23.Етноцентриз та культурний релятивізм

Е́тноцентри́зм (грец. ethnos — група, плем'я, народ і лат. centrum — осередок, центр) — властивість індивіда, соціальних груп і спільнот (як носіїв етнічної самосвідомості) сприймати й оцінювати життєві явища крізь призму традицій і цінностей власної етнічної спільності, що виступає як певний загальний еталон або оптимум. Етноцентризм означає віддавати перевагу власному способу життя над іншими.

Термін «етноцентризм» вперше введений В. Самнером (1906) і Гумпловичем (1883) широко використовується в сучасній соціології та етнології. Самнер вважав, що існує чітка відмінність між відносинами людей всередині етнічної групи і міжгруповими відносинами. Якщо усередині групи панує солідарність, то у відносинах між групами переважають підозрілість і ворожнеча. («Наша група і все, що вона робить — це сама істина і доброчесність, а до того, що до неї не належить, ставляться з підозрою й презирством» Sumner W. and Keller A., The science of society, 1942.)Етноцентризм відбиває й одночасно відтворює єдність етнічної групи перед загрозами зовнішнього світу. Етноцентризм зв'язаний із протиставленням «ми — вони», що лежить в основі етнічної самоідентифікації. Кожна етнічна група фіксує свої особливі риси, що відокремлюють її від інших груп. Не менш істотний зв'язок етноцентризму із соціальними стереотипами, засвоюваними в ході соціалізації і включення в те чи те соціокультурне середовище. Важливий чинник формування етноцентризму — націоналізм (ідеології в цілому). Як і етнічну самосвідомість, етноцентризм не можна розглядати у відриві від історії та соціально-економічного становища відповідних етносів, а зміст поняття може бути різним, залежно від конкретних соціально-історичних умов. Міжетнічні установки залежать від ступеня інтенсивності та спрямованості культурних контактів, що можуть бути не тільки ворожими, а й дружніми.Релятивíзм культýрний - підхід до інших культур, згідно з яким члени однієї соціальної групи не можуть зрозуміти мотивів і цінностей інших груп, якщо вони аналізують ці мотиви і цінності у світлі власної культури.

24.Поняття «культурна ідентичність» та його характеристика

Культурна ідентичність - один з найважливіших етапів та процесів культурного устрою кожної спільноти. Дане явище базується на тому, що

люди - не просто механічні носії тих чи інших потреб та інтересів, але і психологоічні

індивідуальності, а це вимагає їхнього групового

співіснування. Походження потреби в ідентифікації пов”язано, по-перше, з тим, що в колективі людина почуває себе у більшій безпеці; по-друге, особа відчуває потребу в самоідентифікації себе з певною групою,

усвідомленні самої себе як невід”ємної частини колективу. Проблема культурної ідентичності полягає перш за все в усвідомленому сприйнятті

особою тих культурних норм та зразків поведінки та свідомості, системи цінностей та мови, усвідомлення свого “Я” з позицій цих культурних

характеристик, які панують в даній спільноті, виявленні лояльності до них, самоототожненні себе саме з цими культурними зразками як

позначаючими не тільки спільноту, але й дану особистість. Н. Мадей, цитуючи енциклопедичний словник з культурології,

зазначає: «ідентичність – психологічне уявлення людини про своє “Я”, яке характеризується

суб’єктивним почуттям своєї індивідуальної

самототожності і цілісності, ототожнення людиною самої себе (частково усвідомлене, частково неусвідомлене) з тими чи іншими типологічними категоріями. У науці, зазначає науковець, розрізняють: Соціальну ідентичність (ототожнення себе із соціальною позицією

або статусом) Групову ідентичність (ототожнення себе з тою чи іншою спільністю)

Етнічну ідентичність (ототожнення себе з певною етнічною групою ) Культурну ідентичність (ототожнення себе з культурною традицією)» Культурна самоідентифікація є першим кроком до формування свого ставлення до іншої культурної спільноти, а, відповідно, визначає специфіку мотивів, рішень, дій. Індивід здатен усвідомити свою культурну ідентичність тільки в порівнянні своїх культурних цінностей з іншими. Таким чином, самоідентифікація дає змогу людині зрозуміти інші культурні традиції лише за умови усвідомлення культурних цінностей власного народу.