- •1.1. Поняття, принципи, суб’єкти та основні види зед
- •1.2. Поняття фінансів зед
- •1.3. Система управління фінансами зед
- •1.4. Теорії зовнішньої торгівлі й управління фінансами зовнішньоекономічної діяльності.
- •1.5. Сучасні концепції зовнішньоекономічної діяльності.
- •1.6. Теорія міжнародного руху капіталу.
- •1.7 Економетричне трактування ролі іноземного капіталу в ек розвитку з позицій країни-експортера
- •1.8. Зовнішньоекономічний аспект марксистської теорії імперіалізму
- •2.2. Експортно-імпортні посередницькі та орендні операції в системі зед
- •2.1. Форми виходу підпр на зовн ринки
- •2.3.(1) Методи зед підприємств
- •2.4. Фінансові мотиви зед підприємств.
- •3.1.(1) Сутність, особливості та види зовнішньоекономічних контрактів
- •3.2. Основні джерела правового регулювання зовнішньоекономічних контрактів.
- •3.3. Ціни та цінова політика підприємства на світовому ринку. Поняття світової ціни.
- •3.4. Особливості ціноутворення при укладанні зовнек контрактів
- •3.5.(1) Цінові та вал умови контрактів, фін-кредитні умови
- •3.6. Особливості розрахунку у зед підприємства
- •3.7. Страхування ризиків у зед підпр
- •4.1.(1) Теорія фінансового аналізу зед
- •4.2.(1) Аналіз зовнішньоекономічного договору (контракту)
- •4.3.(1) Аналіз і оцінка фінансових результатів діяльності суб'єктів зед
- •4.4.(1) Аналіз фінансового стану, стійкості, ліквідності, платоспроможності підприємства
- •4.5. Аналіз та оцінка ефективності експортних операцій
- •4.6. Аналітичне обґрунтування рішень про утворення підприємства з іноземними інвестиціями
- •5.1. Загальні теоретичні основи ефективності зовнішньоекономічної діяльності
- •5.2. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності на національному рівні
- •5.4. Показники бюджетної ефективності зовнішньої торгівлі
- •5.5. Принципи аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств
- •5.6. Основи методики аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств
- •5.7. Трансакційні витрати зовнішньоекономічної діяльності підприємств
- •5.8. Склад витрат при зовнішньоторговельних операціях підприємства
- •5.9. Методика і показники аналізу ефективності експортних операцій
- •5.10 Методика і показники аналізу ефективності експортних операцій
- •5.11. Методика і показники аналізу ефективності зовнішньоторговельної (експортно-імпортної) діяльності підприємства
- •5.12.Основні показники оцінки ефективності інвестиційних проектів у зед підприємств
- •6.1.(1) Митно-тарифні та нетарифні методи регулювання зед
- •6.2. Митні органи - суб'єкт державного митного регулювання зед
- •6.3.(1) Сутність та методи управління митними режимами.
- •6.4. Міжнародний режим митної території.
- •6.5.(1) Митне оформлення та декларування
- •6.6 Митний контроль зед в Україні
- •7.2. Валютна політика та її вплив на зед
- •7.3. Валютні операції у сфері зед
- •7.4.Відповідальність за порушення вал законодавства
- •8.1. Теоретичні засади оподаткування експортно-імпортних операцій.
- •8.2.(1) Механізм застосування мита та митних зборів при оподаткуванні експортно-імпортним операціям
- •8.3. Особливості застосування пдв та акцизного збору зед в Україні
- •8.4.(1) Оподаткування тов. В залежності від обраного митного режиму
- •8.5. Особливості оподаткування бартерних зовнішньоекономічних операцій.
- •8.6. Оподаткування зед в умовах членства України в сот
- •9.1. Економічний зміст поняття фін ризику. Осн критерії ризику
- •9.2 Причини виникнення фінансових ризиків:
- •9.3. Джерела фінансових ризиків. Класифікація ризиків. Прогнозовані та непрогнозовані ризики. Види ризиків за причинами виникнення
- •9.4(1) Основи ризик-менеджменту
- •9.5. Методи аналізу ризику:
- •1) Якісний аналіз.
- •9.8 (1). Метод експертних оцінок, аналітичний метод оцінок ризику і метод проведення аналогій
- •9.9.(1) Методи та інструменти управління валютними, відсотковими, ринковими, кредитними, податковими ризиками
3.6. Особливості розрахунку у зед підприємства
Міжнародні розрахунки є системою організації і регулювання платежів за грошовими вимогами та зобов'язаннями, які виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між державами, фірмами, підприємствами і громадянами на території різних країн. Міжнародні розрахунки охоплюють зовнішню торгівлю товарами і послугами, а також некомерційні операції, кредити і рух капіталу між державами. Більша частина всіх міжнародних розрахунків здійснюється в процесі опосередкування міжнародних торгових угод.
Основні суб'єкти міжнародних розрахунків: експортери, імпортери й банки, що їх обслуговують. Вони вступають у певні відносини між собою з приводу руху товаросупроводжувальних документів і поточного оформлення платежів.
При цьому провідна роль у міжнародних розрахунках належить банкам. У сучасних умовах банки виступають не тільки в ролі посередників між експортерами та імпортерами. Вони виконують функції кредиторів, що фінансують зовнішньоторгові угоди, функції контролю, виступають також у ролі гарантів (залежно від умов платежу). Банки можуть висувати вимоги до умов розрахунку і форм платежу, які експортери та імпортери зобов'язані брати до уваги.
Рівень впливу банків у міжнародних розрахунках залежить від низки факторів: масштабів зовнішньоекономічних зв'язків країни, участі фірм і підприємств у зовнішньоекономічній діяльності, купівельної спроможності валюти, спеціалізації банків, їх фінансового становища і ділової репутації. Великий вплив на здійснення міжнародних розрахунків має також загальний рівень розвитку кредитно-банківської системи та її інститутів в країні і регіонах країни. В зв'язку з цим систему міжнародних розрахунків можна розглядати як відносно самостійну, яка має свої особливості, а саме: по-перше, міжнародні розрахунки регулюються не тільки національними нормативними і законодавчими актами, а й міжнародними законами, банківськими правилами і звичаями; по-друге, міжнародні розрахунки здійснюються в різних валютах, тому на їх ефективність впливає динаміка валютних курсів, а також участь тієї чи іншої країни в міжнародних розрахунках можливе тільки на основі конвертованої валюти;
по-третє, в країнах з частково конвертованою валютою держава використовує певні валютні обмеження. Валютні обмеження є інструментами законодавчої або адміністративної заборони, засобом лімітування і регламентації операцій резидентів і нерезидентів з валютою й іншими валютними цінностями. Звичайно валютні обмеження спричинюють негативні наслідки. Вони звужують можливості і підвищують витрати валютного обміну та платежів за зовнішньоторговельними угодами, однак вони об'єктивно необхідні. Це пов'язано насамперед з нестачею валюти, наявністю зовнішньої заборгованості, погіршенням платіжного балансу. Валютні обмеження у такій ситуації вводяться з метою концентрації валютних цінностей в руках держави, вирівнювання платіжного балансу, підтримання валютного курсу валюти своєї країни. Валютні обмеження здійснюються різними способами: блокуванням виручки експортерів від продажу товарів у певній країні; повного або часткового обов'язкового продажу валютної виручки експортерами центральному банку або іншим уповноваженим банкам; забороною оплати імпорту деяких товарів іноземною валютою; регулюванням строків платежів по експорту та імпорту та ін.