9.4(1) Основи ризик-менеджменту

Ризик-менеджмент – це управління організацією в цілому або окремими її підрозділами з урахуванням факторів ризику на осн. особливої процедури їх виявлення і оцінки, а також вибору і використання методів нейтралізації наслідків цих подій, обміном інформацією про ризики і контролю застосування цих методів.

Методи нейтралізації ризиків ґрунтуються на розроблених Міжнародним комітетом стандартизованого ряду міжнародними організаціями методик.

Актуальність ризик-менеджменту:

1. ек та юр самостійність вітчизняних підприємств (дає можливість визначити фін і виробничу політику та необхідність держ підтримки у разі фін чи інших труднощів)

2. високий рівень зносу основних виробничих фондів

3. залежність доходів місцевих бюджетів від ефективності діяльності на їх територіях

4. зростання ролі і значення фін ринків для ек країни

5. досвід невдалого управління індустріальними і фін організаціями у кризових ситуаціях.

Переваги ризик-менеджменту:

1. є основою для зростання ефективності стратегічного планування

2. полегшує ефективність діяльності організації

3. дає можливість оптимального використання ресурсів

4. сприяє більш відкритій д-ті керівництва і поліпшення кваліфікації

5. дає змогу застрахувати неминучі ризики

6. дає менеджерам ефективну і послідовну методологію вивчення ризику

7. орієнтує топ-менеджерів на використання факторів ризикових можливостей для зростання вартості компанії

Етапи ризик-менеджменту:

1. виявлення ризику з оцінкою імовірності його реалізації і масштабів наслідку

2. розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків

3. вибираються методи і інструменти управління виявленим ризиком

4. безпосереднє управління ризиком

5. оцінка досягнутих результатів і корекція ризик-стратегій

Найбільш часто вживаним інструментом ризик-менеджменту є страхування, яке припускає передачу відповідальності за відшкодування передбачуваного збитку сторонній особі – страховій компанії.

Страхування зовнішньоек ризиків – це комплекс видів страхування, що забезпечує захист інтересів вітчизняних і іноземних учасників тих або інших форм міжнародного співробітництва, включає страхування експ-імп вантажів, засобів транспорту, будівельно-монтажних робіт, експорт кредитів, міжнародних торгівельно-примислових та інших виставок, створення спільного з іноземними фірмами майна, діючих на нашій території іноземних компаній і функціонуючих в ін. країнах відповідно іноземних та укр. Учасників ек співробітництва.

Методи оцінки ризик-менеджменту:

1. якісний аналіз

2. кількісний аналіз, який включає:

9.4(2)

а) ек-статистичний метод

б) розрахунково-аналітичний метод

в) експертний метод

Якісний аналіз – передбачає ідентифікацію ризиків, виявлення джеред і причин їх виникнення, встановлення потенційних зон ризику, виявлення можливих вигод та негативних наслідків від реалізації ризикованого рішення.

Ідентифікація фін ризику – виявлення всіх видів можливих ризиків, пов’язаних з кожною конкретною операцією, при цьому необхідно виділити ризики, які залежать від самого підприємства і ризики, які визначаються макроек д-тю.

Виявлення факторів ризику доцільно здійснити за зовнішніми і внутрішніми фін ризиками.

Зовнішні фін ризики можуть бути зумовлені загальноек та ринковими факторами.

До загальноек факторів належать:

• загальний спад обсягів в-ва в кр

• зростання рівня інфляції

• нестабільність податкового законодавства

• зниження купівельної спроможності населення

До ринкових факторів належать:

• падіння попиту

• зростання пропозиції товарів-субститутів

• нестабільність фін і вал ринків

• недостатня ліквідність фондового ринку