1. Предмет фінансової науки.

2. Фінансові явища та процеси на різних рівнях національної економіки.

3. Об'єкти дослідження.

4. Загальна мета фінансової науки.

5. Методи пізнання фінансового життя.

6. Історичні та економічні передумови виникнення та розвитку фінансів.

7. Співвідношення між категоріями "фінанси" і "гроші".

8. Об'єкти і суб'єкти фінансових відносин.

9. Моделі фінансових відносин у суспільстві.

10. Функції фінансів, їх характеристика.

11. Вплив фінансів на розвиток суспільного виробництва.

12. Поняття фінансової системи.

13. Внутрішня структура фінансової системи

14. Регіональний аспекі побудови фінансової системи.

15. Організаційна структура фінансової системи.

16. Призначення і специфічні ознаки сфер та ланок фінансової системи.

17. Управління фінансовою системою,

18. Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки,

19. Розвиток фінансової науки наприкінці XVIII століття.

20. Розвиток фінансової науки у XIX отоліті і.

21. Розвиток фінансової науки в Росії.

22. Розвиток фінансової науки в Україні.

23. Сучасна світова наукова фінансова думка.

24. Фінансова політ ика як складова частина економічної і соціальної політики держави.

25. Стратегія і тактика фінансової політики.

26. Фіна псовий механізм іа йот роль в реалізації фінансової політ ики.

27. Організаційно-правове забезпечення фінансової політики.

28. Фінансове планування.

29. Система управління фінансами.

30. Фінансовий контроль, його сутність і іначення.

31. Вили, форми і методи фінансового контролю.

32. Сутність податків і а їх економічний зміст.

33. Функції податкін. їх характерне! ика.

34. Елементи системи оподаткування.

35. Класифікація податків, їх ознаки,

36. Основи побудови податкової системи та організація оподат кування.

37. Принципи формування податкової системи.

38. Пряме оподаткування.

39. Непряме оподаткування.

40. Платежі за ресурси та інші надходження.

41. Сутність, призначення та структура бюджету держави.

42. Характеристика бюджету та формою прояву га матеріальним містом.

43. Бюджетний устрій і бюджетна система.

44. Організація взаємовідносин між бюджетами: напрямки, види та форми.

45. Субсидії, субвенції, дотації, їх значення в збалансуванні бюджетів різних рівнів.

46. Бюджетний процес.

47. Організація бюджетного планування.

48. виконання бюджету.

49. Касове виконання бюджету.

50. Бюджетні права державних органів шоноЛавчої і виконавчої влади.

51. Економічна необхідність і сутність страхування.

52. Форми і методи страхового захисту.

53. Організація страхової справи.

54. Галузі, форми і види страхування.

55. Страхування майна юридичних і фізичних осіб.

56. Поняття страхового ринку і його організаційна структура.

57. Формування і розпиток страхового ринку в Україні.

58. Перестрахування та снівстрахування як види страхової діяльності.

59. Сутність фінансового ринку, його роль у мобілізації та розподілі фінансових ресурсів.

60. Класифікація фінансових ринків.

61. Інструменти фінансового ринку.

62. Ринок цінних паперів і особливості його регулювання в Україні.

63. Фондова біржа. її функції.

64. Організація і порядок робої н фондової біржі.

65. Біржовий та позабіржовий ринок цінних паперів.

66. Поняття фінансів суб'єктів господарював. їх зміст, функції га сфери застосування.

67. Грошові потоки підприємств. їх склад, економічна характеристика і класифікація,

68. Особливості організації і функціонування фінансів підприємств різних форм власності і видів діяльності.

69. Формування фінансових результатів суб'єктів господарювання.

70. Економічна природа й призначення міжнародних фінансів.

71. Основні форми міжнародних розрахунків.

72. Міжнародні фінансові відносини та валютний ринок.

73. Форми міжнародних розрахунків та системи валютного реіулювапня.

74. Фінанси міжнародних організацій.

75. Міжнародні фінансові інституції.

76. Міжнародний фінансовий ринок.

77. Сутність і мета фінансового менеджменту підприємства.

78. Стратегія і тактика фінансового менеджмеїпу.

79. Фінансове, правове та податкове оточення підприємства.

80. Мета, задачі і призначення фінансового і управлінського обліку на підприємстві.

41. Сутність, призначення та структура бюджету держави.

Бюджет держави є складним і багатогранним явищем у суспільстві. Його розглядають з трьох сторін:— за економічним змістом;— за формою прояву;— за матеріальним змістом.За економічним змістом бюджет являє собою сукупність грошових відносин між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.Основним джерелом формування бюджету є ВВП. Права держави в його розподілі ґрунтуються на двох чинниках. По-перше, на виконанні нею зазначених суспільних функцій. Централізація частини ВВП у бюджеті є, по суті, платою суспільства за виконання державою її функцій. По-друге, держава може брати участь у розподілі ВВП як один із суб’єктів його створення, будучи власником засобів виробництва у державному секторі, тобто виконуючи підприємницьку діяльність. Характер і масштаби участі держави у розподілі ВВП залежать від моделі фінансових відносин у суспільстві. Причому саме порядок і рівень бюджетної централізації ВВП визначають той чи інший вид моделі. Між бюджетом і ВВП існує складна система взаємозв’язку. Важливим чинником збільшення доходів бюджету є зростання ВВП. При цьому за умови стабільних пропорцій його розподілу, зростають доходи всіх суб’єктів розподільних відносин, у тому числі і держави. Однак стабільне зростання ВВП створює передумови для зменшення частки держави, оскільки її потреби на фінансове забезпечення виконання встановлених функцій відносно стабільні. Це поступово веде до зменшення рівня оподаткування юридичних і фізичних осіб, а відповідно до збільшення частки ВВП на споживання й виробничі потреби.Специфічними ознаками бюджетних відносин є їх перерозподільний, усеохоплюючий та законодавчо регламентований характер.Перерозподільний характер полягає у перерозподілі через бюджет доходів юридичних і фізичних осіб. Такий перерозподіл, з одного боку, є необхідним, оскільки завжди є особи, які в певний час потребують певний обсяг фінансової допомоги і підтримки. Однак, з іншого боку, такий перерозподіл має бути досить обмеженим, щоб не підривати стимулів до продуктивної діяльності у тих суб’єктів, у кого вилучаються доходи, і не створювати утриманських тенденцій у тих, хто отримує асигнування, субсидії і дотації з бюджету. Бюджетний перерозподіл здійснюється між галузями економіки і соціальної сфери, між окремими регіонами та між соціальними верствами населення. При цьому саме бюджет завдяки розгалуженій бюд­жетній системі, що охоплює усі регіональні формування та населені пункти, є основним інструментом перерозподілу і реалізації на цій основі економічної, фінансової та соціальної політики.Усеохоплюючий характер бюджетних відносин виявляється у тому, що вони охоплюють абсолютно всіх — кожного громадянина, кожне підприємство, кожну державну структуру. При цьому, як правило, бюджетні відносини мають двосторонній характер — платежі до бюджету та асигнування з нього. Оскільки на цій основі здійснюється перерозподіл доходів, то взаємовідносини з бюджетом є ключовими інструментами фінансового регулювання діяльності суспільства у цілому і кожної юридичної та фізичної особи зокрема. Саме тому процеси складання, розгляду і затвердження та виконання бюджету перебувають у центрі уваги громадськості та політичних партій.Оскільки бюджетні відносини мають перерозподільний і всеохоплюючий характер і відображаються на формуванні доходів юридичних і фізичних осіб та держави, вони регламентуються у законодавчій формі. Регламентування здійснюється на трьох рівнях:по-перше, відповідними законами про побудову бюджету і бюд­жетної системи, в яких визначається склад доходів і видатків бюджету, склад бюджетної системи і принципи її побудови, розмежування доходів та видатків між бюджетами, загальні засади бюджетного процесу, тобто порядку складання і виконання бюджету;

по-друге, законами, що регламентують формування доходів і фінансування видатків (податкове законодавство, законодавство про окремі напрями діяльності держави, наприклад про освіту, і засади їх бюджетного фінансування);по-третє, на основі прийняття щорічних законів (чи відповідних рішень місцевої влади) про бюджет на поточний рік, в якому затверджується обсяг доходів і видатків бюджету поточного року, джерела їх формування і напрями фінансування, стан бюджету. За формою прояву бюджет є основним фінансовим планом, в якому відображається діяльність держави та місцевих органів влади й управління. Як фінансовий план бюджет являє собою баланс доходів і видатків. Водночас це не просто розпис доходів і видатків держави — це віддзеркалення її економічної і соціальної, міжнародної та оборонної, а головне фінансової (в усіх її напрямах) політики. Це форма прояву розглянутої вище сукупності перерозподільних відносин у суспільстві.За матеріальним змістом бюджет являє собою централізований грошовий фонд держави. Обсяг бюджету — це річна сума коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває у постійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і здійснюється фінансування видатків. У зв’язку з цим необхідна чітко налагоджена система управління бюджетом з метою забезпечення своєчасного і повного надходження доходів та раціонального й ефективного використання його коштів.