- •Функції економічної теорії
- •Метод та засоби економічного дослідження
- •Виробничі ресурси, їх класифікація
- •Економічні закони та категорії
- •До системи економічних законів належать передусім чотири їх типи:
- •Економічна теорія та економічна політика. Завдання економічної теорії в умовах перехідної економіки України
- •Продукт як результат втілення факторів виробництва
- •Потреби та споживчі блага. Класифікація потреб. Закон зростання потреб
- •Виробництво та його фактории
- •Крива виробничих можливостей
- •Ресурсний потенціал України та проблеми його використання
- •Закон спадної продуктивності факторів виробництва та його вплив на поведінку виробника
- •Технологічний спосіб виробництва: сутність та еволюція. Характеристика сучас. Тсв
- •Ефективність використання факторів виробництва: сутність, основні показники, стан в Україні
- •Економічне зростання та його типи. Освіта як фактор економічного зростання
- •Економічний зміст власності. Право власності
- •Типи, види і форми власності
- •Реформування відносин власності в перехідній економіці України
- •Сутність та принципи ринкової організації економіки. Функції ринку
- •Ринок, як система економічних відносин, яка регулює взаємовідносини виробників і споживачів виконує такі функції:
- •Товар та його властивості
- •Загальні засади та модель адміністративно-командної економіки
- •Змішана економіка розвинутих країн
- •Економічна система сучасної України. Роздержавлення та приватизація економіки в Україні
- •Вартість товару. Теорії вартості
- •1.Теорія факторів виробництва, що визначає вартість товарів за витратами на їхнє виробництво.
- •2.Теорія попиту і пропозиції, що визначає вартість товарів за співвідношенням попиту і пропозиції на них у процесі обміну
- •Суть і функції грошей
- •Закон вартості
- •Види грошей. Визначення кількості грошей в обігу. Конвертованість грошей
- •Гроші в Україні. Грошова реформа 1996 року, її необхідність, механізм проведення та значення
- •Попит. Закон попиту. Фактори попиту
- •Пропозиція. Закон пропозиції. Фактори пропозиції
- •Ринкова ціна. Явища дефіциту та надлишку товарів. Значення конкуренції у встановленні ринкової ціни. Антимонопольна діяльність держави
- •Різні види ринків: підходи до класифікації, загальна характеристика
- •Ринкова інфраструктура та її елементи
- •Товарні біржі, їх роль у ринковій економіці
- •Акціонерні товариства. Акція. Види акцій. Ціна акції
- •Банки та банківська система. Банківська система в Україні
- •Біржі праці (служби зайнятості). Служби зайнятості в Україні
- •Фінансово-кредитні посередники: інвестиційні фонди, страхові та довірчі компанії, пенсійні фонди
- •Рента. Ціна землі
- •Заробітна плата: сутність, форми. Номінальна та реальна заробітна плата. Заробітна плата в Україні
- •Підприємництво та його види. Підприємництво в Україні
- •Позичковий процент. Норма процента та фактори, що її визначають
- •Підприємство в ринковій економіці: суть, функції та види
- •Економічна сутність прибутку. Норма прибутку та фактори, що її визначають
- •Малий і великий бізнес, необхідність їх поєднання. Проблема малого бізнесу в Україні
- •Фермерські та колективні підприємства в сільському господарстві. Фермерство в Україні
- •Фонди підприємства, їх кругооборот та оборот
- •Державні підприємства в ринковій економіці. Державні підприємства в Україні
- •Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки. Доходи та витрати домогосподарств. Домогосподарства в Україні
- •Необхідність, суть та функції маркетингу
- •Зміст управлінської діяльності підприємства. Менеджмент. Еволюція теорій управління
- •Основні види управління (менеджменту) у людському суспільстві:
- •Функції управління фірмою. Організаційні структури управління підприємством
- •Інфляція: суть, причини, рівень
- •Сукупний попит і сукупна пропозиція, їх урівноваження
- •Класичний, кейнсіанський та неокласичні погляди на можливість досягнення макрорівноваги
- •Валовий внутрішній (національний) продукт та інші макроекономічні показники
- •Циклічність як форма руху ринкової економіки
- •Безробіття, його рівень та наслідки
- •Види і причини безробіття. Засоби держави по обмеженню безробіття. Стан ринку праці і безробіття в Україні
- •Макроекономічне регулювання в Україні
- •Міжнародний поділ праці та фактори, що його визначають. Світове господарство
- •Міжнародна торгівля. Світова ціна. Протекціонізм і лібералізм у міжнародній торгівлі. Світова організація торгівлі (сот)
- •Платіжний баланс країни: сутність, структура. Платіжний баланс України
- •1. Баланс поточних операцій складається з: * Торгівельного балансу, який показує різницю між товарним експортом країни та її товарним імпортом// * Балансу послуг та некомерційних платежів
- •2. Баланс фінансових операцій з капіталом враховує надходження коштів за наступними категоріями: *Міжнародний рух підприємницького капіталу.// * Міжнародний рух позикового капіталу.
- •Міжнародна валютна система
- •Форми міжнародного підприємництва
- •Особливості входження України у сучасне світове господарство
- •Міжнародні фінансово-кредитні установи
Державні підприємства в ринковій економіці. Державні підприємства в Україні
Державне підприємство (ДП) — підприємство, засноване на державній власності.
Феномен державного підприємництва відомий давно. Перейшовши крізь різні перипетії – згортання та розширення, – він утвердився у сучасних економічних системах як необхідний атрибут. Держава відіграє активну і важливу роль у процесі соціально-економічних перетворень. Виражаючи суспільну волю і керуючись вимогами поступу, вона виступає як ініціатором, так і провідником прогресивних зрушень. Державне підприємництво є одним з напрямів урядового втручання в економіку. Розрізняють два основних способи керівного впливу держави на господарський розвиток. Перший – це державне регулювання бізнесової діяльності за допомогою встановлення "правил гри" та цілеспрямованих дій методами кредитно-грошової, фінансової чи соціальної політики. Воно здійснюється переважно прийомами непрямого економічного діяння. Другий – це державне підприємництво як спосіб безпосередньої участі держави у суспільному відтворенні.
Державне підприємництво включає в себе механізм націоналізації та денаціоналізації підприємств, порядок створення державою власних підприємств, планування і управління різними формами державних підприємств та ін.
Державний сектор поки що залишається головним в Україні. Його питома вага в загальному обсязі промислового виробництва становить близько 90%. За прогнозами, в економіці України, особливо у промисловості, тривалий час існуватимуть два сектори, навіть тоді, коли велика, за сьогоднішньою термінологією, приватизація буде успішно здійснюватися.
На період переходу до ринку у сфері державного підприємництва залишаються: оборонна промисловість і оборона, залізничний, трубопровідний і авіатранспорт, лінії електро- і газомереж, зв'язок, сфера добування і обороту дорогоцінних каменів, металу, стратегічних матеріалів і валюти. Держава залишає за собою монополію інвестування цих сфер. Державний статус відповідно зберігатимуть корпорації і компанії, які створюватимуться у сфері залізничного транспорту, Морфлоту, телеграфного зв'язку, пошти, й існуючі "Авіалінії України", "Укррічфлот", "Укрдержстрах, телерадіомовна компанія України, Національне космічне агентство України.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в Україні існує 11 175 утворених при міністерствах і відомствах державних госпрозрахункових підприємств, установ та організацій. Зокрема, 7 608 з них входять до сфери управління міністерств, 3 567 – інших центральних органів виконавчої влади.
Управління державним сектором економіки в Україні в даний час базується на принципах відновлення галузевого управління з одночасним скороченням кількості міністерств, забороною адміністративного втручання в оперативну діяльність підприємств. Взаємовідносини з керівниками державних підприємств регламентуються контрактом з ними. Призначення директорів здебільшого здійснюють міністерства за погодженням з місцевими органами управління; частина з них затверджується місцевими органами управління, які контролюють фінансові результати діяльності підприємств. Водночас вживаються заходи щодо роздержавлення підприємств, перетворення їх у відкриті акціонерні товариства. Управління ними здійснюється державою через своїх представників у довірених товариствах та наглядових радах.
