- •1 Охарактеризувати скінченні множии та операціії над ними
- •2Охарактиризувати предмет комбінаторики
- •3Охаректиризувати основні принципи комбінаторики
- •3. Розміщення
- •4Охарактеризувати упорядковані множини
- •Запис впорядкованих множин
- •8.Охарактеризувати операції над подіями.
- •6Охарактеризувати сполуки з повтореням
- •7Охарактеризувати простір елементарних подій
- •Приклад
- •9Охарактеризувати класичне означення ймовірності
- •10 Охарактеризувати відносну частоту
- •11 Охарактеризувати статистичну ймовірність
- •12 Охарактеризувати теорему для додавання несумісних подій та сумісних подій
- •13 Охарактеризувати умовні ймовірності та незалежні події
- •[Ред.]Незалежні події
- •14 Охарактеризувати ймовірність настання хоча б однієї події
- •Зауваження
- •16 Охарактеризувати фолмулу Баєса
- •Наслідок
- •17 Охарактеризувати схему Беруллі
- •Властивості
- •19 Охарактеризувати локальну теорему Муавра Лапласса
- •Теорема
- •20 Охарактеризувати випадкові величини та функції розподілу
- •Властивості
- •21 Охарактеризувати основні закони розподілу дискретних випадкових величин
- •22. Диференціальна функція розподілу
- •23 Охарактеризувати неперервні випадкові величини
- •Способи задання
- •24 Охарактеризувати щільність розподілу ймовірностей
- •Щільність ймовірності
- •25 Навести приклади неперервних випадкових велечин
- •26 Охарактеризувати дискретний розподіл
- •27 Охарактеризувати неперервні розподіли
- •Визначення
- •Функція розподілу
- •Функція моментів
- •28 Охарактеризувати числові характеристики неперервної випадкової величини
- •29 Охарактеризувати основі розподіли неперервних випадкових величин
- •30 Охарактеризувати розподіл функції випадкового аргументу
- •1. Функції одного випадкового аргументу
- •1.1. Функції дискретного випадкового аргументу
- •2.2. Математичне сподівання і дисперсія лінійної функції двох випадкових величин
- •2.3. Математичне сподівання і дисперсія мінімальної із двох випадкових величин.
- •33 Охарактеризувати означення лінійної регресії
- •Класична модель лінійної регресії
- •Узагальнена модель лінійної регресії
- •Перевірка статистичних гіпотез
- •Класифікація статистичних гіпотез
- •Сутність кореляції
- •Коефіцієнт кореляції
- •41. Охарактеризувати геометричну ймовірність
- •Використання геометричної ймовірності
- •Формально
- •42. Охарактеризувати незалежність подій
- •Незалежні події
- •43 Охарактеризувати теорему множення ймовірностей.
- •44. Охарактеризувати формулу Бернуллі та алгоритм розв’язування задач за допомогою неї.
- •Умови використання
- •Виведення формули Бернуллі
- •Приклад задач Задача 1
- •45. Охарактеризувати ряд і перетворення Фур’є.
- •Визначення
- •Властивості
- •Використання
- •46.Охарактеризувати математичне сподівання.
- •Твердження
- •Означення 2
- •47 Охарактеризувати моменти випадкової величини.
- •48. Дисперсія випадкової величини. Середнє квадратичне відхилення
- •Означення
- •Твердження
- •Теореми
- •Властивості
- •49. Охарактеризувати початкові та центральні моменти.
- •51. Охарактеризувати систему двох випадкових величин.
- •Формулювання Ляпунова
- •Формулювання Лінденберга
- •53. Охарактеризувати закон великих чисел.
- •54. Охарактеризувати статистичні таблиці.
- •55. Охарактеризувати статичні оцінки параметрів генеральної сукупності.
- •Xарактеристики генеральної сукупності
- •Особливості
- •Приклад
- •56. Охарактеризувати нульову гіпотезу та алгоритм перевірки правильності нульової гіпотези.
- •Коефіцієнт кореляції
- •Властивості
- •60. Охарактеризувати класичне та статистичне означення ймовірностей.
3Охаректиризувати основні принципи комбінаторики
Двома основними правилами комбінаторики є: Принцип суми. Якщо множина A містить m елементів, а множина B – n елементів, і ці множини не перетинаються, то А і B містить m+n елементів. Принцип добутку. Якщо множина A містить m елементів, а множина B – n елементів, то A і B містить m на n елементів, тобто пар. Кількість елементів множини A будемо далі позначати |A|. Ці правила мають також вигляд: Принцип суми. Якщо об'єкт A можна вибрати m способами, а об'єкт B – n іншими способами, то вибір "або A, або B" можна здійснити m+n способами. Принцип добутку. Якщо об'єкт A можна вибрати m способами і після кожного такого вибору об'єкт B може бути вибраним n способами, то вибір "A і B" в указаному порядку можна здійснити m на n способами. Наведені правила очевидним чином узагальнюються на випадки довільних скінченних об'єднань множин, що попарно не перетинаються, та на скінченні декартові добутки. Правило добутку застосовується для підрахунку кількості об'єктів, що розглядаються як елементи декартових добутків відповідних множин. Отже, ці об'єкти являють собою скінченні послідовності – пари, трійки тощо. Нагадаємо, що з точки зору математики послідовність довжини m елементів множини A – це функція, яка натуральним числам 1, 2, …, m ставить у відповідність елементи з A.
Перестановки
Нехай треба підрахувати число способів, за якими можна розмістити в ряд n предметів. Якщо дані предмети розглядати як елементи множини то кожне розміщення є скінченною множиною, елементи якої записано у певному порядку.
Скінченні множини, для яких істотним є порядок елементів, називаються впорядкованими. Вказати порядок розміщення елементів у скінченній множині з п елементів означає поставити у відповідність кожному елементу даної множини певне натуральне число від 1 до п .
Дві впорядковані множини називаються рівними, якщо вони складаються з тих самих елементів і однаково впорядковані. З цього випливає, що множини (а, b, с) і (b, с, а) - це різні впорядковані множини.
Означення. Будь-яка впорядкована множина, що складається з п елементів, називається перестановкою з п елементів.
Перестановки з п елементів складаються з одних і тих самих елементів, а відрізняються одна від одної лише порядком.
3. Розміщення
Нехай деяка множина складається з п різних елементів.
Означення. Розміщеннями з п елементів по k називаються підмножини, що мають k елементів, вибраних з даних п елементів і розміщених у певному порядку (k<п).
Розміщення можуть відрізнятися одне від одного або самими елементами, або порядком їх розміщення.
|
|
|
|
Сполучення
|
|
4Охарактеризувати упорядковані множини
Впорядко́вана
множина́ — множина для
будь-яких двох елементів
,
якої
встановлено одне з наступних відношень
порядку:
або
(
не
перевищує
),
або
(
не
перевищує
),
Запис впорядкованих множин
Впорядковані (скінченні або такі, елементи яких можна перерахувати) множини часто записують, розташовуючи їх елементи в заданому порядку в круглих дужках. Наприклад, записи
(1; 2; 3) і (2; 1; 3) (1)
представляють різні скінченні впорядковані множини, які можна отримати з однієї і тієї ж множини {1; 2; 3}, впорядковуючи її двома різними способами. Для запису скінченної впорядкованої множини у виді, аналогічному (1), необхідно вказати перший елемент впорядкованої множини і вказати порядок (правило) розташування наступних елементів.
