Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kontrolni_zapitannya_do_ekzamenu_z_istoriyi_Ukr...docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
242 Кб
Скачать
☆
  1. Охарактеризувати Богдана Хмельницького як полководця (аналіз військової діяльності).

 Богдан Хмельницький ще до Визвольної війни пройшов хорошу школу військового гарту на шляху від сотника (писаря) до гетьмана, брав участь у походах проти Кримського Ханства.

Тому не випадково він очолив Визвольну війну, що за своїми масштабами, напруженням і результатами була найвищим, найвеличнішим етапом у боротьбі українського народу проти іноземного панування.

У 1646 році Хмельницький підняв востання на Запорожській Січі, що означало початок української революції.

У цій боротьбі, насамперед, проявився полководницький талант гетьмана. Він організував боєздатну, добре організовану і навчену національну армію, здатну не лише протистояти відбірним підрозділам війська Речі Посполитої, а й перемагати їх. За своєю чисельністю ця армія не поступалася європейським арміям першої половини 17 ст. Гетьман вивчив і вміло використав як багатющий досвід військового мистецтва козаків, так і досвід інших армій.

  1. Проаналізувати політико-правову діяльність Богдана Хмельницького.

В основу державотворчої діяльності Богдана Хмельницького лягли наступні положення:

  • право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання; 

  • незалежність і соборність Української держави; 

  • генетичний зв'язок козацької державності з Київською Руссю, спадкоємність кордонів, традицій та культури княжої доби. 

Під впливом Б. Хмельницького та його однодумців набирають силу авторитарні начала. Безпосередніми виявами цього процесу були: 

  • поступове обмеження впливу «чорних» рад та витіснення їх старшинською радою; 

  • зосередження всієї повноти влади в руках гетьмана;

  • домінування командних методів управління в державному житті; 

  • встановлення спадкового гетьманату, тенденція до переростання гетьманської влади в монархічну. 

  1. Дати політико-правову оцінку рішень Переяславської угоди 1654 року.

Переяславська рáда 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті Переяславі для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорізьким та Московською державою.

Згідно з Переяславськими домовленостями між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі статті 1654:

а) гетьмана обирає військо і тільки сповіщає царський уряд;

б) гетьман і військо можуть мати відносини з іншими державами, але з Польщею і Туреччиною — під контролем царської влади;

в) реєстр визначався в 60 тисяч;

г) про збір коштів на утримання козацького війська й оплату старшини;

д) про збереження станів, світських і духовних;

є) про збереження в містах виборного управління і т.д.

У результаті Переяславської Ради та наступних переговорів між гетьманським та царським урядами було укладено воєнно-політичний союз двох держав — України та Московії. Необхідність виходу з-під польської залежності спонукала Б.Хмельницького піти на визнання протекторату московського царя над Україною. Одночасно було дано царську гарантію щодо збереження державних прав України, яку згодом неодноразово порушували і врешті решт широка автономія українських земель і Запоріжжя звелася протягом 120 років нанівець.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]