25.Сировинний та паливно-енергетичний фактори рпс. Матеріало-, електро- та паливомісткі виробництва.

Фактори розміщення – вся сукупність аргументів стосовно яких роль функції відігріє вибір місця розміщення об’єктів.

Сировинний фактор. Сутність матеріаломіскості визначається: відношенням витрат на сировину до обсягу виробленої продукції.

М=Вс:П

Водночас обидві величини можна виражати яку грошах, так і у натура-льних показниках4 відношенням натуральних витрат сировини до обсягу виробленої продукції. Якщо відношення сировини до готової продукції лише трохи перевищує 1, то виробництво нематеріально містке, якщо це відношення 2 і більше, то матеріаломісткість вважається високою.

Вир-тва з великими витратами сировини на одиницю готової проду-кції треба розташ.поблизу сировинної бази, щоб не робити витрат на транспорт. Чим вища матеріаломісткість вироб-ництва тим більша його орієнтація на сировину.

Паливо-енергетичний фактор. Виробництва, які зазнають сильного впливу в паливо-енергетичному факторі наз. енергомісткими. Вони поділяються: матеріаломісткі, паливо місткі і електромісткі. Якщо частка витрат на паливо та енергію становить 30=45% усіх витрат на виробництво продукції, то вир. висо-коенергомістке. Якщо від 15-30% - середньо, <15% неенергомістке

Туп-тон умовного палива

На1т глинозему – 3 туп, випічка хліба-2 туп, віскозний шовк – 15 туп, виплавка нікелю – 50 туп, нафтопереробка – 184 Мккал/т, синтетичний каучук – 28407 Мккал/т. боксит – сировина для глинозему

Енергомістке вир-тво повинне знаходитис поблизу великих джерел електроенергії, що дають дешеву електроенергію КВт год/т(домашні холодильники 600 кВтгод/т, цукор 550, мідь – 2400, титан - 60000).Паливо місткі виробництва,що поглинають багато тепла, розташовуються поблизу паливних баз – Миколаїв (глинозем), Донбас (цинк). Найб. ГЕС – Прибайкалля, Норвегія, Перська Затока.

26.Порівняльна характеристика водного та трудового факторів рпс. Водомісткі та працемісткі виробництва.

Фактори розміщення – вся сукупність аргументів стосовно яких роль функції відігріє вибір місця розміщення об’єктів.

Водний фактор основується на використанні природних ресурсів. Тобто прісна вода, що споживається у процесі виробництва. Водоспоживання виявляє схильність до зростання. Основна маса води використовується у промисловості і с/г виробництві, водопостачання залежить від розвитку зрошування у регіоні. Найбільшим водомісткім видом виробництва є вирощування с/г культур на зрошуваних землях.

У промисловості найбільш водомістким є вир. хімії органічного синтезу, а також очищення первинної текстильної сировини ( 1 т рису – 8 тис.м3 води. Віскозний шовк - 500) нестача води може завадити розвитку чорної металургії.

Щодо трудового фактора, то його діяльність пов’язана з демографічним потенціалом країни і залежить від чисельності трудових ресурсів, їхньої кваліфікації, статево-вікової структури. Роль трудового фактора збільшується з розвитком науково-технічного прогресу. Вплив т.ф визначається обсягом витрат праці на виробництво одиниці продукції. Працемісткість можна визначити через розрахунок маси продукції, яка припадає на одного виробника. Витрати:зар. плата, обсяг роб. часу, кільк. людей. Найбільш працемістким виявляються такі галузі: електроніка, приладобудування, оптико-механічне, інструментальне виробництво, автомобілебудування, легка промисловість. До фактора працемісткості наближений фактор наукоміскості виробництва. До наукомістких належать усі виробництва, які потребують, по-перше, висококваліфікованих працівників, по-друге великих вкладень у науково-дослідну базу.

Такі вир.розміщуються у містах з декількома науково-дослідними інститутами на навч.закладами.

Працемістські види вир.у промисловості розм.у містах, які мають вільні трудові ресурси. Працемісткі види вир.с/г розм.в регіонах з високою густотою сільського нас.