту. Кред в пот діял – кред, що спрямов у сферу обігу та надаються позичальникам на задовол тимчасової потреби в коштах для придбання пот активів. Банки можуть надавати кредити СГД в пот діял у безготівк формі як у нац, так і іноземн валюті, шляхом оплати платіжних документів з кредитного рах або перерах коштів на п\р позичальника. Надання кредиту юр особі в пот діял обліковується на рах-х розділу 206 Плану рах по дебету. Нарах % за кредитом в пот діял юр особі обліковується на рах 2068 Плану рах.

Документи: 1. заява на одержання кредиту; 2. засновницькі документи, 3. копія свідоцтва про державну реєст, 4. копія довідки ДПА про рєстр як платника податків, 5. копії ліцензій, патентів, дозволів, 6. док, що підтвердж право власності на заставне майно, 7. договори, повязані з веденням господ діяльн у випадку їхньої наявності, 8. копії контрактів, повязаних з проектом, що кредитується, 9. бухгалт звітність підпр за останні 3 (6) міс. (виписка про рух коштів за п\р за 3 міс., розшифровка осн засобів і товарн-матеріальних запасів, розшифр дебіторс та кредитор заборгованості), 10. картка зі зразками підписів.

28. Охарактеризуйте методику формування банківського резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями та порядок його використання. Види резервів для покриття можливих збитків за кредитними операціями: Резерви під стандартну заборгованість; Резерви під нестандартну заборгованість. Чинники розміру резерву під кредитні ризики: Фінансовий стан позичальника; Стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості; Ризик країни контрагента; Норма (коєфіцієнт) резервування; Рівень та якість забезпечення.

Класифікація кредитного портфеля	% ризику
Стандартна	1
Під контролем	5
Субстандартна	20
Сумнівна	50
Безнадійна	100

Безнадійна заборгованість позичальника, визнаного банкрутом, списується за рахунок спеціального резерву на підставі рішення арбітражного суду.Використання резерву: тільки для покриття збитків за основним боргом у разі неможливості стягнення заборгованості;для покриття безнадійної заборгованості, яка списується за рішенням Правління банку. Списана кредитна заборгованість враховується на позабалансових рахунках Розділ 961 ”Борги, списані у збиток”, а банк здійснює заходи щодо відшкодування збитків.

29. Визначте які види забезпечення характерні для банківського кредиту. Основна маса банківських кредитів – це забезпечені кредити, оскільки вони гарантують банкам повернення позичок у встановлений термін із сплатою встановлених процентів. Форми забезпечення кредитів: бланкові кредити; забезпечені кредити: Матеріальне забезпечення (Застава майна позичальника; ЦП; Шляхові товарні документи; Переуступка на користь банку контрактів, вимог, розрахунків до третьої особи; Інші грошові вимоги позичальника до третьої особи); Нематеріальне безпечення (гарантія або порука; Пайове страхування житла; Договір страхування відповідальності поз-ка за непогашення заборг-ті за позикою).

Форми забезпечення кредиту в Укр.: Застава; Страхування; Поручництво; Гарантія; Неустойка (штраф, пеня). Застава – найпошир форма забезпеч зобов позич-ка перед банком.(види: застава нерухомого майна, застава товарів в обороті або у переробці, заклад, застава ЦП, застава майнових прав). Гарантія – спосіб забезпеч викон зобовяз, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобовязання сплатити кошти (види: відклична, безвідклична, безумовна, умовна).

Застава, що залишається у позичальника: Іпотека; Товари в обігу, Товари в переробці

Застава, що передається кредитору або третій особі: Заклад, Цінні папе

ри, Майнові права

Дозволений

Заборонений

• Наявне майно

• Майбутня власність позичальника

• Майнові права

• Вимоги особистого характеру

• Національні, культурні та історичні цінності

• Права, відступлення яких заборонено законодавством

Відповідальність за кредитну роботу в банку несуть його керівник, керівники кредитних підрозділів та кредитний комітет, але основна особа в процесі кредитування — економіст кредитного відділу

30. Проаналізуйте систему контролю якості кредитного портфелю банку. Визначте методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля. Аналіз якості кред портфеля – оцінка ризику (коеф покриття кред порт власним капіталом банку, коеф якості кред порт, коеф проблемних кред.) та дохідності кред портфеля (коеф дохідності, частка відсоткових доходів у заг сумі доходів банку, коеф співвідношення % дох до % витрат, прибутковість кред операцій, чистий спред). Здійсн коефіцієнтним методом на підставі розрах та аналізу тенденцій зміни кількісних показників.

Управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля здійснюється з метою підтр заг рівня ризику кред порт. Осн. методами є: диверсифікація кред порт, концентрація, установлення лімітів, форм резервів, с’екюритизація, страхування ризиків. Диверс. – розміщення кред ресурсів серед широкого кола позич-ів, які відрізняються за певними характеристиками. Три види диверс: галузева (клієнти в різних галузях), географічна (клієнти знах в різних регіонах), портфельна (різні категорії позич-ів). Концентрація (протилежний до диверсиф) – зосередж кред ресурсів у певних галузях. Встановлення лімітів – метод управ кред ризиком, що полягає у встановленні максимально допустимих розмірів кред портфеля. Встан такі економ нормативи:

Розмір великого кредиту – не більше 10% РК

Нор-в макс. розміру кред ризику на 1-го контрагента Н7 - не більше 25%

Нор-в великих кред ризиків Н8 - не має перев. 8-кратний розмір РК

Нор-в макс. розміру кред, гарантій, поручительств, наданих одному інсайдеру Н9 - не має перевищувати 5%

Нор-в макс. суко розміру кред, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам Н10 - не має перевищувати 40%.

Розмір проц ставки за кред акціонерів – не менше облікової ставки НБУ

Резервування – форм спец резервів під кред ризики для відшкодування втрат у разі неповернення кредиту. Секюритизація – перетворення боргових зобов у ліквідні інструм у формі ЦП. Страх-ня – передача ризику неповернення кредиту страховій компанії (1.страхув. сук. заборгов до моменту її погашення всіма позич-ми; 2. страх заборг окремого позич-ка).