- •Контрольні запитання до екзамену з історії України
- •Визначити предмет і завдання навчального курсу «Історія України». Історія України як наука.
- •Охарактеризувати основні етапи розвитку історичних знань в Україні.
- •Охарактеризувати основні типи історичних джерел з історії України.
- •Розкрити методологічну основу вивчення історії України.
- •Розкрити процес появи первісної людини і найдавніших форм суспільного співжиття в південній частині Східної Європи.
- •Виявити причини, сутність і значення грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •Розкрити наукові концепції походження і розселення давніх слов’ян.
- •Розкрити процес розвитку східних слов’ян як етносу та ознаки народності.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її становлення
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її розквіту.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її занепаду.
- •З’ясувати історичне значення запровадження на Русі християнства.
- •Охарактеризувати економічний розвиток Русі.
- •Проаналізувати рівень розвитку писемності, освіти й наукових знань в Київській Русі.
- •Розкрити стан розвитку літератури, мистецтва й архітектури в Київській Русі.
- •Розглянути «Повесть временных лет» як джерело історії слов’ян.
- •Розглянути «Слово о полку Игореве» як історико-літературний пам’ятник.
- •Розкрити ідею, зміст і висновки політичного трактату «Слово о законе и благодати».
- •Розкрити ідею, зміст твору і висновки автора щодо ідеального правителя у «Молінні Даниїла Заточника».
- •Розкрити ідею і зміст політичної програми Володимира Мономаха та висновки у його «Повчанні дітям».
- •Розкрити суть наукової проблеми «формування української народності».
- •З’ясувати роль Галицько-Волинського князівства в історії України
- •Охарактеризувати політику Литовського князівства в українських землях у хіv – першій половині хvі століття.
- •З’ясувати характерні риси польського панування на Україні у хіv – першій половині хvі століття.
- •Дати політико-правову оцінку Кревської (1385 р.) та Люблінської (1569 р.) уній у контексті української історії.
- •Визначити роль Берестейської (Брестської) унії 1596 року в культурному житті України.
- •Проаналізувати становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина хvі – перша половина хvіі століття)
- •Виявити зміни у соціально-економічному розвитку України в період польсько-литовського панування (хіv – перша половина хvіі століття).
- •Розглянути розвиток української народності в хіv – першій половині хvіі століття.
- •Розкрити роль українських церковних братств у розвитку руху Реформації (кінець хvі – перша половина хvіі століття).
- •Розкрити причини появи козацтва та його роль в історії України хіv – першої половини хvіі століття.
- •Розкрити причини, зміст і значення селянсько-козацьких повстань проти Речі Посполитої (кінець хvі – початок хvіі століття).
- •16 Грудня 1637 р. Під Кумейками, поблизу Черкас, зійшлися 15-тисячне польське військо під проводом м. Потоцького і повстанці, яких було бл. 10 тис. Чол. Бій був запеклим.
- •Охарактеризувати процес формування, побут і звичаї Запорозької Січі.
- •Довести, що козацтво стало провідною суспільно-політичною силою України першої половини хvіі століття.
- •16 Грудня 1637 р. Під Кумейками, поблизу Черкас, зійшлися 15-тисячне польське військо під проводом м. Потоцького і повстанці, яких було бл. 10 тис. Чол. Бій був запеклим.
- •Охарактеризувати Богдана Хмельницького як полководця (аналіз військової діяльності).
- •Проаналізувати політико-правову діяльність Богдана Хмельницького.
- •Дати політико-правову оцінку рішень Переяславської угоди 1654 року.
- •Навести оцінки вітчизняних істориків-фахівців діяльності Богдана Хмельницького.
- •Проаналізувати причини політичної нестабільності в українському суспільстві після смерті Богдана Хмельницького (доба Руїни).
- •Охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Гетьманщини (друга половина хvіі - хvііі століття).
- •Навести оцінки українських істориків-фахівців політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи.
- •Пояснити причини знищення Запорозької Січі в 1775 році.
- •З’ясувати зміст і основні напрями розвитку української політико-правової думки другої половини хvіі - хvііі століття (Пилип Орлик, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода).
- •Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України у складі Російської імперії у першій половині хіх століття.
- •Охарактеризувати початок і розвиток промислового перевороту в Україні хіх століття.
- •Розкрити причини зародження і сутність громадсько-політичних рухів у Російській імперії на початку хіх століття.
- •З’ясувати сутність та особливості розвитку українського Відродження наприкінці хvііі – в першій половині хіх століття.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Розкрити політичний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Проаналізувати процес індустріалізації України у складі Російської імперії в другій половині хіх століття.
- •Дати оцінку громадівського та буржуазно-ліберального рухів в Україні Російської імперії в другій половині хіх століття.
- •Проаналізувати зміни в соціальній та національній структурі населення України Російської імперії другої половини хіх століття.
- •Розкрити рух народників у Російській імперії та в Україні в другій половині хіх століття.
- •Охарактеризувати соціал-демократичний рух в Російській імперії та Україні в другій половині хіх століття.
- •Розкрити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток політичних подій в Україні.
- •Проаналізувати діяльність Української Центральної Ради.
- •Успіх більшовицької партії пояснювався низкою обєктивних і субєктивних факторів.
- •Розкрити роль Михайла Грушевського як політика і державного діяча України.
- •Проаналізувати громадську і державну діяльність Володимира Винниченка.
- •Розкрити роль Симона Петлюри у політичному житті України.
- •Охарактеризувати Нестора Махна як особистість та махновщину як рух.
- •Виявити причини поразки українських націонал-демократичних і націонал-радикальних сил у боротьбі за владу в Україні у 1917 – 1920 роках.
- •Розкрити сутність політики «воєнного комунізму» і наслідки запровадження її в Україні.
- •Основні наслідки
- •Розкрити причини, сутність і наслідки впровадження політики суцільної колективізації в Україні. Дати оцінку трагедії 1932 – 1933 років.
- •Виявити суперечливість розвитку Радянської України в роки перших п’ятирічок.
- •Охарактеризувати соціально-економічний і політичний розвиток західноукраїнських земель між світовими війнами.
- •Українці в Польщі
- •Проаналізувати радянсько-німецькі договори 1939 року; виявити їх вплив на історичну долю українських земель.
- •Розкрити причини Великої Вітчизняної війни та місце України в планах гітлерівського командування.
- •Проаналізувати заходи уряду срср щодо посилення обороноздатності країни у роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати німецько-фашистський окупаційний режим 1941 – 1944 років в Україні.
- •Третій етап війни. Звільнення території срср та європейських країн. Перемога над фашизмом у Європі (січень 1944 р. - травень 1945р.) .
- •Охарактеризувати роль духовної сфери в роки Великої Вітчизняної війни та її вплив на розгортання боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
- •Охарактеризувати особливості післявоєнного періоду вітчизняної історії та процес відбудови народного господарства в урср.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі урср в післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити політичне становище в західноукраїнських землях у післявоєнний період (друга половина 1940 – початок 1950-х років).
- •Розкрити процес наступу сталінізму в ідеологічній сфері України в другій половині 1940-х – на початку 1950-х років.
- •99. Проаналізувати сутність реформ 1950-х – початку 1960-х років у Радянському Союзі та результати їх реалізації в урср.
- •Розкрити сутність політичної «відлиги» в срср та її прояви в Радянській Україні.
- •101. Охарактеризувати процес зародження і розвитку руху шестидесятників в урср.
- •102. Розкрити процес наростання системної кризи в срср та Радянській Україні впродовж 1970 – першої половини 1980-х років.
- •103. Охарактеризувати суспільно-політичне життя в Україні в середині 1960- першій половині 1980-х років і місце в ньому дисидентського руху.
- •Розкрити особливості соціально-економічної та політичної ситуації в урср в роки «перебудови» (1985 – 1991 роки).
- •Охарактеризувати соціально-економічне становище незалежної України (кінець хх – початок ххі століття).
- •Охарактеризувати стан культурної сфери незалежної України (кінець хх – початок ххі століття).
- •Розкрити сутність проблеми «Україна та українська діаспора» і стан взаємовідносин наприкінці хх – на початку ххі століття.
Виявити причини поразки українських націонал-демократичних і націонал-радикальних сил у боротьбі за владу в Україні у 1917 – 1920 роках.
Розглядаючи загальні причини поразки О.Субтельний виділяє внутрішні і зовнішні чинники, а також різне становище східних і західних українців. Із точки зору внутрішніх, необхідно підкреслити те, що будування держави велось одночасно з формуванням нації. Під час революції багато українських інтелігентів які стояли у проводі ніяк не могли вирішити яка мета важливіше: соціально-економічне чи національне визволення. Неосвічений і політично незрілий селянин знав чого він не хоче, але не міг з упевненістю сказати, за що він бореться. В.К. Винниченко в 1919 році у своєму щоденнику пише, що “наша нація може відродитися тільки тоді коли буде привернено інтереси селян до національної ідеї, коли відродження держави буде робитися і їхніх інтересах...” Тому селянинові важко було осягнути складну ідею національної незалежності. Навіть тоді коли частина селян осягнула цю ідею, організувати їх для підтримки було надзвичайно важко та й момент був втрачений. Таким чином, слабкість соціальної бази українського руху стала стратегічним недоліком, що правив великий вплив на результати боротьби.
Вирішальними чинниками поразки українського національного руху стали зовнішні чинники. Для західних українців це переважаюча сила поляків, а Східній Україні шлях до незалежності перетяла більшовицька Росія, а не українські більшовики. В 1920 році Троїцький визнавав: “Радянська влада протрималася на Україні до сих пір (і протрималась не легко) в основному силою Москви, великоруських комуністів і Червоної Армії”. До цього необхідно додати блискуче керівництво, прекрасна організація більшовицької партії, а також величезні фінансові, адміністративні та людські ресурси Росії, чого не хватало національному рухові, що тільки народжувався.
Не змогли добитися українці визнання і допомоги Антанти. Нарешті, становленню національного уряду великою мірою заважав хаос, що панував на Україні у ці роки.
Історія національного відродження і розвитку державності України переходить до нового етапу. З одного боку це історія боротьби за своє національне “я”, за свою національну культуру й свободу, а з другого боку – починається історія української еміграції, окремих осередків українського народу в Америці, Австралії, Азії, Європи. Доля всіх цих частин українського народу складається по різному, але залишається спільною національна свідомість і прагнення мати свою державу.
Розкрити сутність політики «воєнного комунізму» і наслідки запровадження її в Україні.
Засади
- Заміна приватної власності на соціалістичну
- Зростання ролі держави в управлінні економікою: а) централізований контроль і управління; б) заміна дрібних підприємств крупними; в) запровадження єдиного планування
- Націоналізація банків відповідно до декрету РНК
- Заміна комерційних та грошових форм розподілу безкоштовним розподілом (за твердими цінами, через карткову систему) основних товарів і послуг
Здійснені заходи
- У листопаді 1917 р. було прийнято «Положення про робітничий контроль»
- Уже 26 жовтня 1917 р. було взято під контроль Державний банк Росії, а в грудні було прийнято декрет РНК про націоналізацію приватних банків
- У грудні 1917 р. при РНК було створено Вищу раду народного господарства (ВРНГ)
- На весну 1918 р. було націоналізовано близько 800 підприємств. 28 червня 1918 р. РНК прийняв декрет про націоналізацію усіх галузей промисловості
- Запровадження трудової повинності на засадах «хто не працює, той не їсть»
- Перетворення військових частин на «трудові армії» для відновлення господарства
- Створення таборів примусової праці
- Мобілізація на громадські роботи «буржуазних елементів»
- Запровадження комуністичних суботників без оплати праці
- Націоналізація землі, створення комун, колективних та радянських господарств (на кінець 1918 р. їх було 3 тис.)
- Встановлення продовольчої диктатури на селі: а) державна монополія на продаж хліба та його заготівлю; б) заборона приватної хлібної торгівлі; в) примусове і безкоштовне відбирання державою «надлишків» продуктів у селян
- Продовольча розкладка (з січня 1919 р.) як прояв продовольчої диктатури; створення озброєних «продовольчих загонів» для відбирання хліба