- •1.Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками.
- •2.Завдання сучасної біології. Методи біологічних досліджень.
- •3. Основні властивості живого. Рівні організації життя.
- •4. Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.
- •5. Елементний склад організму. Неорганічні речовини (вода, кисень, оксиди, кислоти, луги і мінеральні солі) у життєдіяльності організмів.
- •6. Органічні речовини, їх різноманітність та значення в існуванні живих істот, історія вивчення.
- •7. Малі органічні молекули: ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів.
- •8. Макромолекули (біополімери):полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості,роль в життєдіяльності організмів.
- •9. Ферменти, вітаміни, гормони, фактори росту, їх роль у життєдіяльності організмів.
- •10. Історія вивчення клітин. Методи цитологічних досліджень.
- •11. Будова клітини прокаріотів і еукаріотів.
- •12. Клітинні мембрани: хімічний склад, будова і функції. Транспорт речовин через мембрани.
- •Загальна характеристика мембран
- •Функції мембран
- •13. Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови.
- •14. Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів.
- •15. Цитоплазма (гіалоплазма), органели, включення. Клітинний центр.
- •16. Рибосоми: хімічний склад, будова і функції. Синтез білка.
- •17. Одномембранні органели (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі), їх функції та будова.
- •18. Двомембранні органели: мітохондрії, їх функції та будова. Клітинне дихання.
- •19. Пластиди. Їх функції та будова. Фотосинтез. Значення фотосинтезу.
- •20. Ділення прокаріотичних клітин. Хромосоми. Каріотип.
- •21. Клітинний цикл еукаріотичних клітин.
- •23. Мейоз
- •24. Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін
- •25. Сучасна клітинна теорія
- •26. Цитотехнології – можливості та перспективи використання
- •27. Клітина – елементарна цілісна жива система
- •28. Стовбурові клітини. Взаємодія клітин.
- •29. Утворення тканин.
- •30. Будова і функції тканин тварин, здатність до регенерації.
- •1. Внутрішньоклітинна — молекулярна, внутрішньоорганоїдна та органоїдна регенерації.
- •2. Клітинна регенерація — в основі має прямий та непрямий поділ клітин.
- •31. Гістотехнології – можливості та перспективи використання.
- •32. Тканини рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації.
- •33. Віруси. Пріони. Будова, життєві цикли. Роль у природі і житті людини.
- •34. Небезпечні вірусні хвороби людини. Профілактики віл-інфекції/ сніДу, гепатитів та інших вірусних хвороб людини.
- •35. Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів. Обмін речовин, енергії і інформації у прокаріотів.
- •36. Різноманітність бактерій, їх роль у природі та в житті людини.
- •37. Особливості організації й життєдіяльності одноклітинних еукаріотів, розмноження.
- •38. Роль одноклітинних організмів у природі та в житті людини. Профілактика хвороб людини, які спричинюються паразитичними одноклітинними еукаріотами.
- •39. Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів.
- •40. Обмін речовин, енергії й інформації у багатоклітинних організмів.
- •41. Статеве і нестатеве розмноження багатоклітинних організмів.
- •42. Будова і утворення статевих клітин. Гаметогенез.
- •43. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів. Взаємодія регуляторних систем в організмі людини.
- •44. Генетика – наука про спадковість і мінливість.
- •45. Генетична термінологія і символіка. Методи генетичних досліджень.
- •46. Закони г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.
- •47. Хромосомна теорія спадковості.
- •48. Зчеплене успадкування. Позаядерна спадковість.
- •49. Комбінативна мінливість
- •50. Мутаційна мінливість
- •51. Види мутацій. Мутагени.
- •52. Модифікаційна мінливість
- •53. Основні закономірності функціонування генів у прокаріотів і еукаріотів.
- •55. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. Генотип як цілісна система.
- •56. Генетика людина і її значення для медицини і охорони здоров’я.
- •57. Генетичні основи селекції організмів.
- •58. Досягнення в селекції тварин і рослин в Україні.
- •59. Основні напрями сучасної біотехнології.
- •60. Трансгенні організми. Проблеми, пов’язані з генно-модифікованими організмами і застосуванням отриманих від них продуктів.
- •61. Запліднення. Онтогенез.
- •62. Періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток.
- •63. Вплив генотипу і факторів зовнішнього середовища на розвиток організму.
- •64. Механізми регенерації. Ріст організмів, його регуляція.
- •65. Життєвий цикл у рослин і тварин.
- •66. Ембріотехнології
- •67. Етологія. Поведінка тварин у природі та методи їх вивчення.
- •68. Інстинкт. Видова схильність до деяких форм поведінки. Поведінка рослин.
- •69. Основи екології. Екологічні чинники. Загальні закономірності їх впливу на організм.
- •70. Середовища існування (грунтове, водне, наземно-повітряне, організмове). Пристосування організмів до чинників середовища.
- •71. Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції людини.
- •72. Екосистеми. Взаємодії організмів в екосистемах.
- •73. Кругообіг речовин і енергії в екосистемах. Різноманіття екосистем.
- •74. Загальна характеристика біосфери. Вплив живих істот на склад атмосфери.
- •75. Біосфера і людство. Екологічна криза сучасності.
- •76. Збереження біорізноманіття.
61. Запліднення. Онтогенез.
Запліднення – це процес злиття чоловічої і жіночої гамет з утворенням зиготи, з якої розвивається новий організм. Розрізняють зовнішнє запліднення, при якому злиття гамет відбувається поза організмом, і внутрішнє запліднення, при якому гамети зливаються в організмі.
У процесі запліднення виділяють два етапи:
1. Дистантний – відбувається завдяки направленій міграції і активації сперматозоїдів.
2. Контактний (фаза взаємодії), у якій відбувається проникнення сперматозоїда у яйцеклітину, зміна метаболізму, утворення зиготи.
Онтогенез – індивідуальний розвиток організму від моменту утворення зиготи до смерті. Поділяється на ембріональний і постембріональний періоди.
Ембріональний період – це час, коли новий організм розвивається всередині материнського або яйця чи насінини. Починається з дробіння зиготи – ряд послідовних мітотичних поділів зиготи, під час якої утворюються клітини бластомери (в інтерфазі не збільшуються, тому після кожного поділу зменшуються). У цій стадії зародок – бластула (к-сть клітин – 64, розташовані в один шар, всередині порожнина, заповнена рідиною) або морула (відповідає бластулі, проте не має порожнини).
2 етап ембріонального розвитку – гаструляція – процес утворення двошарового зародка гаструли. На цьому етапі утворюється 2 типи клітин, що утворюють зовнішній (ектодерму) і внутрішній (ентодерму) зародковий листок. Надалі між ними утворюється середній зародковий листок (мезодерма).
3 етап – гістогенез – це сукупність процесів, що забезпечують формування, існування та відтворення різних тканин.
4 етап – органогенез – це процес формування зачатків органів та їх подальша диференціація. Відбувається паралельно разом з гістогенезом.
Постембріональний (післязародковий)період – період, який триває від народження або виходу з оболонок і до смерті. Буває прямий і непрямий постембріональний розвиток.
За прямого розвитку щойно народжена тварина загалом нагадує дорослу і відрізняється лише меншими розмірами. Відбувається шляхом ембріонізації (коли ембріональний період продовжується завдяки ресурсам материнського організму або запасним речовинам яйця). Способами появи на світ при прямому розвитку є справжнє живо народження, яйцеживонародження, яйценародження.
За непрямого розвитку присутня стадія личинки, яка зазнає глибоких змін у структурі і перетворюється на дорослу особину (метаморфози). Усі перетворення переходять у декілька фаз. Непрямий розвиток буває з повним і неповним перетворенням.
При повному перетворенні виділяються фази яйця, личинки, лялечки, імаго. При неповному – яйця личинки і імаго.
62. Періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток.
Онтогенез – індивідуальний розвиток організму від моменту утворення зиготи до смерті. Поділяється на ембріональний і постембріональний періоди.
Ембріональний період (ембріогенез) – це час, коли новий організм розвивається всередині материнського або яйця чи насінини. Починається з дробіння зиготи – ряд послідовних мітотичних поділів зиготи, під час якої утворюються клітини бластомери (в інтерфазі не збільшуються, тому після кожного поділу зменшуються). У цій стадії зародок – бластула (к-сть клітин – 64, розташовані в один шар, всередині порожнина, заповнена рідиною) або морула (відповідає бластулі, проте не має порожнини).
2 етап ембріонального розвитку – гаструляція – процес утворення двошарового зародка гаструли. На цьому етапі утворюється 2 типи клітин, що утворюють зовнішній (ектодерму) і внутрішній (ентодерму) зародковий листок. Надалі між ними утворюється середній зародковий листок (мезодерма).
3 етап – гістогенез – це сукупність процесів, що забезпечують формування, існування та відтворення різних тканин.
4 етап – органогенез – це процес формування зачатків органів та їх подальша диференціація. Відбувається паралельно разом з гістогенезом.
Постембріональний (післязародковий)період – період, який триває від народження або виходу з оболонок до смерті. Буває прямий і непрямий постембріональний розвиток.
За прямого розвитку щойно народжена тварина загалом нагадує дорослу і відрізняється лише меншими розмірами. Відбувається шляхом ембріонізації (коли ембріональний період продовжується завдяки ресурсам материнського організму або запасним речовинам яйця). Способами появи на світ при прямому розвитку є справжнє живо народження, яйцеживонародження, яйценародження.
За непрямого розвитку присутня стадія личинки, яка зазнає глибоких змін у структурі і перетворюється на дорослу особину (метаморфози). Усі перетворення переходять у декілька фаз. Непрямий розвиток буває з повним і неповним перетворенням.
При повному перетворенні виділяються фази яйця, личинки, лялечки, імаго. При неповному – яйця личинки і імаго.
