37.Держава як суб’єкт цивільного права (особливості цивільно-правової суб’єктності держави)

Держава є суб'єктом цивільного права, бере участь у цивільно-правових відносинах безпосередньо через відповідні державні органи чи уповноважених осіб. Правоздатність держави має цільовий характер. Держава є носієм публічної влади, здійснює функції в інтересах суспільства. Загалом держава має цільову правоздатність, що є наслідком виконання нею функції носія публічної влади.

Згідно зі ст. 167 ЦК України держава діє в цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава бере участь у цивільних правовідносинах безпосередньо через свої органи або опосередковано через створені ними юридичні особи.

Опосередкованою формою участі держави і територіальних громад забезпечується можливість створення юридичних осіб. Згідно з п. 2 ст. 167 ЦК України держава може створювати юридичні особи як публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та законами, так і приватного права (підприємницькі товариства), а також брати участь в діяльності останніх на загальних підставах (п. 3 ст. 167 ЦК України). Держава, створюючи юридичні особи, наділяє їх певним майном і здійснює контроль за діяльністю, причому майно передається у власність створеної юридичної особи, а держава має виключно право на корпоративне управління діяльністю цієї особи.

У ст. 326 ЦК України передбачається, що держава може бути власником майна, у тому числі грошових коштів. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

Держава і територіальні громади є також учасниками зобов'язальних відносин (договори поставки, підряду, позики, банківського вкладу, купівлі-продажу державного та комунального майна, оренди тощо).

Цивільно-правова відповідальність держави і територіальної громади настає за невиконання як цивільно-правових зобов'язань, так і деліктних зобов'язань (наприклад, за шкоду, завдану державними органами).

Держава може набувати окремих прав інтелектуальної власності, а також може бути спадкоємцем за заповітом. Держава бере участь у зовнішньоекономічних відносинах (міжнародні концесійні договори, інвестиційна діяльність, договори зовнішньої позики тощо).

38 Поняття та види об’єктів цивільних прав.

Об’єктом цивільних прав (правовідносин) може бути те, заради чого суб’єкти вступають у відносини і на що спрямовані їхні суб’єктивні права та обов’язки з метою здійснення своїх законних інтересів і прав.  За критерієм їх оборотоздатності об'єкти цивільних прав можна поділити на три види:    1) об'єкти, які обертаються вільно;    2) об'єкти, які обмежені в обігу;    3) об'єкти, вилучені з обігу.

Об'єкти, обмежені в обігу, — це об'єкти, які можуть належати тільки окремим учасникам цивільного обороту, або обіг таких об'єктів, їх придбання або відчуження може здійснюватися лише на підставі відповідного дозволу   Вилученими з цивільного обороту вважаються об'єкти, які не можуть бути предметом угод та іншим чином переходити від одного суб'єкта до іншого в межах цивільного обороту.

За ст. 177 ЦК об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки. Правовий режим речі поширюється також на тварин. Речі поділяються на рухомі та нерухомі; подільні та неподільні; визначені індивідуальними або родовими ознаками; споживні та неспоживні. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі. Подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Річ є визначеною індивідуальними ознаками (незамінна), якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками (замінна), якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Споживною є річ, яка внаслідок одноразового її використання знищується або припиняє існувати у первісному вигляді. Неспоживною є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу.

Результати інтелектуальної, творчої діяльності та інші об’єкти права інтелектуальної власності також створюють цивільні права та обов’язки.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров’я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім’я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості.