- •1. Предмет фінансової науки
- •3. Об'єкт дослідження
- •4. Загальна мета фінансової науки
- •6. Економічні передумови виникнення і розвитку фінансів
- •7. Співвідношення між категоріями фінанси і гроші
- •8 Об’єкти і суб’єкти фінансових відносин.
- •10. Функції фінансів
- •11. Вплив фінансів на розвиток суспільного виробництва
- •12. Поняття фінансової системи.
- •13. Внутрішня структура фінансової системи
- •14. Регіональний аспект побудови фінансової системи
- •15. Організаційна структура фінансової системи
- •16. Призначення і специфічні ознаки сфер та ланок фінансової системи.
- •17. Управління фінансовою системою.
- •18.Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки
- •19. Розвиток фінансової науки в XVIII століттях
- •20.Розвиток фінансової науки у XIX столітті
- •21. Розвиток фінансової науки в Росії
- •22. Розвиток фінансової науки в Україні
- •23. Сучасна світова наукова фінансова думка
- •28. Фінансове планування
- •32. Сутність податків та їх економічний зміст.
- •33. Функції податків, їх характеристика.
- •34. Елементи системи оподаткування
- •35. Класифікація податків за різними ознаками.
- •36. Основи побудови податкової системи та організація оподаткування.
- •37. Принципи формування податкової системи.
- •38. Пряме оподаткування.
- •40. Платежі за ресурси та інші надходження.
- •2. Фінансові явища та процеси на різних рівнях національної економіки
- •5.Методи пізнання фінансового життя.
- •24. Фінансова політика як складова частина економічної і соціальної політики держави.
- •25. Стратегія і тактика фінансової політики.
- •26. Фінансовий механізм та його роль у реалізації фінансової політики
- •27. Організаційно-правове забезпечення фінансової політики
- •29. Управління фінасами
- •30. Фінансовий контроль, його сутність і значення.
- •31. Види, форми і методи фінансового контролю.
- •Предмет фінансової науки.
- •Елементи системи оподаткування.
- •41. Сутність, призначення та структура бюджету держави.
- •42. Характеристика бюджету та формою прояву га матеріальним змістом.
- •43. Бюджетний устрій і бюджетна система
- •44. Організація взаємовідносин між бюджетами: напрямки, види та форми.
- •46. Бюджетний процес.
- •47. Організація бюджетного планування.
- •48. Виконання бюджету.
- •49. Касове виконання бюджету.
- •50. Бюджетні права державних органів законодавчої і виконавчої влади.
- •51. Економічна необхідність і сутність страхування.
- •53. Організація страхової справи.
- •54. Галузі, форми і види страхування.
- •55. Страхування майна юридичних і фізичних осіб.
- •56. Поняття страхового ринку та його структура
- •57. Формування і розпиток страхового ринку в Україні.
- •58. Перестрахування та співстрахування як види страхової діяльності.
- •59. Сутність фінансового ринку. Його роль у мобілізації та розподілі фін. Ресурсів
- •60. Класифікація фінансових ринків.
- •61. Інструменти фінансового ринку
- •62. Ринок цінних паперів і особливості його регулювання в Україні.
- •63. Фондова біржа.Функції фондових бірж
- •64. Організація і порядок роботи фондової біржі.
- •65. Біржовий та позабіржовий ринок цінних паперів.
- •67. Грошові потоки підприємств. Їх склад, економічна характеристика і класифікація,
- •70. Економічна природа і призначення міжнародних фінансів
- •74. Фінанси міжнародних організацій
- •75. Міжнародні фінансові інституції
- •76. Міжнародний фінансовий ринок
- •77. Сутність і мета фінансового менеджменту підприємства
- •78. Стратегія і тактика фінансового менеджменту
- •79. Фінансове, правове та податкове оточення підприємства.
- •80. Мета, задачі, призначення фінансового і управлінського обліку на підприємстві.
- •72. Міжнародні фінансові відносини та валютний ринок
65. Біржовий та позабіржовий ринок цінних паперів.
Вторинний ринок цiнних паперiв - це повторна купiвля або продаж цiнних паперiв. Вiн подiляеться на бiржовий та позабiржовий ( вуличний ).
Біржі посідають особливе місце в інфраструктурі сучасної ринкової економіки. Високоефективні біржові технології динамізують національні і міжнародні товарні, фондові і валютні ринки, уніфікують, роблять доступними і надійними складні виробничо-фінансовими операції великої кількості підприємств і організацій. Досліджуючи біржовий ринок, важливо розуміти його як постійно еволюціонізуючий і багато в чому саморегульований механізм акумуляції і перерозподілу товарних і фінансових ресурсів, що пройшов шлях від укладання локальних товарних угод до сучасних технологій переважно термінових контрактів.
Саме у структурах біржової торгівлі сформувався специфічний високоліквідний ф’ючерсний ринок, на якому через фінансові інструменти реалізується більше половини операцій. Разом з тим, поява нових біржових продуктів та інструментів не руйнує традиційні оригінальні риси біржі – відкритість і конкурентність при заключенні угод. Навіть при здійсненні чисто спекулятивних операцій ризик переноситься на тих, хто хоче ризикувати.біржа забезпечує концентрацію попиту і пропозиції, але вона фізично не в змозі вмістити усіх,хто хотів би продати або купити ці папери. Ті, хто бере на себе функцію проведення біржових операцій, стають посередниками. Діяти вони можуть як на біржі, так і поза її, оскільки далеко не всі папери котируються на біржах.На позабіржовому ринку формується коло посередників, на яких фактично покладається функція концентрації попиту і пропозиції. Просторово посередники роз’єднані, але вони пов’язані між собою й утворять єдине ціле,постійно вступаючи в контакт один з одним.Об'єктивною причиною існування позабіржового ринку є той факт, що багато фірм-емітентів не можуть із-за різних причин потрапити на біржу, так як показники їх діяльності не відповідають вимогам реєстрації на біржі. В сучасних умовах в позабіржовому обігу перебуває переважна частина всіх цінних паперів. Це акції невеликих фірм традиційних галузей, акції великих нових компаній що працюють в новітніх галузях економіки та мають великі потенційні можливості перетворитися в майбутньому у величезні корпорації, цінні папери кредитних інститутів, облігації корпорацій, державні та муніципальні боргові цінні папери, нові випуски акцій та інше. Позабіржовий ринок можна поділити на дві частини: організаційно оформлений (торгівельні системи) та неорганізований („вуличний", дилерський). Значення дилерського ринку в не однакове для різних країн. Дилери, як правило, спеціалізуються на різних інструментах: одні торгують акціями, інші облігаціями корпорацій, ще інші - державними цінними паперами, купуючи певну кількість відповідних цінних паперів як запас, котрий потім розпродують, виходячи з ринкової кон'юнктури. Ціни на вуличному ринку встановлюються в ході переговорів між продавцем і покупцем, посередником виступає дилер.
