- •1.Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками.
- •2.Завдання сучасної біології. Методи біологічних досліджень.
- •3. Основні властивості живого. Рівні організації життя.
- •4. Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.
- •5. Елементний склад організму. Неорганічні речовини (вода, кисень, оксиди, кислоти, луги і мінеральні солі) у життєдіяльності організмів.
- •6. Органічні речовини, їх різноманітність та значення в існуванні живих істот, історія вивчення.
- •7. Малі органічні молекули: ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів.
- •8. Макромолекули (біополімери):полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості,роль в життєдіяльності організмів.
- •9. Ферменти, вітаміни, гормони, фактори росту, їх роль у життєдіяльності організмів.
- •10. Історія вивчення клітин. Методи цитологічних досліджень.
- •11. Будова клітини прокаріотів і еукаріотів.
- •12. Клітинні мембрани: хімічний склад, будова і функції. Транспорт речовин через мембрани.
- •Загальна характеристика мембран
- •Функції мембран
- •13. Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови.
- •14. Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів.
- •15. Цитоплазма (гіалоплазма), органели, включення. Клітинний центр.
- •16. Рибосоми: хімічний склад, будова і функції. Синтез білка.
- •17. Одномембранні органели (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі), їх функції та будова.
- •18. Двомембранні органели: мітохондрії, їх функції та будова. Клітинне дихання.
- •19. Пластиди. Їх функції та будова. Фотосинтез. Значення фотосинтезу.
- •20. Ділення прокаріотичних клітин. Хромосоми. Каріотип.
- •21. Клітинний цикл еукаріотичних клітин.
- •23. Мейоз
- •24. Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін
- •25. Сучасна клітинна теорія
- •26. Цитотехнології – можливості та перспективи використання
- •27. Клітина – елементарна цілісна жива система
- •28. Стовбурові клітини. Взаємодія клітин.
- •29. Утворення тканин.
- •30. Будова і функції тканин тварин, здатність до регенерації.
- •1. Внутрішньоклітинна — молекулярна, внутрішньоорганоїдна та органоїдна регенерації.
- •2. Клітинна регенерація — в основі має прямий та непрямий поділ клітин.
- •31. Гістотехнології – можливості та перспективи використання.
- •32. Тканини рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації.
- •33. Віруси. Пріони. Будова, життєві цикли. Роль у природі і житті людини.
- •34. Небезпечні вірусні хвороби людини. Профілактики віл-інфекції/ сніДу, гепатитів та інших вірусних хвороб людини.
- •35. Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів. Обмін речовин, енергії і інформації у прокаріотів.
- •36. Різноманітність бактерій, їх роль у природі та в житті людини.
- •37. Особливості організації й життєдіяльності одноклітинних еукаріотів, розмноження.
- •38. Роль одноклітинних організмів у природі та в житті людини. Профілактика хвороб людини, які спричинюються паразитичними одноклітинними еукаріотами.
- •39. Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів.
- •40. Обмін речовин, енергії й інформації у багатоклітинних організмів.
- •41. Статеве і нестатеве розмноження багатоклітинних організмів.
- •42. Будова і утворення статевих клітин. Гаметогенез.
- •43. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів. Взаємодія регуляторних систем в організмі людини.
- •44. Генетика – наука про спадковість і мінливість.
- •45. Генетична термінологія і символіка. Методи генетичних досліджень.
- •46. Закони г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.
- •47. Хромосомна теорія спадковості.
- •48. Зчеплене успадкування. Позаядерна спадковість.
- •49. Комбінативна мінливість
- •50. Мутаційна мінливість
- •51. Види мутацій. Мутагени.
- •52. Модифікаційна мінливість
- •53. Основні закономірності функціонування генів у прокаріотів і еукаріотів.
- •55. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. Генотип як цілісна система.
- •56. Генетика людина і її значення для медицини і охорони здоров’я.
- •57. Генетичні основи селекції організмів.
- •58. Досягнення в селекції тварин і рослин в Україні.
- •59. Основні напрями сучасної біотехнології.
- •60. Трансгенні організми. Проблеми, пов’язані з генно-модифікованими організмами і застосуванням отриманих від них продуктів.
- •61. Запліднення. Онтогенез.
- •62. Періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток.
- •63. Вплив генотипу і факторів зовнішнього середовища на розвиток організму.
- •64. Механізми регенерації. Ріст організмів, його регуляція.
- •65. Життєвий цикл у рослин і тварин.
- •66. Ембріотехнології
- •67. Етологія. Поведінка тварин у природі та методи їх вивчення.
- •68. Інстинкт. Видова схильність до деяких форм поведінки. Поведінка рослин.
- •69. Основи екології. Екологічні чинники. Загальні закономірності їх впливу на організм.
- •70. Середовища існування (грунтове, водне, наземно-повітряне, організмове). Пристосування організмів до чинників середовища.
- •71. Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції людини.
- •72. Екосистеми. Взаємодії організмів в екосистемах.
- •73. Кругообіг речовин і енергії в екосистемах. Різноманіття екосистем.
- •74. Загальна характеристика біосфери. Вплив живих істот на склад атмосфери.
- •75. Біосфера і людство. Екологічна криза сучасності.
- •76. Збереження біорізноманіття.
56. Генетика людина і її значення для медицини і охорони здоров’я.
Генетика – наука про спадковість і мінливість.
Спадковість людини підкоряється тим же біологічним закономірностям, що і спадковість всіх інших істот, тобто більшість ознак людини успадковуються за законами Менделя, спостерігається зчеплення і взаємодія генів.
Розділ генетики людини, який вивчає спадкові хвороби, називається медичною генетикою. Більшість відхилень від норми і низка хвороб людини зумовлені змінами генотипу. Наприклад, якщо у людини є зайва 21-а хромосома (47 хромосом в диплоїдному наборі), то розвивається хвороба Дауна. Хворі характеризуються недоумством, вузькими очними щілинами, низьким розташуванням вух, низькою життєздатністю.
Є велика кількість спадкових захворювань людини, обумовлених змінами генів (генні мутації). Наприклад, серповидноклітинна анемія пов'язана з порушенням структури молекули гемоглобіну; при зміні структури і активності гормону підшлункової залози — інсуліну — розвивається цукровий діабет.
При ранній діагностиці спадкових хвороб у деяких випадках вдається затримати розвиток хвороби призначенням відповідної дієти, гормональними препаратами. Вроджені дефекти розвитку часто можна виправити хірургічними методами.
Найважливішим напрямом діяльності органів охорони здоров'я є робота з попередження спадкових хвороб, яка повинна проводитися всіма лікарями і спеціальними медичними установами — медико-генетичними консультаціями. Ця задача особливо актуальна в сучасних умовах забруднення території країни радіоактивними речовинами і відходами виробництва, які мають мутагенну дію. Певний мутагенний ефект мають алкоголь, нікотин і різні наркотичні та деякі лікарські речовини. Мутагени, навіть в малих кількостях, можуть викликати зміну структури генів, не розбіжність хромосом при мейозі й інші зміни в генотипі. При цьому формуватимуться зиготи з дефектним генотипом, що позначиться на розвитку зародка і появі фізично і розумово відсталих дітей. Особливо часто такі діти з'являються в сім'ях алкоголіків і наркоманів. Зі сказаного зрозуміло, що табакокуріння, вживання алкоголю і наркотиків особливо несприятливо позначається на нащадках і тому повинне бути виключене в дитячому і дітородному віці.
57. Генетичні основи селекції організмів.
Селекція — наука про створення нових і поліпшення існуючих сортів культурних рослин, порід свійських тварин і штамів мікроорганізмів, які використовує людина.
Теоретичною основою селекції є генетика та вчення про штучний добір.
Завдання селекції – підвищення продуктивності сортів, порід організмів і виведення нових, добре пристосованих до умов середовища сучасного, автоматизованого сільськогосподарського виробництва і промисловості.
Порода (тварини) або сорт (рослини) – це сукупність особин одного виду із певними спадковими особливостями, продуктивністю, морфологічними та фізіологічними ознаками, створеними людиною у результаті штучного добору.
Штам (мікроорганізму) – це чиста культура (потомство однієї клітини) мікроорганізмів.
Основними методами селекції є штучний добір і гібридизація.
Штучний добір – це вибір людиною найцінніших у господарському відношенні тварин, рослин, мікроорганізмів для одержання від них нащадків з бажаними ознаками.
Гібридизація — це процес одержання нащадків унаслідок поєднання генетичного матеріалу різних клітин або організмів.
