9.4. Інформаційний шум

У будь-якому повідомленні, виходячи з того, що в кожний окремий відрізок часу кібернетична система має іншу мету, цінну інформацію становить, як прави­ло, не все, а лише частина повідомлення, навіть одна чи кілька його сентенцій (на­приклад, означення терміна, юридична норма, числові дані, траєкторія руху тощо). Проте, є ще й така інформації, яка обґрунтовує цінну, але сама цінною не є. Часто в повідомленні такої інформації значно більше, ніж власне цінної. Називатимемо її Інфор­маційним шумом.

Дамо означення: Інформаційний шум — це Інформація повідомлення, яка не веде до поставленої мети.

Приклад. Співвідношення цінної та нецінної інформації для випадку з лабі­ринтом можна визначити за кількостями входів, що ведуть до центру лабіринту, й тих, що до центру не ведуть.

Проте повідомлення не може містити лише цінну інформацію, оскільки з неї самої не завжди зрозуміла її істинність та й цілі кібернетичної системи постійно змінюються. Тому в будь-якому повідомленні цінна інформація завжди повинна перебувати у певному співвідношенні з нецінною (інформаційним шумом). Таке співвідношення називатимемо коефіцієнтом цінності Інформації повідомлення.

• Повідомлення обов’язково повинно включати цінну для вибраної реципієнтської аудиторії інформацію.

Ця норма забороняє наявність у повідомленні тільки інформаційного шуму.

• Кількість у повідомленні інформаційного шуму повинна бути достатньою для того, щоби реципієнт сприйняв і зрозумів цінну інформацію, але не більшою.

Ця норма встановлює, що кількість інформаційного шуму не може переви­щувати кількості, достатньої для досягнення реципієнтом поставленої мети.

Питання цінності інформації особливо важливі під час прийняття управлін­ських рішень, які досліджує теорія прийняття рішень.

У повідомленні не повинно бути інформації, що веде до досягнення інших, іноді прихованих цілей (наприклад, убивства людини).

9.5. Практичне застосування

Покажемо можливість практичного застосування критерію цінності інформа­ції на прикладі встановлення норм для редагування.

88

89

10.

КОМПРЕСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

тури— це короткий виклад новин у передтекстах (анотаціях¹), за яким іде повний; у наукових — це реферати статей чи монографій; у художніх — компедіуми, які йдуть після назви розділу перед самим текстом. Співвідношення між повним текс­том повідомлення та його скомпресованими варіантами показано на рис .15. Тут зве­рху над повним текстом перелічено скомпресовані напівзв’язні та зв’язні тексти у формі термінів (ключових слів — словосполучень) і називних речень (назв рубрик змісту й усього повідомлення), а внизу—зв’язні тексти у формі реферату й анотації.

10.1. Сутність компресування

Під час готування й передачі повідомлень часто виникає така загальна задача: скомпресувати (ущільнити) інформацію повідомлення так, щоби вона була в меншому, ніж це є, об’ємі носія інформації або щоби її можна було передати за коротший відрізок часу. Зменшення об’ємів веде до розроблення досконаліших носіїв інфор­мації, а зменшення тривалості часу передачі — до вибору оптимальних способів кодування інформації.

Для знакових повідомлень компресування має конкретизовані формулювання вказаної загальної задачі — подати: (а) повідомлення в меншій, ніж це є, кількості байтів; (б) в меншому за обсягом тексті ту саму кількість інформації; (в) подати той самий текст на меншій площі носія інформації (паперу тощо); (г) подати той самий текст у виданні меншого обсягу; (г) подати ту саму аудіальну чи візуальну інфор­мацію за менший відрізок часу.

Розрізняють два загальні способи компресування інформації: перший— із втратою частини інформації (для знакових повідомлень залишають тільки цінну інформацію і видаляють інформаційний шум; наприклад, під час готування пові­домлень у засобах масової інформації); другий—без втрати інформації (як для зна­кових, так і для незнакових повідомлень; наприклад, під час архівування файлів на комп’ютерних носіях інформації).

10.2. Структура знакового повідомлення

з позиції компресованості інформації

Елементи повідомлення можна класифікувати за ступенем скомпресованості в них інформації. Скомпресовані елементи достатньо часто використовують, щоби полегшити реципієнтам пошук потрібної інформації. У публіцистичних видах літера-

90

	1 Назва |
	1 Ключові слова 1
	| Зміст |
1	ПОВНИЙ ТЕКСТ	І
	1 Реферат 1
	1 Анотація 1

Рис. 15. Інформаційна структура скомпресованого повідомлення