1. Вступ

Актуальність теми. Як зазначав автор нині вже класичної теорії інформації К. Шеннон, сфера її застосування — лише технічні мережі передачі даних. Проте, незважаючи на застереження самого автора, його теорію почали необгрунтоване застосовувати як універсальну для всіх різновидів інформації. При цьому для одного різновиду (знакової) постійно отримують явно некоректні результати (див. приклади в розділі 2). Хоча інтуїтивно всі це розуміють, проте й далі продовжують здійснювати вимірювання за такою методикою.

Кажучи іншими словами, Шеннонівська теорія інформації, бездоганно діючи стосовно незнакових повідомлень у технічних мережах передачі даних, веде до явних скидів у результатах для знакових повідомлень. Це вимагає розроблення принципово нового апарату для вимірювання кількості інформації для знакових повідомлень.

Сказане вище свідчить про безсумнівну актуальність дослідження теми, присвяченої вимірюванню кількості інформації в знакових повідомленнях.

Об’єктом дослідження в цій монографії є інформація. Дослідженню підляга­тимуть два принципово відмінні її різновиди: незнакова (наприклад, ілюстраційна) і знакова. Знакову інформацію, переважно вербальну (словесну), розглядатимемо на всіх її рівнях, від найнижчого до найвищого. Невербальну знакову інформацію (дорожні знаки, позначення на різних схемах тощо) практично не розглядатимемо, оскільки все, сказане щодо вербальної інформації, можна застосувати і до цього простішого її різновиду.

Термін „вербальна” інформація будемо використовувати, розуміючи її як знакову. Якщо буде потреба сказати одночасно і про вербальну, і про невербальну інформацію, будемо вживати термін „знакова” інформація.

Кардинальну увагу буде приділено також розглядові незнакової інформації.

Предметом дослідження в роботі виступатиме як вимірювання, так й оці­нювання кількості інформації. При цьому вимога до вимірювання буде така, щоб одиниця вимірювання була єдиною для всіх різновидів інформації, а методика—універсальною. Щодо оцінювання таких вимог не ставитимемо (одиниці й методи можуть залежати від конкретних потреб). Значну увагу приділятимемо такій характе­ристиці інформації як її новизна.

Крім вимірювання та оцінювання, предметом роботи переважно в оглядо­вому плані буде також якість, цінність та компресованість інформації. Впроваджен­ня цих розділів до складу роботи викликане потребою подати багатоаспектний аналіз інформації.

У роботі значну увагу буде приділено можливості використання отриманих результатів як у технічній сфері — кібернетиці, так і в гуманітарній—лінгвістиці й журналістиці¹.

Мета дослідження полягає в тому, щоби розробити теоретичний, математич­ний і методологічний апарати для вимірювання й оцінювання кількості інформації як у незнакових, так і в знакових повідомленнях.

Завдання дослідження, що випливають із його мети, такі:

а) виявити особливості, переваги й недоліки сучасних теорій інформації;

б) дослідити структуру й види інформації;

в) розробити універсальні методи вимірювання кількості інформації, придатні для знакових і незнакових повідомлень;

г) розробити методи оцінювання кількості інформації, враховуючи таку її характеристику як новизна (з урахуванням запропонованих методів ви­ мірювання);

г) провести експериментальну перевірку запропонованих методів вимі­ рювання та оцінювання;

д) розглянути оглядове деякі інші аспекти інформації, зокрема її якість, цін­ ність та компресованість;

е) запропонувати способи використання результатів дослідження не тільки в технічній (різноманітних комп’ютерних інформаційних системах), а й у гуманітарній сферах, зокрема в засобах масової інформації.

Новизна дослідження. Принципово новими в цій роботі є: означення інформації як розпізнаного образу; метод визначення кількості інформації на основі імовірності розпізнавання та довжини розгорнутої програми розпізнавання; подання структури тверджень у формі полімодальних тверджень з виділеними суб’єктами й об’єктами дії; метод оцінювання новизни інформації на основі структури полімодальних твер­джень з використанням банків інформації, поданих у такій самій формі.

Решта положень цієї роботи мають значно нижчий ступінь наукової новиз­ни або описують відомі положення, сформульовані раніше іншими авторами.

Методи дослідження. У роботі використано теоретичні й експеримен­тальні методи дослідження. Серед теоретичних найширше використано методи моделювання (програмного, логічного, семіотичного й лінгвістичного), а також методи обчислень. Серед експериментальних використано методи спостережень, вимірювань і статистичного опрацювання результатів.

Структура роботи. У роботі автор послідовно розглядає існуючі теорії інфор­мації, пропонуючи принципово новий підхід до її означення, який базується на кібернетичній теорії розпізнавання образів, і формулює методи вимірювання кіль­кості знакової та незнакової інформації. Далі описано результати власних експеримен­тів, а також результати, отримані з досліджуваного питання іншими авторами, що підтверджують правильність запропонованої теоретичної концепції. Ці найбільш важливі результати роботи подано в розділі 5.

Особливість структури роботи полягає в тому, що спершу розглядається вербальна інформація, а лише потім — незнакова, хоча методи вимірювання й оці­нювання незнакової інформації простіші, а тому їх належало б розглядати перши­ми. Однак, при такому способі викладу матеріалу застосування розроблених методів було б незрозумілим і необгрунтованим. Тому обрано інший спосіб ви­кладу, при якому спершу описуються методи для складнішої (вербальної) інфор­мації, а лише потім показується, що ці ж методи можна застосовувати і для простішої (незнакової) інформації.

У кінці кожного розділу подано приклади практичного застосування отри­маних результатів. Ці приклади часто стосуються сфери, в якій лежать наукові інтереси автора — теорії редагування. Проте читачі, сподіваємося, зможуть застосовувати отримані в цій роботі результати і в інших галузях науки чи техніки залежно від їх власних інтересів.

У додатку подано основні положення розділу 5 у вигляді статті, перекладеної англійською мовою. Копії цієї статті були опубліковані в Україні та за кордоном.