8. Теорія кластерів

Кластер (англ. Cluster) – це група, сукупність об’єктів. За М.Портером кластер у світовому господарстві розуміється, як географічна концентрація підприємств однієї галузі. Кластер має такі риси:

а) взаємодія підприємств, що належать до кластеру;

б) кооперація та співпраця з метою пошуку більш досконалих методів роботи;

в) орієнтація на інновації та залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій;

г) спрямованість на потреби ринку, що визначає ринкову стратегію кластера;

д) відповідність стратегії розвитку кластеру та регіону, де він знаходиться.

Кластери можна створювати в кожній галузі господарства, що і робиться нині в багатьох країнах світу – як високорозвинених, так і в тих, що розвиваються. Найбільш успішним прикладом створення кластеру з розвитку новітніх технологій є Силиконова долина в США, де за останні 50 років створено найбільший в світі ареал зосередження „компаній майбутнього” – підприємств high– teck – найновіших технологій. Тут на площі 280 га знаходяться штаб-квартири 140 найвідоміших у світі електронних та комп’ютерних компаній, у т.ч. Іntell, Hewlett – Paccard, Cisco, Sun, Apple, Yahoo, де працює 23 тис. персоналу, у т.ч. 6 тис. кандидатів та докторів наук.

Також тут відкрили свої офіси японські, німецькі, південно-корейські фірми. Саме тут, у Силиконовій долині (штат Каліфорнія) нині народжуються найсучасніші технології в галузі електроніки, програмних засобів, біотехнологій, космічної техніки, а бізнес-структури, які цим займаються, отримали назву „венчурний капітал” англ. Venture – ризикований захід). Основою Силиконової долини, як кластеру високих технологій та інновацій, є Стенфорський університет в м. Пало-Альто. Саме завдяки досягненням фірм, зібраних у Силиконовій долині, США тримають світову першість у науково-технічному розвитку. За зразком Силиконової долини в самих США та багатьох країнах світу створюються „силиконові” прерії парки, гаї тощо. Наприклад, у США це „Силиконова прерія” в Техасі; „Дорога 128” (Route 128) – відомий технологічний парк біля Бостону на базі Масачусетського технологічного інституту в штаті Масачусетс; „Дослідницький трикутник” в Північній Каліфорнії; „Долина біоніки” – технологічний парк біля м. Солт-Лейк-Сіті в штаті Юта тощо. Тобто нині „силиконовими” називають спеціально створені центри високих технологій. Зокрема українська „силиконова долина” створюється нині у Вінниці. Вона буде філію першого в Україні наукового парку „Київська політехніка” НТУ „Київський політехнічний інститут”. Вінницький технопарк розміститься на земельній ділянці площею 200 га, а вартість будівництва та залучення приватних наукових (венчурних) інвестицій в проект досягає $ 2 млрд. Перевага буде віддаватися компаніям, що мають досвід роботи у сфері енергозбереження, альтернативної енергетики, інформаційних технологій та високотехнологічного сільського господарства. Також тут будуть займатися створенням нових моделей інвестиційно-іноваційного розвитку економіки України.

Крім США кластери створені в інших розвинутих країнах (Шотландія, Австрія, Франція, Німеччина), в країнах транзитивної економіки (Польша, Угорщина), в країнах, що розвиваються (Туреччина, Єгипет, Нігерія). Початковий досвід створення кластерів є в Україні, зокрема в Хмельницькій обл., де з 2001 р. за участю американського вченого В.Прайса, створюються кластери в текстильно-швейній, машинобудівній, харчовій, будівельній та туристичній галузях. Ці кластери разом із підприємствами сусідніх областей України утворили міжрегіональний кластер „Поділля Перший”. Вони співпрацюють з відповідними структурами Польщі, Угорщини, Туреччини. В результаті Хмельницька обл. має високі темпи розвитку господарства.