19. Розкрийте економічну основу банківського кредиту, функції кредиту та принципи кредитування на сучасному етапі розвитку економіки України. Визначте суб’єктів кредитних відносин.

Банківський кредит — це будь-яке зобов'язання банку надати позичальнику певну суму коштів у грошовій формі або банківських металах, яке надано в обмін на зобов'язання позичальника повернути суму основного бор­гу і сплатити відсотки, комісію та інші збори за її користування.

Суб'єктами кредитних відносин є з одного боку креди­тори, які надають кошти у тимчасове користування, а з іншого — позичальники, які ці кошти отримують. Об'єк­том кредитної угоди є грошові та матеріальні цінності, щодо яких укладається кредитна угода.

Сутність кредиту як економічної категорії виявляється у його функціях, розкриття яких дає змогу встановити зв'язок цієї категорії з системою економічних відносин.

Функції кредиту: перерозподільної; заміщення готівкових коштів платіжними засобами; контролюючої. Перерозподільна функція полягає в тому, що матеріаль­ні та грошові ресурси, які були вже розподілені та пере­дані у власність економічним суб'єктам, через кредит пе­рерозподіляються і спрямовуються у тимчасове користування іншим суб'єктам, не змінюючи їх первинного права власності. Функція заміщення готівкових коштів платіжними засобами полягає в тому, що кредит як інструмент ефек­тивного регулювання грошового обігу дає можливість гнучко розширити масу платіжних засобів в обігу через збільшення маси комерційних векселів та банківських де­позитів, завдяки прискоренню грошово-кредитного муль­типлікатора і збільшенню обсягів рефінансування. У разі скорочення потреб грошового обороту масу платіжних за­собів можна зменшити. Контролююча функція полягає в тому, що у процесі кредитування здійснюється взаємний контроль (як креди­тора, так і позичальника) за дотриманням принципів кре­дитування.

Зазначені функції тісно пов’язані між собою й у своїй су­купності визначають економічну роль кредитних відносин.

Банківський кредит надається позичальнику на принципах забезпеченості, повернення, строковості, плат­ності та цільового характеру використання.

Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права на захист своїх інтересів, недопущення збит­ків від неповернення боргу внаслідок неплатоспромож­ності позичальника та можливості задоволення своїх ви­мог шляхом звернення стягнення на заставлене майно, стягнення заборгованості з гарантів, поручителів тощо.

Принципи зворотності та строковості означають, що кредит має бути повернений позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк. Від дотримання цих принципів залежить можливість банку надавати нові кредити, оскільки повернені позики є одним із джерел кредитних ресурсів. Порушення принципів зворотності та строковості призводить до виникнення простроченої за­боргованості за кредитами і погіршення якості кредитно­го портфеля банку.

Принцип платності полягає в тому, що у процесі кре­дитування банк вимагає від позичальників не тільки по­вернення кредиту, а й сплати відсотків за його користу­вання. В умовах ринкових відносин відсоток є об'єктивною платою за користування отриманими у кредит коштами. За рахунок відсотків банки покривають свої витрати із за­лучення ресурсів, оформлення кредитних договорів, супро­водження кредиту й отримують прибуток.

Цільовий характер кредитування передбачає вико­ристання отриманого кредиту тільки на конкретні цілі, обговорені у кредитному договорі. Цільове використання кредиту легше простежити, якщо однією з умов його на­дання є відкриття позичальником поточного рахунку в банку. Дотримання цього принципу забезпечує своєчас­ність повернення кредиту, адже тільки реалізація цілі, на яку отримано кредит, може забезпечити необхідну суму коштів для його погашення.