82 .Характеристика інформації як фактора виробництва.

Інформація та знання як новий визначальний чинник виробництва зумовили інформаційність економіки і суспільства.

Інформація і знання — це якісно новий чинник виробництва, що докорінно відрізняється від традиційних факторів — землі, капіталу і праці. Якщо у результаті промислової революції створили індустріальну технологію, машинну техніку, що примножило фізичні сили людини, підвищило продуктивність праці, то науково-технологічна революція кінця XX ст. перетворила інформацію і знання на новий фактор виробництва, який реалізує та збільшує можливості людського розуму. Звідси випливає принципова відмінність традиційних факторів виробництва — землі і капіталу, що мають матеріальний характер і форму матеріальних засобів або знарядь праці, — від інформації та знань, котрі, маючи матеріальну основу, самі по собі є нематеріальними за сутністю і реалізуються у системі своєрідних категорій — "інтелектуальна праця", "інтелектуальний продукт", "інтелектуальна власність" та "інтелектуальний капітал".

Важливою особливістю традиційних факторів виробництва вважають їх обмеженість. Тому індустріальне суспільство, його неокласична економічна теорія, особливо така її форма, як мейнстрим, економіко, ґрунтуються на обмеженості ресурсів і можливостях їх ефективного використання. Для інформації та знання характерні якісно нові ознаки.

Необмежена відтворюваність інформації, фізичне перетворення її на головні предмети праці, засоби та найважливіші продукти забезпечують високу ефективність економіки, сприяють істотним змінам у характері виробництва і відтворенні інформації, формують новий, інформаційний та інституціональний типи економічного зростання. Наприклад, для корпорацій індустріального періоду характерні величезні матеріальні активи. Інформаційна епоха створила новий тип корпорацій, матеріальні активи яких порівняно мізерні. Наприклад, залишкова вартість основного капіталу найбільшої американської компанії "Майкрософт" на кінець 1996 р. становила лише 930 млн дол. США за загального обігу 600 млрд дол. США. На кожні 100 дол., інвестованих у "Майкрософт", припадають фонди вартістю понад 1 дол. США. Як зауважує Т. Стюарт, "інтелектуальні компанії намагаються звільнити свої баланси від основних фондів. Штаб-квартира розміщена в орендованому приміщенні, замість того, щоб утримувати власні вантажні парки, виробничі компанії користуються для перевезень продукції найнятим автотранспортом...".

Виготовлення інтелектуальних продуктів за мінімальних матеріальних активів і переважання висококваліфікованої інтелектуальної праці дає величезний економічний ефект. Інформація та знання змінюють характер виробництва, його природу та інституціональне середовище. Інформація та знання вносять істотні зміни у світогляд людини і суспільства. Тисячоліттями вважали, що матеріальне виробництво — головна умова життя людини і суспільства, що їхнє багатство має матеріально-речовий характер. Предметом класичної економічної школи було дослідження накопичення матеріального багатства народів і країн. Настає час, коли переважає нематеріальне виробництво, для інформації і знання як нового фактора виробництва характерна нематеріальна природа, суспільне багатство визначається багатством людської особистості, її розумових і фізичних здібностей, тобто людським капіталом. Такі кардинальні зміни у суспільно-економічному розвитку зумовили те, що економічна теорія, як і фізика на початку XX ст., опинилася перед феноменальним фактом — зникненням матерії. нформація і знання як новий фактор виробництва внесли значні зміни у розуміння та використання науково-технічного прогресу. Замість єдиного і загального процесу він одержав не лише науково-технічну, але й соціально-економічну визначеність: є інформаційно-комунікаційна техніка і технологія, властива інформаційному (постіндустріальному) суспільству, і є індустріальна, машинна техніка і технологія, що знаменувала існування індустріальної епохи. Інформація та знання як форма реалізації можливостей людського розуму не лише створили новий, вищий тип технологій — інформаційно-комунікаційні — але й зробили їх засобом удосконалення індустріальних технологій, інформатизації не тільки виробництва, але й системи управління, науки, освіти, суспільного життя.