- •Полярна система координат
- •Циліндрична система координат
- •Сферична система координат
- •Лінійний простір
- •Система векторів і спосіб її задання. Лінійна комбінація векторів
- •Матриці та їх види
- •Визначник і мінори матриці
- •Властивості визначників
- •Необхідність
- •Достатність
- •3.4. Ранг матриці
- •13) Метод Гаусса розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •Приклад
- •14) Однорідні системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Загальний і частинний розв’язки. Загальний і частинний розв’язки
- •15) Обернена матриця. Матричний метод розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •Квадратичні форми. Теорема Сільвестра
- •Векторне і загальне рівняння площини.
- •Рівняння площини у відрізках, рівняння площини що проходить через три задані точки.
- •23. Нормальне рівняння площини.
- •Кут між двома прямими у просторі
- •1.2 Гіпербола
- •1.3 Парабола
- •Зведення кривої другого порядку до канонічного вигляду.
Матриці та їх види
Введемо поняття матриці незалежно від системи векторів. Запишемо прямокутну таблицю чисел із k рядків і n стовпців:
Прямокутна таблиця, складена із довільного набору величин, називається прямокутною матрицею . При цьому величини називаються елементами матриці, а сукупність елементів, розкладених на горизонтальній (вертикальній) прямій, складають рядок (стовпець) матриці. Місце елемента визначається номером рядка і номером стовпця, на перетині яких він розміщений. У прийнятому позначенні перший індекс елемента вказує на номер рядка, а другий – на номер стовпця. Будь-який елемент матриці звичайно позначається через aij, де і – номер рядка, j – номер стовпця, на перетині яких розміщено цей елемент.
Символічний добуток числа рядків k на число стовпців n матриці називають розміром матриці і позначають k×n.
Матриця, в якій число рядків дорівнює числу стовпців, називається квадратною матрицею:
Кількість рядків (стовпців) квадратної матриці називається її порядком. Так, матриця В має порядок n.
Розмір квадратної матриці дорівнює n2. У квадратних матрицях звичайно виділяють два види елементів. Це елементи, які містяться на діагоналях квадрата, складеного із елементів матриці. Елементи
Складають так звану головну діагональ матриці В, а сукупність елементів
-її побічну діагональ.
Замінимо у матриці А рядки на стовпці так, щоб перший рядок став першим стовпцем, другий рядок – другим стовпцем, третій рядок – третім стовпцем тощо. У результаті цього дістанемо матрицю
Матриця А називається транспонованою матрицею відносно матриці А. Перехід матриці А до матриці АТ називається операцією транспонування. У матрицях А і АТ елементи aij i a’ij пов’язані співвідношенням a’ij= aij для всіх i= 1,2,…,n i j= 1,2,…,k.
Матриця називається нульовою, якщо всі її елементи – нулі:
Якщо в квадратній матриці всі елементи, розміщені поза головною діагоналлю, - нулі, то матриця називається діагональною:
Діагональна матриця, всі елементи головної діагоналі якої дорівнюють одиниці, називається одиничною. Одинична матриця позначається так:
Якщо для квадратної матриці В справджується рівність bij=bji, то матриця називається симетричною.
Симетричні матриці інваріантні відносно транспонування, тобто транспонована і задана матриці збігаються.
Дві матриці однакових розмірів, з однаковими відповідними елементами називаються рівними між собою.
Матриця, у якої всі елементи, що стоять над головною діагоналлю ( або під головною діагоналлю) нулі, називається нижньою трикутною (або верхньою трикутною) матрицею.
Наприклад
,
-
нижня трикутна матриця.
Матриця,
для елементів якої справджується
співвідношення
,
називається кососиметричною.
Наприклад,
-
кососиметрична
Сумою двох матриць однакового розміру називається матриця такого самого розміру, елементи якої дорівнюють сумам відповідних елементів матриць, які додаються.
Сумою матриць А і В
є матриця С
Легко помітити, що операція додавання матриць, як і операція додавання чисел у арифметиці, підлягає переставному (комутативному) закону:
А+В = В+А
Із означення суми матриць випливає,що сума будь-якої матриці і нуль-матриці того самого розміру дорівнює даній матриці:
А+0=А, 0+А=А
Тобто нуль-матриця в теорії матриць виконує ту саму роль, що і число нуль у теорії чисел.
Добутком матриці на число (або числа на матрицю) називається матриця, елементами якої є добутки елементів даної матриці на це число:
Операція множення матриці на число має розподільну властивість.
λ(А+В) =λА+λВ
Якщо число λ=0, то добуток А∙0 дорівнює нуль-матриці:
А∙0= 0∙А=0
Якщо порівняти означення операцій додавання, віднімання і множення матриць на число з аналогічними операціями над векторами, то легко помітити повну їх аналогію.
Введемо поняття лінійної залежності і незалежності матриць стосовно до матриці-стовпця або матриці-рядка.
Нехай дано набір матриць-стовпців з однаковою кількістю рядків
Візьмемо набір чисел λ1, λ2 ,…,λк і помножимо λ1 на А1, λ2 на А2 ,…, λк на Ак. Знайдені результати додамо. Дістанемо нову матрицю-стовпець
Добутком двох матриць А і В, число стовпців першої з них дорівнює числу рядків другої, називається третя матриця С,елемент якої сij дорівнює сумі добутків елементів і-го рядка матриці А на відповідні елементи j-го стовпця матриці В.
Нехай дано матриці
Тоді їхній добуток
Де
Наведене правило множення матриць викликане необхідністю записувати в компактній формі системи лінійних рівнянь.
Дві матриці А і В називаються узгодженими, якщо число стовпців першої дорівнює числу рядків другої, тобто вони мають розміри m×n i n×p. Перемножати можна тільки узгоджені матриці.
Приклад. Знайти добуток матриць
Розв’язання. Ці матриці можна перемножати, тому що число стовпців матриці А дорівнює числу рядків матриці В. За означенням знаходимо
A∙B=
=
=
.
Визначник і мінори матриці. Властивості визначників. Ранг матриці.
