68. Інстинкт. Видова схильність до деяких форм поведінки. Поведінка рослин.

Інстинкт - сукупність природжених компонентів поведінки і психіки тварин та людини.

Поведінка у рослин проявляється 2 видами рухів: ростовими і скоротливими.

Ростові рухи — це активні рухи рослин, пов'язані з процесами росту. У більшості рослин вони охоплюють лише окремі органи — корінь, пагін, квітку. Ростові рухи є результатом швидкого росту клітин на якомусь одному боці органа під впливом чинників середовища. Причиною ростових рухів у рослин є зміна умов існування протягом доби, насамперед освітленості й температури. Ростові рухи поділяють на тропізми та настії. Тропізми - це ростові рухи в напрямку, що визначається однобічним впливом певного чинника середовища. Ці рухи можуть бути спрямовані в напрямку до подразника (рух кошиків соняшника в бік до сонця тощо) або від нього (ріст коренів плюща в напрямку, протилежному до світла). Результатом таких рухів є те, що рослина займає в просторі якнайсприятливіше положення й уникає всього небезпечного для її життя. Настії - це ростові рухи в напрямку, що визначається внутрішніми факторами, а зовнішні впливи лише зумовлюють їхнє виникнення. Вони бувають зумовлені нерівномірним ростом нижнього та верхнього боку листка, пелюсток. їх можна спостерігати протягом доби, коли світло періодично змінюється темрявою. У деяких рослин квітки розкриваються вранці, а на ніч закриваються. Такі «сонні рухи» квіток здійснюються у відповідь на зміну світла чи температури. Кошики кульбаби, квітки латаття білого на ніч закриваються, а вранці розкриваються. А в матіоли й тютюну запашного квітки закриваються вдень, а розкриваються вночі.

Активність рослин, які ведуть прикріплений спосіб життя, може бути пов'язана не тільки з ростовими, а й зі скоротливими рухами. Скоротливі рухи - це активні рухи рослин, які зумовлені зміною тиску всередині певних груп кчітии, унаслідок чого змінюються їхні розміри. Прикладом таких рухів і опускання листочків мімози соромливої при дотику до них, розкривання квіток тюльпана при перенесенні

69. Основи екології. Екологічні чинники. Загальні закономірності їх впливу на організм.

Екологія – це система наук про взаємозв’язок живих організмів між собою та довкіллям, про структуру та функціонування надорганізмових систем.

Завдання екології:

1) з’ясування закономірностей взаємозв’язків між організмами, їх угруповуваннями та навколишнім середовищем;

2) дослідження структури і функціонування угруповувань організмів;

3) спостереження за змінами в окремих екосистемах та біосфері в цілому та прогнозування їх наслідків;

4) створення бази даних та екологічних рекомендацій для екологічно-безпечного планування господарської та соціальної діяльності людини;

5) застосування екологічних знань у справі охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.

Предмет екології:

1. різноманітність та структура зв’язків між організмами, їх угруповуваннями та навколишнім середовищем.

2. склад та закономірності функціонування угруповувань організмів (популяцій, біоценозів і біосфери в цілому).

Методи екологічних досліджень:

А) екологічна індикація;

Б) моніторинг;

В) математичне моделювання.

Екологічні чинники – це різни чинники, під вплив яких потрапляють організми, перебуваючи у постійному зв’язку між собою та середовищем існування. Залежно від природи та особливості дії екологічні чинники поділяють на абіотичні, біотичні, антропогенні.

Абіотичні фактори – це компоненти та властивості неживої природи, які прямо або опосередковано впливають на окремі організми та їх угруповування (температура, світло, вологість, тиск).

Біотичні фактори – це різні форми взаємодії між особинами в популяції і між популяціями в угруповуваннях. Такі взаємодії можуть бути:

1) антагоністичні (конкуренція, паразитизм, хижацтво);

2) взаємовигідними (мутуалізм);

3) нейтральними.

Розрізняють також внутрішньовидові зв’язки (існують між особинами одного виду) та міжвидові зв’язки (між особинами різних видів).

До окремої групи екологічних факторів належать різні форми господарської діяльності людини, що змінюють стан середовища існування різних видів живих істот в тому числі і людини. Це антропогенні фактори.