30. Види юридичних осіб

Юр особи залежно від порядку створення:прив(на основі установчих документів) і публ права.(ств на основі розпорядчого акуту презид У,органу влади АРК)

Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або третейському суді.

Юридична особа має право створювати філії та представництва, якими є територіально відокремлені структурні підрозділи юридичної особи. Правовий статус філій та представництв визначений у ст. 95 ЦК України.

Згідно зі ст. 81 ЦК України юридичні особи поділяються на види залежно від мети їх створення: шляхом об'єднання осіб і майна. До них зараховують господарські товариства,які є організаційно-правовою формою юр.осіб. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників). Товариство може бути створено також однією особою.

Закон вирізняє підприємницькі товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку. Такі товариства можуть бути створені як господарські товариства (повне; командитне; з обмеженою відповідальністю; акціонерне) або виробничі кооперативи.

Непідприємницькими є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між учасниками.

Зважаючи на особливості створення, розрізняють юридичних осіб приватного і публічного права. Зауважимо, що Господарський кодекс України вирізняє такі види юридичних осіб, як підприємства і об'єднання.

Проте ані Конституція України, ані Цивільний кодекс України не виокремлюють такої форми власності, як колективна.

31 Створення юридичних осіб.

Традиційно в радянському та пострадянському цивільному праві розрізняли три способи виникнення юридичних осіб: розпорядчий, нормативно-явочний і дозвільний.

Розпорядчий порядок виникнення юридичної особи має місце в тому випадку, коли вона створюється внаслідок розпорядження (вираження волі) власника майна або його представника. Це було характерним способом створення державних юридичних осіб.

Нормативно-явочний (реєстраційний) порядок означає, що у випадках, коли юридична особа створена відповідно до умов, закріплених в законі, державний орган не може відмовити їй у легалізації (державній реєстрації).

Дозвільний порядок полягає у вимозі отримання дозволу відповідного державного органу, підприємства тощо на створення юридичної особи. Зокрема, дозвіл відповідних державних органів необхідний для створення організацій, які будуть займатися діяльністю, пов'язаною із забезпеченням правопорядку, охороною здоров'я, освітою тощо.

Іноді у цивілістичній літературі згадується також договірний порядок виникнення юридичних осіб1.

Однак слід зазначити, що така класифікація є неточною, оскільки при ній певною мірою ототожнюються порядок і підстава виникнення юридичної особи.

Так, підставою виникнення можна вважати те волевиявлення, яке спричинило створення юридичної особи. Відповідно, класифікація може бути проведена залежно від характеру такого волевиявлення.

З урахуванням цього критерію можна виділити:

а) створення юридичної особи шляхом одностороннього волевиявлення (розпорядження Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування — для юридичних осіб публічного права, власника або уповноваженої ним особи — для юридичних осіб приватного права).

Цей спосіб створення юридичних осіб традиційно іменується розпорядчим порядком;

б) створення юридичної особи шляхом договору між її засновниками. У таких випадках ініціатива щодо створення юридичної особи може бути виражена у будь-якій формі: договір учасників, рішення зборів засновників тощо.

Юридична особа - це організація, що має відособлене майно, може від свого імені здобувати майнові й особисті немайнові права й мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. До механізму створення юридичної особи можна віднести наступні етапи:а) ухвалення рішення про створення шляхом вираження волі осіб, які виявили такий намір, у виді визначеного документа встановленої форми;б) державна реєстрація юридичної особи.в) відкриття рахунка в банку для формування статутного капіталу шляхом внесення грошових внесків учасниками г) одержання дозволу (узгодження) на створення юридичної особи, що характерно, наприклад, для створення банків з іноземним капіталом або придбання діючим банком статусу банку з іноземним капіталом (ст. 21 Закону України „Про банки і банківську діяльність”); д) здійснення визначених дій, які вимагаються законом. Наприклад, для створення кредитних союзів вимагається також проведення установчих зборів із складанням протоколу, надання якого потребується для державної реєстрації цих юридичних осіб. При цьому невід’ємною частиною протоколу є реєстр осіб, що приймали участь в установчих зборах з особистими підписами учасників.Також потрібне рішення про створення банку або постанови Кабінету Міністрів України про створення державного банку Згідно з ЦК Моментом створення юридичної особи є день її державної реєстрації. Першим етапом створення юридичної особи є розробка її учасниками (засновниками) установчих документів, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Другим етапом створення юридичної особи є державна реєстрація юридичної особи, яка здійснюється на підставі ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є єдиною підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Після проведення державної реєстрації її дані включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.