- •Англосаксонська система місцевого самоврядування (загальна характеристика)
- •Основні форми діяльності територіальних громад
- •Основні форми діяльності сільських, селищних, міських рад
- •Місцевий референдум – форма вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення
- •Основні методи діяльності сільських, селищних, міських рад
- •Змішана модель місцевого самоврядування (загальна характеристика)
- •Загальні збори громадян – форма безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення
- •Проблеми організації та ефективної діяльності виконавчих органів місцевих рад
- •Тенденції еволюції систем місцевого самоврядування та їх удосконалення
- •2. Місцеві ініціативи як форма діяльності територіальної громади
- •3.Повноваження виконавчих органів місцевих рад: їх класифікація та удосконалення
- •Глава 2. Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад
- •Компетенція місцевого самоврядування
- •Громадські слухання як форма діяльності територіальної громади
- •Виконавчі комітети місцевих рад: формування, склад основні форми і методи діяльності
- •Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування та проблеми її удосконалення
- •Відділи та управління виконавчих комітетів, порядок їх формування, пошуки оптимальної структури
- •Основні форми місцевого самоврядування
- •Зміст права власності органів місцевого самоврядування
- •Конституційно-правовий статус сільського, селищного, міського голови
- •Управління об’єктами комунальної власності
- •Сільський, селищний, міський голова – посадова особа територіальної громади
- •Місцеве самоврядування і місцеві органи виконавчої влади
- •Місцеві бюджети: загальна характеристика
- •Правова природа міжнародних стандартів місцевого самоврядування
- •Участь держави у формуванні доходів місцевих бюджетів
- •Європейська хартія місцевого самоврядування
- •Доходи місцевих бюджетів
- •Роль статуту територіальної громади у місцевому самоврядуванні
- •Всесвітня декларація місцевого самоврядування
- •Видатки місцевих бюджетів
- •Практика розробки статутів територіальних громад
- •Європейська типова конвенція про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними громадами
- •Складання, розгляд, затвердження, виконання та звітність місцевих бюджетів
- •3. Структура статуту територіальної громади села, селища, міста
- •Європейська декларація прав міст. Прийнята Постійною Конференцією Місцевих і Регіональних Органів Влади Європи (clrae) Ради Європи 18 березня 1992 року
- •Хартія українських міст
- •3. Делегування повноважень районних і обласних рад відповідними державними адміністраціями
- •Територіальна громада в Україні – основа місцевого самоврядування
- •Поняття територіальної громади
- •Функції місцевих рад
- •Поняття органу самоорганізації населення
- •Види територіальних громад
- •Виключні повноваження сільських, селищних, міських рад
- •Порядок створення органів самоорганізації населення
- •Питання розширення функцій та повноважень територіальних громад
- •Місцеві ради як представницькі органи місцевого самоврядування
- •Повноваження органів самоорганізації населення
- •Завдання та функції виконавчих органів
- •2. Депутатські групи: завдання та функції, порядок утворення та повноваження
- •3.Дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови
- •Виконавчі органи місцевого самоврядування: місце та роль виконавчих органів у системі місцевого самоврядування
- •Загальна компетенція районних, обласних рад
- •3. Звільнення депутата місцевої ради від виробничих або службових обов’язків для виконання депутатських повноважень. Охорона трудових та інших прав депутата місцевої ради
- •Правове регулювання правотворчої діяльності представницьких органів місцевого самоврядування
- •Захист законних прав та інтересів громадян, юридичних осіб у відносинах з органами місцевого самоврядування
- •Статут територіальної громади: прийняття зміст та проблеми його реалізації
- •3. Особливості правового статусу голови Севастопольської міської ради. Севастопольський міський голова: проблеми реалізації його правового статусу
- •Нормотворчість як спосіб реалізації компетенції представницьких органів місцевого самоврядування
- •Делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних міських рад
- •Реалізація депутатом ради своїх повноважень у виборчому окрузі
Нормотворчість як спосіб реалізації компетенції представницьких органів місцевого самоврядування
Обидва види правових актів характеризуються як загальними, так і властивими тільки їм юридичними ознаками. Відмінність нормативно-правових актів від індивідуальних має не тільки важливе теоретичне, але і практичне значення. Ознаки правових актів представницьких органів місцевого самоврядування — їхні юридичні властивості — дозволяють чітко простежити їхнє призначення в публічно-самоврядній практиці. Правова визначеність у цьому питанні є вкрай важливою для ефективності муніципальної нормотворчості.
Суб’єкти муніципальних нормотворчих правовідносин значно відрізняються один від одного рівнем юридичних знань. З огляду на це, вони по-різному розуміють призначення нормативно-правових актів, що в кінцевому рахунку приводить до того, що одне і те ж питання різні місцеві ради регулюють як нормативно-правовими, так і індивідуальними актами. Але таке становище є неприпустимим, тому що воно порушує єдність правового простору України. Віднесення правового акту місцевої ради, що регулює те чи інше конкретне питання, до одного з двох видів — нормативно-правового чи індивідуального — визначає особливості його підготовки, прийняття, оприлюднення, набрання чинності.
У законодавстві України немає ані чіткої дефініції поняття „нормативно-правовий акт”, ані переліку його юридичних ознак. Частково ці ознаки визначені в правовій позиції Конституційного Суду України із цього питання. Зокрема, у Рішенні від 27 грудня 2001 р. № 20-рп/2001 Конституційний Суд України дійшов висновку, що ознаками нормативності правових актів є невизначеність їх дії у часі і неодноразове застосування (абзац перший п. 6 мотивувальної частини) [131].
Уявляється, що крім ознак, які зазначені у Рішенні Конституційного Суду України, до ознак нормативно-правового акта місцевого самоврядування варто також віднести такі.
Як різновид правових актів нормативно-правовий акт — це письмовий документ, що має особливу форму вираження інформації [132, c. 8].
На відміну від індивідуального правового акта нормативно-правовий акт звернений до невизначеного кола осіб і регулює невизначену кількість правовідносин (випадків).
Нормативно-правовий акт місцевого самоврядування є юридичним результатом нормотворчої діяльності, спонукальною обставиною якої виступає об’єктивна потреба у правовому оформленні відповідних суспільних відносин. Він приймається з метою врегулювання суспільних відносин, які входять до предмета відання місцевого самоврядування.
З огляду на соціальне призначення нормативно-правових актів місцевого самоврядування їх прийняття здійснюється в строго визначеній процедурно-процесуальній формі.
Нормативно-правовий акт набирає чинності виключно за умови його офіційного оприлюднення. Його виконання забезпечується різними засобами, у тому числі засобами примусу, що, на думку Р.Ф. Васильєва, виправдано „турботою про суспільне благо” [133, с. 24]. Невиконання чи неналежне виконання нормативно-правового акта місцевого самоврядування тягне юридичну відповідальність. Юридична відповідальність є важливим засобом забезпечення ефективності всієї системи правових актів місцевого самоврядування.
Узагальнюючи наведенні ознаки, нормативно-правовий акт місцевого самоврядування можна визначити як офіційний документ, прийнятий безпосередньо територіальною громадою або представницьким органом місцевого самоврядування в межах предмета відання місцевого самоврядування, у визначеній процедурно-процесуальній формі, який спрямовано на встановлення, зміну, доповнення або скасування правових норм як загальнообов’язкових, розрахованих на багаторазове застосування приписів. Правові акти місцевого самоврядування, які не відповідають зазначеним ознакам, належать до індивідуальних.
По-третє, законодавство не в змозі охопити все різноманіття місцевих особливостей, у ньому нерідко правова регламентація діяльності муніципальних органів здійснюється закріпленням їхніх функцій як позитивних зобов’язань, тому нормотворчість органів місцевого самоврядування неминуча, іноді вона просто передбачається законодавством
