5.2. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності на національному рівні

У наш час підвищення економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності країни досягається не одним якимсь спрямуванням у сфері міжнародного співробітництва, а їх сукупністю. На національному рівні оцінці підлягає зовнішньоторговельний ефект, науково-технічний ефект, ефект спеціалізації та кооперування, результат подолання дефіциту ресурсів, збереження ресурсів на майбутнє, підвищення іміджу країни на міжнародному рівні та ін.

На макроекономічному рівні визначається соціальна та економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності..

Для оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності виділяють дві групи показників:

1) узагальнюючі показники;

2) показники окремих спрямувань діяльності.

Оцінка ефективності зовнішньої торгівлі на рівні держави здійснюється за допомогою абсолютних та відносних показників. Основними абсолютними показниками, які характеризують зовнішню торгівлю країни, є такі: обсяги експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту (загальна сума експорту та імпорту), зовнішньоекономічне сальдо (вартість експорту за мінусом вартості імпорту). На їх основі визначаються найважливіші відносні показники, насамперед це експортна квота, імпортна квота та коефіцієнт зовнішньоторговельного обороту.

1. Експортна квота Ке - відношення величини обсягу експорту Ое до валового внутрішнього продукту ВВП

5.3. Показники валютної ефективності експорту / імпорту

Для оцінки валютної ефективності експорту застосовується інструментарій аналітики, якій дозволяє обчислити такі показники:

1.Гранично допустимі витрати на експорт товарів за відомої зовнішньоторговельної ціни Ве.ганич.припуст

2. Національна ефективність експорту

3. Валютний ефект від експортних операцій

4. Ефективність виробництва експортної продукції

Оцінка валютної ефективності імпорту

де Цпокуп. - покупна ціна імпортного обладнання; Цповна - повна ціна споживання імпортного обладнання з урахуванням експлуатаційних витрат; О - обсяг продукції, що може бути отриманий при експлуатації обладнання; В, - витрати на імпорт обладнання.

5.4. Показники бюджетної ефективності зовнішньої торгівлі

1. Бюджетна ефективність експорту Еб.е. визначається як частка від ділення вартості обсягу експорту Ое на вартість цих товарів за цінами внутрішнього ринку з урахуванням транспортних та інших витрат з доставки товарів Ое.вн.ц:

2. Бюджетна ефективність імпорту Еб.і. визначається як частка від ділення вартості обсягу імпортного товару за цінами внутрішнього ринку Оі.вн.ц. на вартість цих товарів за цінами закупки на зовнішньому ринку Оі.:

3. В абсолютних значеннях ефект визначається як візниця відповідних показників:

• Бюджетний ефект від експорту

• Бюджетний ефект від імпорту

5.5. Принципи аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Принципи аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств:

• принцип позабалансових витрат – оцінка проектів зовнішньоторговельних угод за економічними витратами, тобто з урахуванням позабалансових витрат;

• принцип капіталізації – дозволяє розглядати зовнішньоторговельні угоди як гру на процентних ставках держав, чиї валюти задіяні у контрактах, оцінювати їх дохідність за формулами простої і складної капіталізації, виходячи із вірогідності, що експортер-імпортер не зможе забрати з проекту доход до завершення проектних періодів;

• принцип дефляції – дозволяє порівняти проекти зовнішньоторговельних угод за реальними показниками дохідності, які враховують інфляцію в країнах контрагентах;

• принцип дисконтування – необхідний при реалізації проектів зовнішньоторговельних угод, пов'язаних з довгостроковими іноземними інвестиціями, які варто здійснювати лише за позитивного значення чистої дисконтованої вартості;

• принцип арбітражування – передбачає, що при проведенні зовнішньоторговельних операцій відсоткового арбітражування необхідно враховувати "ножиці" між відсотковими ставками і курсами валют держав контрагентів;

• принцип хеджування – дозволяє перекладати валютний ризик на посередників шляхом укладання з ними ф'ючерсних і форвардних контрактів або ділити ціновий ризик між постачальниками і замовниками через застосування опціонів.

Основні форми прояву ефекту від зовнішньоекономічних операцій:

1. Зовнішньоторговельний ефект - виявляється як реалізація переваг у міжнародних торговельних операціях, які утворюється на основі існуючих розбіжностей у рівні витрат виробництва певного товару.

2. Науково-технічний ефект - виявляється як сукупність ефектів, по-перше, ефекту безпосередньо від експорту / імпорту результатів науково-технічної діяльності; по-друге, від супутніх ефектів, зокрема, від формування наукомісткої спеціалізації виробника, можливості започаткування нових досліджень на основі попередніх тощо.

3. Ефект спеціалізації і кооперування. Спеціалізація зумовлює стійкий економічний ефект завдяки принципам орієнтації на конкретного споживача та всебічного урахування його потреб. Кооперування забезпечує тривалий ефект від оптимізації господарської взаємодії учасників зовнішньоекономічних відносин в умовах наростання складності.

4. Ефект переваг у часі. При експорті виявляється як можливість одержання додаткового прибутку на основі підвищення цін на новітній товар, послугу або об'єкт інтелектуальної власності, збільшення сегмента зовнішнього ринку, на якому реалізується продукція фірми тощо; при імпорті - як можливість прискорення реконструкції або введення в дію нових виробничих потужностей підприємства, виготовлення і реалізації товарів споживчого призначення з використанням закордонної сировини, комплектуючих частин тощо, застосування ліцензій, ноу-хау та ін.

5. Ефект оптимізації ресурсів - виявляється як можливість збільшення на зовнішньому та внутрішньому ринках обсягів товарів і послуг та підвищення їх якості за рахунок збалансованого поєднання матеріальних, трудових, інвестиційних, науково-технічних ресурсів як вітчизняних, так і залучених із-за кордону.