- •3. Нормативна та позитивна мікроекономіка
- •6.Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на макрорівні.
- •8. Мікроекономічні моделі
- •9. Поняття потреб та їх класифікація.
- •10. Економічні блага та їх класифікація.
- •11.Поняття корисності та її особливості
- •13.Рівновага споживача. Другий закон Госсена
- •14. Споживацький вибір та фактори які на нього впливають.
- •16. Криві байдужості особливого типу.
- •15. Криві байдужості, їх основні характеристики.
- •17. Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
- •19. Досягнення рівноваги споживача з ординалістських позицій.
- •20. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •21. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •22. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •24. Характеристика ринкового попиту. Закон попиту.
- •25. Нецінові фактори впливу на ринковий попит
- •26. Характеристика ринкової пропозиції, закон пропозиції.
- •27.Нецінові фактори впливу на ринкову пропозицію
- •28. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
- •29. Встановлення ринкової рівноваги
- •30.Вплив податків на ринкову рівновагу.
- •31. Вплив субсидій на ринкову рівновагу
- •32. Вплив фіксованих цін на ринкову рівновагу.
- •33. Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за ціною та еластичності попиту за доходом.
- •35. Характеристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною.
- •36.Основи виробництва та його фактори
- •37.Властивості факторів виробництва
- •38. Підприємство, як виробничо-ринкова система.
- •39. Виробнича функція та її властивості
- •41.Частина варіація факторів виробництва
- •42. Ізоквантна варіація факторів виробництва
- •43.Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант
- •45. Пропорційна варіація факторів виробництва
- •46.Зростаюча віддача від масштабу виробництва
- •47.Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва
- •48. Оптимум виробника.
- •49.Ізокоста та її властивості
- •50.Характеристика рівноваги виробника
- •51. Загальне поняття витрат виробництва.
- •52.Особливості неявних витрат.
- •53.Понятта та характеристика транзакційних витрат.
- •55.Особливості попиту на ринку досконалої конкуренції.
- •57. Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •58.Перевагт на недоліки ринку досконалої конкуренції.
- •59. Характеристики ринку чистої монополії:
- •60. Особливості визначення цін та обсягів виробництва чистим монополістом.
- •65. Особливості формування граничної виручки чистого монополіста.
- •62. Помилкові уявлення про політику монополіста:
- •63. Еконономічні наслідки діяльності чистої монополії.
- •64. Характеристика олігополістичного ринку.
- •65. Ламана крива попиту, як варіант ціноутворення олігополістом.
- •66. Особливості встановлення цій олігополіотами за умови таємного зговору.
- •67. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
- •68. Економічна ефективність олігополістичного ринку.
- •69.Характеристика ринку монополістичної конкуренції:
- •70. Короткострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •73.Похідний попит за досконалої конкуренції
- •75. Фактори, що змінюють попит на ресурс:
- •76. Цінова еластичність попиту на ресурси.
- •77. Особливості оптимального співвідношення ресурсів виробником.
- •78. Характеристика конкурентного ринку праці:
- •79. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •80. Особливості ринку праці з недосконалою конкуренцією.
- •82 .Характеристика інформації як фактора виробництва.
- •83. Характеристика капіталу як фактора виробництва,
- •84. Поняття вибору у часі. Споживання та інвестиції.
- •85. Аналіз інвестиційних рішень Поняття дисконтованої величини.
- •86. Особливості функціонування ринку землі.
- •87.Загальна ринкова рівновага.
- •88.Принцип економіки добробуту.
- •89.Критерій та оптимум Парето.
- •90.Оптимум Парето у виробництві.
- •91.Неокласична модель загальної ринкової рівноваги
- •92.Кейнсіанська модель загальної ринкової рівноваги
- •94.Методи корекції зовнішніх ефектів
- •95.Сутність та особливості суспільних благ
- •96.Проблеми здійснення суспільного вибору
82 .Характеристика інформації як фактора виробництва.
Інформація та знання як новий визначальний чинник виробництва зумовили інформаційність економіки і суспільства.
Інформація і знання — це якісно новий чинник виробництва, що докорінно відрізняється від традиційних факторів — землі, капіталу і праці. Якщо у результаті промислової революції створили індустріальну технологію, машинну техніку, що примножило фізичні сили людини, підвищило продуктивність праці, то науково-технологічна революція кінця XX ст. перетворила інформацію і знання на новий фактор виробництва, який реалізує та збільшує можливості людського розуму. Звідси випливає принципова відмінність традиційних факторів виробництва — землі і капіталу, що мають матеріальний характер і форму матеріальних засобів або знарядь праці, — від інформації та знань, котрі, маючи матеріальну основу, самі по собі є нематеріальними за сутністю і реалізуються у системі своєрідних категорій — "інтелектуальна праця", "інтелектуальний продукт", "інтелектуальна власність" та "інтелектуальний капітал".
Важливою особливістю традиційних факторів виробництва вважають їх обмеженість. Тому індустріальне суспільство, його неокласична економічна теорія, особливо така її форма, як мейнстрим, економіко, ґрунтуються на обмеженості ресурсів і можливостях їх ефективного використання. Для інформації та знання характерні якісно нові ознаки.
Необмежена відтворюваність інформації, фізичне перетворення її на головні предмети праці, засоби та найважливіші продукти забезпечують високу ефективність економіки, сприяють істотним змінам у характері виробництва і відтворенні інформації, формують новий, інформаційний та інституціональний типи економічного зростання. Наприклад, для корпорацій індустріального періоду характерні величезні матеріальні активи. Інформаційна епоха створила новий тип корпорацій, матеріальні активи яких порівняно мізерні. Наприклад, залишкова вартість основного капіталу найбільшої американської компанії "Майкрософт" на кінець 1996 р. становила лише 930 млн дол. США за загального обігу 600 млрд дол. США. На кожні 100 дол., інвестованих у "Майкрософт", припадають фонди вартістю понад 1 дол. США. Як зауважує Т. Стюарт, "інтелектуальні компанії намагаються звільнити свої баланси від основних фондів. Штаб-квартира розміщена в орендованому приміщенні, замість того, щоб утримувати власні вантажні парки, виробничі компанії користуються для перевезень продукції найнятим автотранспортом...".
Виготовлення інтелектуальних продуктів за мінімальних матеріальних активів і переважання висококваліфікованої інтелектуальної праці дає величезний економічний ефект. Інформація та знання змінюють характер виробництва, його природу та інституціональне середовище. Інформація та знання вносять істотні зміни у світогляд людини і суспільства. Тисячоліттями вважали, що матеріальне виробництво — головна умова життя людини і суспільства, що їхнє багатство має матеріально-речовий характер. Предметом класичної економічної школи було дослідження накопичення матеріального багатства народів і країн. Настає час, коли переважає нематеріальне виробництво, для інформації і знання як нового фактора виробництва характерна нематеріальна природа, суспільне багатство визначається багатством людської особистості, її розумових і фізичних здібностей, тобто людським капіталом. Такі кардинальні зміни у суспільно-економічному розвитку зумовили те, що економічна теорія, як і фізика на початку XX ст., опинилася перед феноменальним фактом — зникненням матерії. нформація і знання як новий фактор виробництва внесли значні зміни у розуміння та використання науково-технічного прогресу. Замість єдиного і загального процесу він одержав не лише науково-технічну, але й соціально-економічну визначеність: є інформаційно-комунікаційна техніка і технологія, властива інформаційному (постіндустріальному) суспільству, і є індустріальна, машинна техніка і технологія, що знаменувала існування індустріальної епохи. Інформація та знання як форма реалізації можливостей людського розуму не лише створили новий, вищий тип технологій — інформаційно-комунікаційні — але й зробили їх засобом удосконалення індустріальних технологій, інформатизації не тільки виробництва, але й системи управління, науки, освіти, суспільного життя.
