- •Аксіоми біології
- •2. Основні властивості та ознаки живих організмів
- •3. Структурні рівні організації життя
- •Рівні організації живої матерії.
- •Клітини людського організму
- •4. Методи дослідження людського світу.
- •Лекція 2.
- •1. Креаціонізм
- •Гіпотези самозародження
- •Біохімічна теорія
- •Тема. Людина розумна - біологічний вид. Походження людини
- •Лекція 3. Тема. Ріст та розвиток дитини.
- •Особливості статевого дозрівання хлопчиків і дівчат
- •Лекція 4. Тема. Організм людини як цілісна біологічна система.
- •Поняття про подразливість та рефлекс.
- •Тема. Функції і фізико-хімічні властивості крові
- •1. Поняття про внутрішнє середовище організму
- •2. Склад і фізико-хімічні властивості крові.
- •3. Біологічна роль еритроцитів в організмі людини.
- •4. Біологічна роль лейкоцитів в організмі людини.
- •Імунітет. Групи крові.
- •Лекція 5. Тема. Фізіологія обміну речовин Основні уявлення про пластичний обмін, біосинтез білків, фотосинтез
- •1.Обмін білків, вуглеводів і жирів в організмі людини.
- •2. Водний і мінеральний обмін. Значення вітамінів для
- •Лекція 6. Нервова система.
- •Структура нервової системи та її значення в регуляції і узгоджені функції організму людини.
- •Мозок. Різновиди та будова.
- •Значення в регуляції та узгоджені функції організму і людини.
- •1. Фізіологічний зміст внд.
- •2.Фізіологічні механізми пам’яті, мислення, свідомості та уваги.
- •3. Особливості внд людини.
- •Лекція 7. Аналізаторні системи План
- •II. Подразники та їх природа.
- •1. Оптична система ока.
- •2. Рецепторна система сітківки.
- •3. Функції допоміжного апарату ока. Вікові особливості зорового аналізатора.
- •1.Функції слухової сенсорної системи.
- •2. Фізіологія вестибулярного аналізатора.
- •Лекція 8. Ендокринна система. Залози внутрішньої секреції.
- •1. Передня доля:
- •3. Функції надниркових залоз.
- •2. Робота серця як нагнітальної помпи.
- •3. Механічні та звукові явища в серці.
- •1. Чсс у стані спокою та під час фізичного навантаження.
- •3. Рефлекторна та гуморальна регуляція роботи серця.
- •Рух крові по судинах.
- •1. Функціональна організація судинної системи.
- •2. Кровоток у артеріальній системі.
- •4. Фізіологічна характеристика артеріального пульсу.
- •5. Мікроциркуляція.
- •6. Кровоток у венах.
- •Лекція 11. Система органів дихання
- •Загальний функціональний план дихального апарату.
- •2. Механізми газообміну.
- •3. Легеневі об’єми та ємності.
- •2. Перенос газів кров’ю.
- •Лекція 12. Фізіологія системи травлення
- •1. Функції травного апарату.
- •2. Травлення в різних відділах травного каналу.
- •3. Функції товстої кишки.
- •4. Вплив м’язової роботи на процеси травлення.
- •Лекція 13. Опорно-рухова система. Значення опорно-рухової системи. М’язи як частина опорно-рухової системи.
- •Лекція 14. Шкіра. Будова та функції шкіри
- •Лекція 15. Будова та функції чоловічої та жіночої статевих систем. Система органів виділення. Будова та функції чоловічої та жіночої статевих систем.
- •Система органів виділення
- •Лекція 16. Поняття про здоров’я і хворобу людини Людина і довкілля.
- •Старість, як біологічне явище
- •Тривалість життя людини
- •Людина і довкілля.
- •Лекція 17. Предмет і завдання генетики
- •3.Гібрідологічний метод вивчення спадковості.
- •3.1 Перший закон Менделя.
Біохімічна теорія
Першу наукову теорію походження життя на Землі створив радянський біохімік А.І. Опарін (1894-1980). У 1924 р. він опублікував роботи, в яких виклав уявлення про те, як могло виникнути життя на Землі. Відповідно до цієї теорії, життя виникло в специфічних умовах стародавньої Землі і розглядається Опаріним як закономірний результат хімічної еволюції сполук вуглецю у Всесвіті.
За Опаріним, процес, який призвів до виникнення життя на Землі, може бути розділений на три етапи:
Виникнення органічних речовин.
Утворення з найпростіших органічних речовин біополімерів (білків, нуклеїнових кислот, полісахаридів, ліпідів та ін.).
Виникнення примітивних організмів, здатних до самовідтворювання.
Теорія біохімічної еволюції має найбільшу кількість прихильників серед сучасних вчених. Земля виникла близько п'яти мільярдів років тому; спочатку температура на поверхні була дуже високою (до декількох тисяч градусів). У міру її остигання утворилася тверда поверхня (земна кора - літосфера).
Атмосфера, яка спочатку складалася з легких газів (водень, гелій), не могла ефективно утримуватися недостатньо щільною Землею, і ці гази замінювалися важкими: водяною парою, вуглекислим газом, аміаком і метаном. Коли температура Землі опустилася нижче 100 оС, водяна пара почала конденсуватися, утворюючи світовий океан. У цей час, відповідно до уявлень А.І. Опаріна, відбувся абіогенний синтез, тобто в первинних земних океанах, насичених різними простими хімічними сполуками, «в первинному бульйоні» під впливом вулканічного тепла, розрядів блискавок, інтенсивної ультрафіолетової радіації та інших факторів середовища почався синтез більш складних органічних сполук, а потім і біополімерів . Утворенню органічних речовин сприяла відсутність живих організмів - споживачів органіки - і головного окислювача - кисню. Складні молекули амінокислот випадково об'єднувалися в пептиди, які, у свою чергу, створили початкові білки. З цих білків синтезувалися первинні живі істоти мікроскопічних розмірів.
Найбільш складною проблемою в сучасній теорії еволюції є перетворення складних органічних речовин на прості живі організми. Опарін вважав, що вирішальна роль в перетворенні неживого в живе належить білкам. Мабуть, білкові молекули, притягаючи молекули води, утворювали колоїдні гідрофільні комплекси. Подальше злиття таких комплексів один з одним призводило до відділення колоїдів від водного середовища (коацервації). На кордоні між коацерватом і середовищем шикувалися молекули ліпідів - примітивна клітинна мембрана. Передбачається, що колоїди могли обмінюватися молекулами з навколишнім середовищем (прообраз гетеротрофного живлення) та накопичувати певні речовини. Ще один тип молекул забезпечував здатність до самовідтворення. Система поглядів А.І. Опаріна отримала назву «коацерватна гіпотеза».
Гіпотеза Опаріна була лише першим кроком у розвитку біохімічних уявлень про виникнення життя. Наступним кроком стали експерименти Л.С. Міллера, який в 1953 році показав, як з неорганічних складових первинної земної атмосфери під впливом електричних розрядів і ультрафіолетового випромінювання можуть утворюватися амінокислоти та інші органічні молекули.
Академік РАН В.М. Пармон і ряд інших вчених пропонують різні моделі, що дозволяють пояснити, як в середовищі, насиченому органічними молекулами, можуть протікати автокаталітичні процеси, що продукують деякі з цих молекул. Одні молекули продукуються успішніше, інші - гірше. Так запускається процес хімічної еволюції, яка передує еволюції біологічній.
На сьогоднішній день серед біологів переважає гіпотеза РНК-світу, яка каже, що між хімічною еволюцією, в якій розмножувалися і конкурували окремі молекули і повноцінним життям, основаного на моделі ДНК-РНК-білок, був проміжний етап, на якому розмножувалися і конкурували між собою окремі молекули РНК. Вже є дослідження, які показують, що деякі молекули РНК володіють автокаталітичними властивостями і можуть забезпечувати самовідтворення без участі складних білкових молекул.
Сучасна наука ще далека від вичерпного пояснення, як конкретно неорганічна речовина досягла високого рівня організації, характерного для процесів життєдіяльності. Тим не менше, ясно, що це був багатоступінчастий процес, в ході якого рівень організації речовини крок за кроком підвищувався. Відновити конкретні механізми цього ступеневого ускладнення - завдання майбутніх наукових досліджень. Ці дослідження йдуть за двома основними напрямками:
1. зверху вниз: аналіз біооб'єктів та вивчення можливих механізмів утворення їх окремих елементів;
2. знизу вгору: ускладнення «хімії» - вивчення все більш складних хімічних сполук.
Поки домогтися повноцінного поєднання цих двох підходів не вдалося. Тим не менше, біоінженери вже зуміли «по кресленнях», тобто, за відомим генетичним кодом і структурою білкової оболонки зібрати з біологічних молекул найпростіший живий організм - вірус. Тим самим доведено, що для створення живого організму з неживої матерії не потрібно надприродного впливу. Так що необхідно лише відповісти на питання, як цей процес міг пройти без участі людини, у природному середовищі.
