- •1.Виробництво та операції. Операційна функція у менеджменті
- •2. Операційна функція в організації
- •3. Класифікація операційних систем.
- •4. У чому полягає стратегія розвитку підприємства. Стратегічні рішення в галузі організації і функціонування операційних систем
- •5. Компетентність та конкурентоспроможність
- •6. Методи досягнення конкурентоспроможності
- •7. Стратегія вибору в сфері виробництва
- •8. Основні принципи стратегії організації виробництва в сучасних умовах
- •Внутрішнє середовище підприємства
- •9. Зовнішнє середовище підприємства
- •11. Менеджмент операційної системи з позицій системного підходу.
- •12. Умови забезпечення конкурентоздатності товару на основі маркетингових досліджень. Механізм функціонування операційної системи на основі маркетингових досліджень.
- •13. Функції операційного менеджменту.
- •14. Методи операційного менеджменту
- •15. Принципи операційного менеджменту
- •16. Принципи формування та функціонування системи управління матеріальними ресурсами
- •17. Управління процесом матеріалоспоживання.
- •18. Фактори, що впливають на процес матеріалоспоживання. Фактори, що визначають процес управління матеріальними ресурсами.
- •19. Виробничі запаси в системі підприємства.
- •21. Існуючі системи управління запасами.
- •22. Склад і вимоги операційної (виробничої) інфраструктури підприємства.
- •23. Шляхи вдосконалення виробничої (операційної) інфраструктури підприємства.
- •24. Ремонтне господарство як основний елемент виробничої (операційної) інфраструктури підприємства. Його цілі і задачі.
- •25. Система управління (склад та схема управляння) ремонтним господарством підприємства.
- •26. Основні напрямки модернізації обладнання в операційній системі підприємства.
- •28. Енергетичне господарство, як елемент операційної системи, його склад, структура управління та основні задачі.
- •29. Основні інтегральні техніко-економічні показники енергогосподарства
- •30. Основні напрямки вдосконалення енергетичного господарства, його склад, задачі та цілі.
- •31. Транспортне господарство, як складовий елемент операційної системи підприємства, його склад, цілі та завдання.
- •32. Складське господарство операційної системи підприємства, функції, класифікація, система управління.
- •33. Управління якістю продукції: основні поняття, фактори формування, показники оцінки якості продукції.
- •34. Управління якістю продукції: методи визначення кількісних значень показників якості продукції, методи оцінки рівня якості продукції.
- •35. Система управління якістю на підприємстві.
- •36. Складові стратегічного менеджменту якості операційної системи підприємства.
- •37. Зміст політики підприємства в області якості. Петля якості.
- •38. Роль та значення служби постачання. Фактори, що впливають на організаційну побудову служби матеріально-технічного постачання.
- •39. Форми постачання, що використовуються підприємством.
- •40. Склад служби постачання промислового підприємства. (Склад служби забезпечення операційної системи).
- •41. Передовий досвід країн Західної Європи в організації служби матеріально-технічного постачання операційної служби підприємства
- •42. Планування матеріально-технічного постачання на підприємстві
- •43. Способи постачання виробництва. Різновиди лімітних документів
- •44. Основні напрямки економії матеріальних ресурсів. Матеріалоємність продукції.
- •45. Класифікація методів забезпечення якості товарів, що приймаються (сировина, матеріали, напівфабрикати та ін.)
- •46. Управління збутом на підприємстві, основні функції служби збуту
- •47. Організаційна структура відділу збуту
- •48. Склад оперативної діяльності по збуту продукції
- •49. Призначення та склад елементів системи оперативного управління виробництвом (оперативного менеджменту)
- •50. Оперативно-виробниче планування операційної системи, його рівні, види, функції
- •51. Основні задачі оперативного планування операційної системи та їх вплив на основні показники виробництва
- •52. Склад елементів (цілісна система) оперативного планування виробництва та їх взаємодія
- •53. Диспетчерування. Види робіт, що входять до його складу
- •54. Методи (види) диспетчерського контролю
- •55. Оперативне регулювання операційної системи. Види неполадок та відхилень від графіку робіт. Види неполадок в системі оперативного регулювання
- •56. Система оперативного управління виробництвом «точно в термін»
- •57. Етапи процесу контролю
- •58. Форма (методика) випереджаючого контролю
- •59. Адекватність контролю
- •60. Інформація в реальному часі і контроль
15. Принципи операційного менеджменту
Методи операційного менеджменту реалізуються у відповідності з певними принципами і правилами. Розглянемо найбільш значущі з них в аспекті освітлюваної тут тематики.
Цілеспрямованість управління. Цей принцип - один з найважливіших. Управлінський процес повинен бути цілеспрямованим, тобто завжди орієнтований на вирішення конкретних проблем, досягнення конкретних цілей.
Функціональна соціалізація в поєднанні з універсальністю. Суть цього принципу полягає в тому, що до кожного об'єкту управління повинен бути свій підхід, що враховує його специфіку. Наприклад, спортивної командою не можна керувати так само, як акторами на сцені, а групою лікарів - як військовим підрозділом. Але оскільки в цих випадках має місце керівництво людьми як такими, то існує якийсь універсальний підхід до них незалежно від того, хто вони - солдати або вчені, чиновники чи будівельники.
Послідовність управлінських процесів. Будь-який управлінський процес будується відповідно до принципу послідовності, тобто елементи або стадії, з яких він складається, повинні слідувати один за одним в певному порядку. Не можна, наприклад, спочатку віддати розпорядження, а потім обдумувати його правомірність.
Оптимальне поєднання централізованого регулювання керованої підсистеми з її саморегулюванням. Поведінка об'єкта управління необхідно контролювати безперервно, так як він, постійно перебуваючи під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, весь час відхиляється в той чи інший бік від запланованого регламенту поведінки.
Забезпечення відповідності прав, обов'язків і відповідальності. Перевищення прав порівняно з обов'язками приводить до управлінського сваволі, недолік ж паралізує ділову ініціативу, оскільки зайва активність може загрожувати великими неприємностями.
Забезпечення загальної зацікавленості всіх учасників управління в досягненні цілей, що стоять перед підприємством. Досягається шляхом матеріального і морального заохочення працівників, які відзначилися а також максимального залучення виконавців до процесу підготовки рішень на самих ранніх стадіях роботи над ними.
16. Принципи формування та функціонування системи управління матеріальними ресурсами
В даний час на основі наукових розробок і господарської практики вітчизняних і зарубіжних підприємств сформульовані основні принципи формування і функціонування системи управління матеріальними ресурсами:
плюралізм джерел і форм матеріально-технічного забезпечення (матеріальні ресурси можуть бути придбані за прямими договорами в оптово-торговельних організаціях або безпосередньо у підприємств-виробників даного виду ресурсів);
самостійність підприємств-постачальників (продавців) і підприємств-споживачів (покупців) у використанні на свій розсуд матеріальних і фінансових ресурсів, що знаходяться в рамках їх прав власності;
саморегулювання на основі діючих за допомогою керуючих впливів (податків, відсоткових ставок, мита і т. п.) елементів державної економічної політики для досягнення збалансованості виробництва з матеріальними ресурсами;
ресурсозбереження;
інтенсифікація використання матеріальних ресурсів в результаті досягнення максимально можливої глибини їх залучення у виробничий оборот;
комплексність (передбачається, що в системі циркулюють всі необхідні для діяльності підприємства види матеріальних ресурсів, у тому числі призначені для надання інформаційних, виробничих та комерційних послуг);
оперативність (здатність системи швидко реагувати на вимоги ринку в цілому і індивідуальні потреби окремих підприємств-партнерів);
оборотність (можливість вільного переходу продукції як товару з натурально-речової форми у вартісну і назад);
сприйнятливість до науково-технічному прогресу;
реалізація пріоритету споживача (задоволення індивідуальних і суспільних потреб (ринків) в матеріальних ресурсах та послуги на суспільно необхідному рівні при найменших витратах).
Ці принципи повинні діяти одночасно, бо вони визначають умови рівноважного стану й ефективного функціонування системи. В іншому випадку система управління деформується, що неминуче призводить до збоїв в процесі матеріально-технічного забезпечення: виникнення дефіцитних ситуацій при одночасному освіту надлишку запасів товарно-матеріальних цінностей.