45. Граматичне значення слова

Граматичне значення — це таке абстраговане поняття, яке оформляє лексичне значення слова й виражає різні його відношення за допомогою граматичної форми. Граматичні значення внаслідок зіставлення, протиставлення, взаємовідношення, якщо вони однорідні, становлять єдність своїх складників та утворюють граматичну категорію.[1]

Кожне слово в мові характеризується одним чи кількома граматичними значеннями. Граматичне значення є обов'язковою ознакою слова.

Граматичні значення слова є додатковими (супровідними) щодо лексичного значення і слугують для позначення як певних різних зовнішніх зв'язків предмета чи явища, так і найзагальніших властивостей буття.

За роллю в мові граматичні значення слова поділяються на класифікаційні, синтаксичні і номінативні.

Класифікаційні граматичні значення виступають у різних словах і є постійними, незмінними. Вони, як правило, зумовлені лексичним значенням слова. Такими в українській мові є належність до частини мови (синь, синій, синіти), вид дієслів (йти, прийти), рід іменників (рік, ріка).

Синтаксичні граматичні значення використовуються лише для зв'язку слів у реченні. Вони виступають у тому самому слові і є змінними. Ніякого реального змісту ці значення самі по собі не виражають. Такими є рід, число і відмінок прикметників, рід і число дієслів, певною мірою відмінки іменників.

Номінативні граматичні значення виступають теж у тому самому слові, але виражають ті чи інші найзагальніші властивості буття і тим доповнюють, уточнюють лексичне значенняслова. Таку роль виконує, зокрема, число іменника: різне реальне значення передають однина і множина того самого слова: день (це тільки один день) і дні (це більше ніж один день). Ступені порівняння прикметників вказують на різну інтенсивність вияву ознаки: холодний, холодніший, найхолодніший.

Синтаксичні й номінативні граматичні значення, як змінні, зумовлюють творення різних морфологічних форм того самого слова — словоформ. У речення змінні слова входять лише у вигляді певних словоформ.

З погляду відношення граматичних значень до дійсності їх ще можна поділити на реальні й формальні.

Реальні граматичні значення несуть певну інформацію про дійсність (це і частини мови, і ступені порівняння прикметників, і час дієслова, і в певних випадках рід іменників,відмінок іменника).

Формальні граматичні значення в межах слова не мають відношення до дійсності, а в реченні вони виконують синтаксичну роль, допомагаючи правильно моделювати дійсність, відображувану в словах. Наприклад рід дієслова в минулому часі, він ніяк не впливає на семантику слова — ту саму дію означає, наприклад, змінив і змінила. Але в реченнях День змінив ніч і День змінила ніч рід дієслова суттєво змінює значення висловлювань: перше з них означає «настав день», друге — «настала ніч»

46. Граматичні категорії

Граматична категорія - замкнута система взаємовиключних протиставлені один одному граматичних значень ( граммем), що задає розбиття великої сукупності словоформ (або невеликого набору високочастотних словоформ з абстрактним типом значення) на непересічні класи, відмінність між якими суттєво позначається на ступені граматичної правильності тексту.

Властивість взаимоисключения полягає в тому, що всяка граматична категорія є безліч граматичних значень ( граммем), які не можуть бути одночасно виражені в однієї словоформи (зате одна словоформа може мати граммеми кількох граматичних категорій).

Так, категорія числа в російській мові включає в себе взаємовиключні граммеми " однина "і" множина ": вони не можуть бути суміщені в одній словоформі. граммема" орудний відмінок "не належить цій же категорії, так як вільно може бути виражена разом з будь-якою з її граммем.

1. Властивості граматичних категорій

До характерних рис граматичних категорій належать:

модифікує тип категорізующего ознаки,

його причетність до синтаксису,

обов'язковість вибору одного з його значень для (слово) форм з категорізуемой сукупності,

наявність регулярного способу його вираження.

Наявність всієї сукупності цих властивостей зазвичай є підставою для беззастережного визнання граматичного характеру категорії, хоча кожне з них окремо не є ні необхідним, ні достатнім ознакою граматичної категорії.

2. Граматичні категорії за характером висловлюються значень

За характером граматичних значень виділяються:

змістовні (номінативні, семантичні, референциально) граматичні категорії, які беруть безпосередню у відображенні позамовної дійсності;

формальні (асемантіческіе, формально-структурні) категорії, що відображають лише суто сочетаемостних обмеження словоформ (наприклад, узгоджувальні граматичні категорії беруть участь в оформленні відносин узгодження : наприклад, рід, число і відмінок прикметника, рід, число і особадієслова, а також формально-структурні морфологічні характеристики лексем - такі як типи відмінювання і дієвідміни).

2.1. Змістовні граматичні категорії

Серед змістовних граматичних категорій розрізняються:

номінаційних (об'єктивні, номінативні, діктальние; наприклад, число іменника, рід одушевлених іменників, натхненність іменників, ступеня порівнянняприкметника, почасти дієслівний вид, почасти перехідність / непереходность і особистість / безособовість дієслова, конкретність / універсальністьреференції);

суб'єктивно-об'єктивні, відображають властивості і відношення об'єктів з точки зору учасників мовного акту;

реляційні (синтаксичні) ( відмінок іменника, атрибутивность / предикативного прикметника, репрезентація дієслова,омунікативна роль).\2.1.1. Суб'єктивно-об'єктивні

Суб'єктивно-об'єктивні граматичні категорії поділяються на:

актуалізаційні (дейктіческіх, шіфтерние, індексальний) (наприклад, час дієслова, особа займенників);

модальні, наприклад, нахилення дієслова; референтність / нереферентних синтагми);

комунікативні (наприклад, визначеність / невизначеність і комунікативна роль синтагми);

оцінні, тобто виражають оцінку (наприклад, ступеня інтенсивності ознаки у предикатних слів, суб'єктивна оцінка у іменників);

інтерпретаційні, що відображають суб'єктивну точку зору спостерігача ( заставу дієслова, почасти дієслівний вид, почасти число іменника, почасти рідодушевлених іменників, почасти натхненність іменників).