Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kontrolni_zapitannya_do_ekzamenu_z_istoriyi_Ukr...docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
242 Кб
Скачать
☆
  1. Охарактеризувати німецько-фашистський окупаційний режим 1941 – 1944 років в Україні.

З усіх східних територій, захоплених третім рейхом, найважливішою була Україна з її багатими корисними копалинами, родючими землями, робочою силою. Усі слов'яни вважалися людьми другого сорту, а їхня роль зводилася до того, щоб служити німецькій расі.

Концентровано політика «о'своєння» східного простору була викладена у плані «Ост». Виходячи з нього, гітлерівці розробили серію директив, наказів, інструкцій, якими керувалися у практичному здійсненні своїх варварських задумів. Відповідно до плану «Ост», розрахованого на 30 років і побудованого на «теорії» расової винятковості німецької нації, народи, що населяли СРСР, передусім росіян, українців, білорусів, передбачалося піддати масовому винищенню й відселенню на інші території, а їхню землю мали колонізувати 8—9 млн німців.

Окупувавши Україну, гітлерівці встановили на її території режим кривавого терору. Згідно зі своїми цілями вони поділили Україну на окремі адміністративні одиниці.

за Україною нацисти не визнавали права на будь-яке державне існування, а її територію розглядали як «німецький простір». Видаючи себе за представників «нордичної раси», гітлерівці називали окуповані райони України «німецькою Індією», а український народ — білими рабами. Українська нація була оголошена «неповноцінною». Увесь час окупації в містах і селах діяла комендантська година. За її порушення мирних людей розстрілювали на місці. Було заборонено і вилучено із щоденного вжитку саме слово «Україна». Населення позбавлялося елементарних юридичних прав, власної історії та культури.

Уцілілі промислові підприємства на території України окупанти оголосили власністю Німеччини, приєднали до імперських фірм, використовували для ремонту військової техніки, виготовлення боєприпасів. 

Окупанти закривали навчальні заклади й наукові установи, клуби, всіляко принижуючи гідність українського народу. Школи в рейхскомісаріатах спочатку були дозволені тільки з трирічним терміном навчання, але через кілька місяців і вони були ліквідовані. 

Неймовірних фізичних поневірянь і душевних мук завдала українському народові примусова праця на німецьких поневолювачів, особливо масове насильницьке вивезення молоді на каторжні роботи до Німеччини.

Політика нацистів в Україні була надзвичайно жорстокою. Вона ставила за мету підкорення та колонізацію України, винищення її населення. Запроваджуючи на окупованих українських землях свій «новий порядок», гітлерівці сподівалися підірвати єдність, волю й силу народу до організованого опору, але реалії окупаційного режиму змусили багатьох громадян переосмислити як політику фашистської Німеччини, так і власну поведінку.

  1. Охарактеризувати основні етапи історії України у Великій Вітчизняній війні.

  1. Перший етап війни. Етап стратегічної оборони (22 червня 1941 р. - 18 листопада 1942 р.)

Даний період вітчизняної війни був найважчим для країни і народу. Великі були жертви і втрати. Війська агресора окупували територію, на якій проживало до війни близько 12% населення, проводилася 1 / 3 валової продукції, знаходилося більше 45% посівних площ. Поразки і величезні втрати радянських військ були наслідком великих прорахунків політичного і стратегічного характеру, помилок в організації постачання, озброєння та управління військами

  1. Другий етап війни. Корінний перелом у війні. (19 листопада 1942 р. - 31 грудня 1943 р.)

Після нищівної поразки під Курськом гітлерівське верховне командування намагалося перевести війну в позиційні форми і надавало великого значення рубежу Дніпра. У ході битви за Дніпро, що проводилася без стратегічних перегрупувань, радянські війська Південно-Західного і Південного фронтів звільнили Донбас і в кінці вересня вийшли до ріки на фронті від Дніпропетровська до Запоріжжя. Війська 1,2 і 4-го Українських фронтів звільнили Запоріжжя, Дніпропетровськ, блокували противника в Криму. Війська Північно-Кавказького фронту у взаємодії з Чорноморським флотом і Азовською військовою флотилією 9 жовтня звільнили Таманський півострів, оволоділи плацдармом на північний схід від Керчі. Відкинувши ворога на 200-300 км від Москви, радянські війська приступили до звільнення Білорусії і до кінця грудня вийшли до Полісся.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]