55. Страхування майна юридичних і фізичних осіб.

Страхування майна фізичних осіб — це підгалузь майнового страхування, яка історично виникла першою. Страхування майна фізичних осіб проводиться на випадок створення фінансової безпеки для власника майна.

Об'єктом страхування виступає майно фізичних осіб, яке належить їм на правах особистої власності. У власності громадян знаходяться земельні ділянки, квартири, підсобні будівлі, предмети домашнього господарства, транспортні засоби, сільськогосподарський інвентар тощо.В умовах ринку сфера власності громадян розширюється за рахунок приватних підприємств, створення окремих виробництв, розвитку різного роду промислів тощо, що спричинює розвиток певної підгалузі страхування.Правила страхування можуть бути різноманітними у різних страховиків, але характерними для них є такі умови:— договори страхування майна громадян мають короткостроковий характер;— сплата страхових платежів може відбуватися в готівковій та безготівковій формі, одноразово за весь строк страхування чи в кінці дії основного договору;- для певних категорій страхувальників страховиками можуть надаватися пільги.Майнове страхування включає, як нами було зазначено раніше, такі підгалузі: страхування майна підприємств, страхування транспорту, страхування вантажів, сільськогосподарське страхування, страхування майна громадян.У страхуванні майна юридичних і фізичних осіб беруться для страхового захисту численні й різноманітні об'єкти іншого майна, що вичерпує перелік цього майна скласти досить важко. Однако очевидна об'єктивна необхідність у страхуванні інших видів майна, тому що надзвичайні, руйнівні події завдають величезної шкоди його власникам. к правило, не береться для страхування таке майно юридичних осіб:* документи й ділові книги;* готівка і цінні папери;* нематеріальні активи;* дамби, греблі, мости;* тротуари, асфальтові й бетонні дороги, площадки;* іригаційні й меліоративні спорудження;* майно,що перебуває в зоні, якій загрожує стихійне лихо, про що у встановленому порядку оголошено населенню, суб'єктам господарювання, а також майно в аварійних будинках, спорудах.

Деякі види майна фізичних осіб також не беруться страховиками для страхування.До них відносять, зокрема, документи й ділові книги, готівку й цінні папери, рукописи, креслення, фотографії, слайди, моделі, макети, кімнатні рослини, насіння, саджанці, кішки, собаки, кімнатні птахи, акваріуми, майно в зоні, якій загрожує стихійне лихо, а також перебуває в місцях загального користування (у сараях, льохах, підвалах, коридорах, на сходових площадках, на горищах і т.п.).Зазначені групи майна юридичних, фізичних осіб, взяті для страхування, розрізняють за родовими ознаками, функціональним призначенням, життєвим (виробничим) циклом, особливостями прояву ризикових подій .Тому їх страхування проводиться за окремими правилами страхоування, наприклад, страхування домашнього й іншого майна фізичних осіб, житлових будинків, дач, сільськогосподарських культур, тваринних та інших груп майна. Однак організація страхових відносин, їх економічні, правові основи практично однакові при страхуванні різних видів майна.Страхові ризики, які в різних сполученнях характерні для більшості зазначених груп майна юридичних і фізичних осіб, включаються у правила (договори) страхування.Об'єктами страхування майнаа є майнові інтереси страхувальника (вигодоотримувача), пов'язані з волаодінням, розпорядженням, користуванням майном і необхідністю відшкодування збитку при настанні страхових випадків.Суб'єктами страхування є страховики, страховальники, вигодоотримувачі.Страхувальниками майна можуть бути юридичні й дієздатні фізичні особи.Вигодоотримувачем є особа, на користь якої укладений договір страхування майна. Ним може бути юридична або фізична особа.Договір страхування укладаається на підставі письмової або усної заяви й подання страхувальником опису майна, що підлягає страхуванню, за встановленим страховиком формою.

В описі майна страховики передбачають необхідність подання страхувальником таких даних у різних їх поєднаннях: назви об'єктів майна; тип, марка або інші важливі ознаки об'єкта майна (наприклад,будівельного матеріалу, з якого зведені стіни житлового будинку або будівлі іншого призначення і т.п.); рік випуску (здачі об'єкта в експлуатацію); кількість одиниць даного об'єкта майна; страхова (дійсна) вартість одиниці об'єкта й усієї кількості; страхова сума одиниці і всієї кількості; місце знахождення майна (територія страхового захисту).До укладання договору страхування страховик може перевірити вирогідність відомостей, поданих в описі майна, та інші дані про об'єкти, умови їх експлуатації, а за необхідності призначити експертизу для оцінки стану й дійсної вартості.Страховиком перевіряються, зокрема, наявність майна в зазначеному в описі місці; приналежність майна до права власності, повного господарського ведення, оперативного керування або інших права; умови зберігання майна; кваліфікація обслуговуючого персоналу; схильність майна до ризиків збитків від пожежі, стихійних лих, затоплення, крадіжок та інших несприятливих подій, балансова, залишкова вартість, ціна покупки; строк експлуатації та ін.