- •1. Мета та завдання педагогічної практики
- •Мета педагогічної практики
- •1.2. Завдання педагогічної практики
- •2. Програма та зміст педагогічної практики
- •2.1. Програма педагогічної практики
- •2.2. Зміст педагогічної практики на іv курсі (освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр)
- •2.3. Зміст педагогічної практики на V курсі (освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст)
- •3. Організація і порядок проведення практики
- •3.1. Загальні вимоги щодо проведення педагогічної практики
- •3.2. Обов'язки і права студента-практиканта
- •Особливості організації і проведення педагогічної практики студентів заочного віділення
- •3.3. Обов'язки керівників педагогічної практики від птнз і дз „лну імені Тараса Шевченка”
- •Обов'язки адміністрації навчального закладу (бази практики)
- •Заступник директора з навчально-виховної роботи
- •Куратор закріпленої групи (класний керівник):
- •3.4. Підведення підсумків педагогічної практики
- •Оцінка роботи студентів
- •Критерії оцінювання результатів з навчально-методичної роботи
- •Критерії оцінювання результатів з виховної роботи
- •4. Структура і зміст звітної документації з педагогічної практики
- •5.2. Методична частина.
- •5.2.1. План-конспект навчального заняття
- •Методичні рекомендації щодо складання розгорнутого плану-конспекту заняття і його проведення.
- •Структура плану-конспекту уроку виробничого навчання
- •Хід уроку
- •План уроку виробничого навчання
- •Література:
- •Хід уроку:
- •Типові помилки і шляхи їх попередження
- •5.2.2. Аналіз відвіданихзанять викладачів і студентів-практикантів
- •5.3. Виховний розділ План виховної роботи групи
- •Виховні заходи
- •Аналіз виховного заходу
- •Методика аналізу та оцінювання ефективності виховного заходу
- •Вивчення особистості учня
- •Лист індивідуальних спостережень
- •Рекомендації по роботі з учнями, мають девіантну поведінку.
- •Керівництво і організація колективу:
- •Зміст і характер колективної діяльності:
- •Методичні вказівки з вивчення колективу навчальної групи
- •Висновок про проведену виховну роботу
- •5.4. Висновки
- •5.5. Бібліогафічний опис
- •Аналіз підсумків педагогічної практики
- •6.1. Самодіагностика рівня розвитку педагогічної компетентності. Тестові завдання.
- •Визначення рівня сформованості професійно-значущих якостей особистості майбутнього інженера-педагога.
- •Оцінка утруднень в педагогічній діяльності
- •6.2. Самоконтроль і самоаналіз педагогічної діяльності
- •6.3. Типові помилки студента-практиканта:
- •7. Орієнтовні питання до диференційованого заліку
- •8. Заключні положення
- •Список рекомендованої літератури
- •Дз «луганський національний університет імені тараса шевченка»
- •З педагогічної практики
- •Організація і методика проведення уроків виробничого навчання
- •Структура уроку виробничого навчання
- •1. Психолого-педагогічна карта учня
- •1. Прояви в навчанні
- •2. Особливості учня, що виявляються в поведінці
- •3. Громадська активність
- •4. Характерологічні якості
- •5. Деякі специфічні особистісні особливості
- •6. Спеціальні можливості
- •7. Спілкування в сім'ї
- •Методика аналізу рівня сформованості інтелектуальних умінь
5.2. Методична частина.
5.2.1. План-конспект навчального заняття
План-конспект уроку – основний документ для проведення конкретного уроку з навчальної теми. Стандартних, обов'язкових форм планів-конспектів уроку не встановлено, тому що форма плану-конспекту, як і його зміст, методи проведення, глибина розкриття матеріалу змінюються в залежності від змісту уроку, його навчальної і виховної мети, характеру майбутніх робіт, організації вправ.
Добре складений конспект допомагає вести урок на високому рівні. У конспекті коротко викладається основна сутність навчального матеріалу, наводяться необхідні обґрунтування, табличної дані, схеми, ескізи, розрахунки та ін. Передбачається також можливість за необхідністю доповнювати раніше складений конспект новими матеріалами. У такий спосіб конспект стає збірником дидактичних, методичних і технологічних матеріалів, куди викладач вносить нові, прогресивні знання. Такі конспекти мають велику цінність при підготовці до навчальних занять.
Методичні рекомендації щодо складання розгорнутого плану-конспекту заняття і його проведення.
План-конспект заняття складається за такою формою:
Тема.
Мета заняття (навчальна, розвиваюча, виховна).
Тип заняття.
Методи заняття.
Обладнання.
Хід заняття:
Організаційна частина;
Перевірка пройденого матеріалу;
Викладання нового матеріалу;
Підведення підсумків уроку.
При визначенні мети заняття треба пам'ятати, що:
навчальна мета передбачає оволодіння визначеним навчальним матеріалом, усвідомлення учнями нових знань;
розвиваюча мета досягається в процесі залучення учнів до рішення технічних або винахідницьких задач;
виховна мета спрямована на формування в учнів якостей особистості, що характеризують сучасну високоморальну людину.
У розділі "Обладнання" наводиться обладнання, інструменти і наочні приладдя, що будуть застосовуватися в ході занятті.
Організаційний момент містить у собі наступні пункти:
перевірка наявності учнів;
перевірка готовності до заняття (наявність зошитів, технологічного одягу та ін.).
Перевірка пройденого матеріалу
Форма перевірки пройденого матеріалу може бути такою: індивідуальне опитування, доповідь учнів, фронтальне швидке опитування, запитання учнів один до одного, невелика письмова робота, написання технічного диктанту, рішення карток-завдань, розгадування кросвордів, ребусів та ін. Форму перевірки пройденого матеріалу викладач повинен вибрати самостійно, з огляду на контингент групи, тему заняття та інші фактори.
План-конспект повинен містити запитання з відповідями, кросворди, текст технологічного диктанту чи інший матеріал, що використовується для перевірки пройденого матеріалу.
Викладення нового матеріалу.
Цей розділ плану-конспекту повинен містити пункти плану повідомлення нового матеріалу і короткий зміст навчального матеріалу по даному пункту, бажано з малюнками, кресленнями, схемами і т.п.
Перш ніж приступити до викладання нового матеріалу, необхідно підвести до цього учнів, активізувати їх увагу, підкреслити актуальність і важливість даної теми для формування фахових знань.
Для закріплення нового матеріалу бажано підготувати короткі запитання.
Пояснення нового матеріалу може бути організоване таким чином: викладання матеріалу з використанням різних методів (словесних, наочних), а потім швидке опитування учнів з метою виявлення глибини засвоєння ними нового матеріалу. При цьому викладач поділяє новий матеріал на логічно цілісні елементи (блоки) і після пояснення кожного блоку перевіряє, як учні його засвоїли. Тільки після доцільно переходити до пояснення наступного блоку і перевірки його засвоєння.
Підведення підсумків уроку.
Заняття закінчується узагальненням викладача, що сприяє систематизації знань учнів, отриманих на всіх його етапах і виставленням оцінок найбільш активним учням.
