- •1.Соціологія в системі соціально-гуманітарного знання.
- •2.Соціологія, психологія та соціальна філософія: спільності та відмінності.
- •3. Структура соціологічного знання.
- •4.Поняття «парадигми» в соціології. Основні сучасні парадигми в соціології
- •5.Основні закони та категорії соціології та їх характеристика.
- •6. Основні соціологічні методи та їх характеристика
- •7. Емпіричні соціологічні дослідження та його характеристика
- •8.Суспільство у вченнях мислителів Середньовіччя
- •9.Суспільство у працях філософів Нового Часу
- •10. Особливісті та передумови виникнення соціології як науки. О. Конт та його концепція соціології як нової науки про суспільство
- •14. Особливості системного підходу до аналізу суспільства
- •15.Базові системні ознаки суспільства та їх характеристика
- •16. Основні критерії класифікації та типології суспільств
- •17. Соціологія культури у системі наук про культуру
- •18.Особливості соціального підходу до дослідження культури
- •19.Структура культури
- •20.Основні критерії типологізації культур
- •21. Різновиди і форми культури
- •22.Культурні універсалії:поняття і різновиди
- •23.Етноцентриз та культурний релятивізм
- •24.Поняття «культурна ідентичність» та його характеристика
- •25. Культурні конфлікти та їх різновиди
- •26.Специфіка соціального підхіду до дослідження особистості
- •27.Співвідношення понять, «індивід», «особистість», «індивідуальність» та їх характеристика
- •28.Поняття соціального середовища формування та життєдіяльність особливості: мікро-, макро- та мега-середодище
- •29.Соціальна концепції особистості та їх характеристика
- •30.Поняття «соціалізації» особистості. Агенти та інститути соціалізації. Основні моделі соціалізації
- •32. Соціальні стереотипи та соціальні міфи і їх вплив на формування особистості
- •35. Соціальні потреби та соціальні інтереси в структурі діяльності особистості
- •39. Поняття «соціальна структура суспільства» та його характеристика
- •41. Соціальна нерівність як основа соціальної стратифікації суспільства
- •43. Класоподібні групи (класи, касти, стани, соціальні прошарки) та їх характеристика
- •44. Середній клас: проблеми визначення та структурація
- •45. Соціальна мобільність: основні різновиди та функції
- •53. Основні різновиди соціальних спільнот та їх характеристика
- •57. Поняття «девіантна поведінка»:сутність та різновиди.
- •61. Дисфункції соціальних інститутів та їх різновиди
- •62.Основні різновиди соціальних інститутів та їх характеристика
- •63. «Інституціалізація» соціального інституту: поняття та основні чинники реалізації
- •64. Інститут шлюбу: характеристика та типологія. Основні різновиди шлюбних нідносин
- •65. Сім’я як соціальний інститут: сутність та особливості
- •66.Поняття соціальної організації. Роль та функції соціальних організацій в соціальній структурі суспільства
- •69.Промислова організація як особливий різновид соціальних організацій
- •70.Бюрократична організація та її ознаки
- •71. Конфлікт в соціальних організаціях: джерела виникнення і способи їх вирішення
- •72.Організаційні патології: поняття та основні різновиди
- •73.Організаційна культура: поняття та роль у підтриманні життєдіяльності соціальної організації
- •78. Особливості співвідношення понять «соціальні зміни» та «соціальний розвиток»
- •79. Сутність та особливості співвідношення понять «соціальний прогрес» та «соціальний регрес»
- •80.Основні різновиди форм соціального розвитку суспільства та їх характеристика
- •82.Поняття модернізації як особливого зособу розвитку суспільства. Основні різновиди модернізації
- •84. Поняття соціальної конвергенції та його характеристика
- •85. Глобалізація як сучасна форма соціального розвитку
- •86. Основні концепції глобалізації та їх характеристика
- •87. Соціологія управління: об’єкт, предмет та основні напрямки досліджень
- •88.Соціологія релігії: предмет, завдання, напрямки дослідження
- •89. Основні напрямки дослідження сучасної соціальної політики
- •90. Економічна соціологія, як наукова дисципліни
- •91. Соціологія молоді: основні проблеми та напрямки дослідження
- •92. Соціологія міста і села: об*якт, предмет, завдання
- •93. Основні напрями сучасної соціології права
- •94. Соціологія праці: об*єкт, предмет, завдання
- •95. Соціологія освіти: предмет, завдання, напрями дослідження
23.Етноцентриз та культурний релятивізм
Е́тноцентри́зм (грец. ethnos — група, плем'я, народ і лат. centrum — осередок, центр) — властивість індивіда, соціальних груп і спільнот (як носіїв етнічної самосвідомості) сприймати й оцінювати життєві явища крізь призму традицій і цінностей власної етнічної спільності, що виступає як певний загальний еталон або оптимум. Етноцентризм означає віддавати перевагу власному способу життя над іншими.
Термін «етноцентризм» вперше введений В. Самнером (1906) і Гумпловичем (1883) широко використовується в сучасній соціології та етнології. Самнер вважав, що існує чітка відмінність між відносинами людей всередині етнічної групи і міжгруповими відносинами. Якщо усередині групи панує солідарність, то у відносинах між групами переважають підозрілість і ворожнеча. («Наша група і все, що вона робить — це сама істина і доброчесність, а до того, що до неї не належить, ставляться з підозрою й презирством» Sumner W. and Keller A., The science of society, 1942.)Етноцентризм відбиває й одночасно відтворює єдність етнічної групи перед загрозами зовнішнього світу. Етноцентризм зв'язаний із протиставленням «ми — вони», що лежить в основі етнічної самоідентифікації. Кожна етнічна група фіксує свої особливі риси, що відокремлюють її від інших груп. Не менш істотний зв'язок етноцентризму із соціальними стереотипами, засвоюваними в ході соціалізації і включення в те чи те соціокультурне середовище. Важливий чинник формування етноцентризму — націоналізм (ідеології в цілому). Як і етнічну самосвідомість, етноцентризм не можна розглядати у відриві від історії та соціально-економічного становища відповідних етносів, а зміст поняття може бути різним, залежно від конкретних соціально-історичних умов. Міжетнічні установки залежать від ступеня інтенсивності та спрямованості культурних контактів, що можуть бути не тільки ворожими, а й дружніми.Релятивíзм культýрний - підхід до інших культур, згідно з яким члени однієї соціальної групи не можуть зрозуміти мотивів і цінностей інших груп, якщо вони аналізують ці мотиви і цінності у світлі власної культури.
24.Поняття «культурна ідентичність» та його характеристика
Культурна ідентичність - один з найважливіших етапів та процесів культурного устрою кожної спільноти. Дане явище базується на тому, що
люди - не просто механічні носії тих чи інших потреб та інтересів, але і психологоічні
індивідуальності, а це вимагає їхнього групового
співіснування. Походження потреби в ідентифікації пов”язано, по-перше, з тим, що в колективі людина почуває себе у більшій безпеці; по-друге, особа відчуває потребу в самоідентифікації себе з певною групою,
усвідомленні самої себе як невід”ємної частини колективу. Проблема культурної ідентичності полягає перш за все в усвідомленому сприйнятті
особою тих культурних норм та зразків поведінки та свідомості, системи цінностей та мови, усвідомлення свого “Я” з позицій цих культурних
характеристик, які панують в даній спільноті, виявленні лояльності до них, самоототожненні себе саме з цими культурними зразками як
позначаючими не тільки спільноту, але й дану особистість. Н. Мадей, цитуючи енциклопедичний словник з культурології,
зазначає: «ідентичність – психологічне уявлення людини про своє “Я”, яке характеризується
суб’єктивним почуттям своєї індивідуальної
самототожності і цілісності, ототожнення людиною самої себе (частково усвідомлене, частково неусвідомлене) з тими чи іншими типологічними категоріями. У науці, зазначає науковець, розрізняють: Соціальну ідентичність (ототожнення себе із соціальною позицією
або статусом) Групову ідентичність (ототожнення себе з тою чи іншою спільністю)
Етнічну ідентичність (ототожнення себе з певною етнічною групою ) Культурну ідентичність (ототожнення себе з культурною традицією)» Культурна самоідентифікація є першим кроком до формування свого ставлення до іншої культурної спільноти, а, відповідно, визначає специфіку мотивів, рішень, дій. Індивід здатен усвідомити свою культурну ідентичність тільки в порівнянні своїх культурних цінностей з іншими. Таким чином, самоідентифікація дає змогу людині зрозуміти інші культурні традиції лише за умови усвідомлення культурних цінностей власного народу.
